Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 01:47
Варшава – За даними Євростату, поляки опинилися в першій п’ятірці найбільш освічених народів Європи, випереджуючи за цим показником такі країни, як Франція, Іспанія та Італія. Одночасно з покращенням рівня освіти зростає і кількість освічених поляків. Упродовж останніх 20 років кількість студентів у Польщі зросла у 5 разів, а кількість вищих шкіл учетверо. Це один із найвищих такого типу показників у Європейському Союзі. Які ж секрети таких стрімких позитивних змін у польській освіті?

26-річний Каміль Дворнік родом із невеличкого містечка на півночі Польщі. Там він здобував середню освіту. Цього року Каміль із відзнакою закінчив Варшавський університет і збирається в аспірантуру цієї найпрестижнішої у Польщі вищої школи. За словами Каміля, реформа середньої та вищої школи стала життєвим шансом для здібної молоді з провінції, яка масово подалася здобувати освіту.

Каміль та його однолітки, які народилися в 1986-му були першими, які навчалися у реформованій середній школі. 13 років тому польська середня освіта стала триступеневою: 6 років діти навчаються в початковій школі, 3 – у гімназії, а ще 3 – в ліцеї. Кожен етап середньої освіти закінчується незалежним зовнішнім тестуванням учнів.

Незалежне тестування викорінило корупцію і дало шанс незаможним

Дворнік перелічує результати реформи середньої школи. За його словами, це більша прозорість, справедливість системи, поширення доступу до освіти людям із невеликих населених пунктів. «Мабуть, – каже він, – це більш справедливий доступ до вищої освіти, тому що цією реформою ввели тести, які є на закінчення кожної школи – початкової, гімназії, ліцею».

Результати польської реформи середньої школи підбила Міжнародна програма оцінювання учнів (PISA). Згідно з її даними, за таким показником, як читання, 15-літні польські учні піднялися на 14-у сходинку в світі, залишивши позаду ровесників зі США, Швеції, Франції, чи Німеччини.

Державна вища освіта у Польщі безкоштовна. Для того, щоб поступити у вищу школу, не потрібно складати жодних вступних іспитів, достатньо результатів зовнішнього незалежного тестування. Відтак, наголошує Дворнік, навіть діти з незаможних сільських родин можуть потрапити на навчання у престижні державні виші. Така система, каже він, викорінила корупцію в освітній сфері.

Закон зобов’язує освітян прислухатися до потреб молоді

Успіхи польської освітньої реформи не в останню чергу зумовлені тим, що вона – результат широких суспільних консультацій. У цьому переконаний Яцек Пакула, юрист, який пише кандидатську дисертацію в Торунському університеті Міколая Коперніка. Пакула розповідає, що згідно з польським законодавством, в оцінці правових актів, які стосуються вищої школи, повинні брати участь студенти та аспіранти.

«Я сам був учасником кількох таких комісій, які готували регламент навчання в аспірантурі, стипендій для аспірантів, стипендій для найкращих аспірантів, тож у моєму університеті в Торуні наш голос був істотним, до нього прислухалися, ми впровадили кілька різних виправлень», – зазначає Яцек Пакула.

Таке, закріплене законом, залучення молоді до дискусій про освіту змушує університети реагувати на потреби ринку праці, каже Пакула. Він наголошує, що сучасна польська вища школа зробила ставку на якість навчання.

«Є вищі школи або їхні структурні підрозділи, які можуть отримати екстрапідтримку, – розповідає Пакула, – Це такі заклади, де навчання відбувається на найвищому рівні. Її надають тим освітнім установам, які отримали найвищу оцінку Польської акредитаційної комісії. Є також стипендії для найкращих аспірантів – це, так би мовити, екстравідзнаки».

Найкращим – престижний статус і додаткове фінансування

Цього року Міністерство науки та вищої освіти Польщі вперше надало спеціальний статус національних провідних наукових установ шести факультетам та інститутам. Список таких установ уклала комісія незалежних закордонних експертів, які польські досягнення бачать з перспективи США, Фінляндії, Бельгії, чи Ізраїлю.

Впродовж п’яти років найкращі польські факультети й інститути отримуватимуть від уряду додаткове фінансування – по 10 мільйонів злотих (приблизно 2,5 мільйони євро). Міністр науки й вищої школи Барбара Кудрицька наголошує: «Ці гроші вони зможуть призначити на те, що вважатимуть за потрібне – наприклад, на розвиток досліджень, міжнародні аспірантури, зарплатню для видатних учених із Польщі та закордону». На думку Кудрицької, такі престижні заклади приваблюватимуть найздібнішу молодь. Крім цього, вважає міністр, провідні інститути будуть прикладом для інших науково-освітніх установ і відчутно вплинуть на цивілізаційний розвиток Польщі.

Щоб стимулювати виші до креативності, польське Міністерство науки та вищої школи скасувало обов’язкові стандарти навчання.

«Раніше міністр визначав стандарти навчання для кожної спеціальності, та ми звільнили навчальні заклади від цих стандартів, ми дали їм автономію в конструюванні програм. Ми лише зобов’язали їх до того, щоб свої програми вони будували згідно з трьома модулями: загальнотеоретичні знання, вміння та компетентність», – зазначає Барбара Кудрицька.

Держава надає перевагу «технарям»?

Є у реформи, звичайно, і критики. Яцек Пакула з Торунського університету говорить, що якість освіти не завжди встигає за великою кількістю студентів. Останні ідеї Міністерства науки та вищої школи полягають саме у тому, щоб навіть ціною ймовірного зменшення загальної кількості студентів активно підтримати найздібніших із них, а також надати відчутну матеріальну підтримку найкращим вишам. Інакше кажучи, поляки позбуваються комуністичної зрівнялівки у фінансуванні вищих навчальних закладів. Втім, такі нововведення спричиняють критику частини польських вчених, які говорять про дегуманізацію вищої школи. Мовляв, держава надає перевагу точним і технічним дисциплінам, забуваючи про гуманітаріїв.

Наскільки ця критика буде виправданою, покажуть найближчі кілька років. А поки реформа освіти у Польщі триває і поки що приносить позитивні плоди, бо якщо в останні роки існування комуністичної Польщі вищу освіту мали тільки шість з половиною відсотків поляків, то сьогодні майже 20. Відповідно, якість освіти впливає на їхню продуктивність, а отже і на якість життя в країні.

Запис випуску «Європа на зв’язку»:

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG