ЄС дав українцям оновлену візову угоду з нагадуванням про демократію

Україна і Європейський Союз у понеділок оновили візову угоду. Ще напередодні лунали сумніви, чи це можливо. «Це дуже позитивний сигнал для українського народу», – заявив, оцінюючи документ у Брюсселі єврокомісар з питань розширення Штефан Філе. Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт у коментарі Радіо Свобода визнав, що переговори були важкими. Українські експерти ж говорять, що це крок вперед, але не радикальна зміна в житті українців.

За оновленою візовою угодою, розширено категорії українців, яким надаватимуть візи до Євросоюзу за спрощеною процедурою. Це стосується громадських активістів, представників релігійних громад, учасників конференцій і круглих столів, мистецьких виставок. Нововведення стосується й тих, хто бере участь у програмах прикордонного співробітництва.

Журналістам і бізнесменам, які і раніше мали пільги, тепер можуть давати візи до Європи на 5 років. Крім журналістів, буде легше подорожувати членам їхніх команд: операторам і звукорежисерам. Обіцяють спростити бюрократичні перепони і для тих, хто має родичів у країнах Євросоюзу, чи супроводжує туди хворих на лікування. Документ також регулює діяльність посередників: максимальна плата за їхні послуги – 35 євро.

Критика офіційного Києва не вщухає

Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт сказав, відповідаючи на запитання брюссельського кореспондента Радіо Свобода, що переговори були важкими з огляду на згортання демократії в Україні.

«Очевидно, що ця угода піде на спільний інтерес, можливо навіть більше на користь України», – зауважив шведський дипломат.

За оцінкою Більдта, крім візового питання, переговори про Угоду про асоціацію Україна-ЄС фактично зупинилися. Такому явищу, як політв’язні, не місце у Європі, наголосив Більд і зауважив, що важливим іспитом на шляху європейськості України будуть наступні парламентські вибори.

На прес-конференції у Брюсселі комісар Євросоюзу з питань розширення Штефан Філе, крім очікувань на справедливі і вільні вибори в Україні і проблеми вибіркового правосуддя, виділив ще питання реформ в Україні, на які очікують в ЄС.

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Катрін Аштон наголосила зі свого боку, що ЄС, коли говорить про проблеми правосуддя, то турбується не лише про справу засудженого екс-прем’єра Юлії Тимошенко, а й про інших в’язнів, про правову державу в Україні.

«Якщо хтось не вірить у свободу застосування верховенства права, або виглядає так, що вона не забезпечена, то це реальна проблема для нас, це проблема для цієї країни», – вважає Аштон.

Європа може швидше ратифікувати візову угоду, ніж Україна – експерт

Радіо Свобода попросило прокоментувати візову угоду київського експерта з питань євроінтеграції Олександра Сушка.

– Чи Ви поділяєте оптимізм з приводу візового документу?

– Насправді це доповнення до уже діючої угоди про спрощення оформлення віз, тому не можна сказати, що це доповнення якимось радикальним чином змінює життя для цих українців, що подорожують до ЄС. Однак для деяких з груп дійсно можна очікувати на полегшення при візових процедурах. Звісно, це не настільки потужний сигнал, яким могло би бути скасування візового режиму, але тим не менше це крок у правильному напрямку.

– Для того, щоб оновлена візова угода почала діяти, її ще мають ратифікувати парламенти. Пане Сушко, до сьогодні не було певності, що в Брюсселі затвердять документ, зокрема, через справу Юлії Тимошенко, який Ваш прогноз – чи будуть у Європі підводні рифи на шляху ратифікації візової угоди?

– Я прогнозую, що якщо десь і виникне зволікання із ратифікацією, так це в Україні. Враховуючи складність нашої бюрократичної процедури, тут режим виборів і невідомо, коли запрацює новий парламент, тому я прогнозую, що українська сторона ратифікує цей документ лише через кілька місяців. Тоді як європейська сторона зі свого боку може завершити всі процедури вже протягом одного місяця. Я думаю, що на сьогоднішній день вже не буде ніяких перешкод до цієї угоди, тому що політичне рішення прийнято. Якщо Рада ЄС дала згоду на підписання цієї угоди і угода була підписана, то надалі, в Європарламенті, вже не виникне ніяких суттєвих перешкод, можливо буде 2-3 голоси проти. А, власне, в країнах-членах у парламентах вже немає потреби цю угоду ратифікувати.


– Якщо порівняти Україну з іншими сусідами Євросоюзу, то як далеко держава просунулася у візовому питанні? Чи можна стверджувати, що після того, як цю оновлену візову угоду буде остаточно схвалено, українці матимуть найсприятливіші умови для подорожей в Європу, порівняно, зокрема з молдаванами, грузинами, росіянами?


– На сьогоднішній день Україна відстає від Молдови у виконанні Плану дій із візової лібералізації. Це той документ, який був наданий Європейським Союзом Україні та Молдові з метою скасування взагалі візового режиму. І наші молдавські колеги за півтора року досягли відчутного, значно відчутнішого прогресу, ніж українська сторона. Зокрема, Україна є єдиною з тих країн, котрі Ви назвали, яка ще досі не видає своїм громадянам біометричні паспорти. Це надзвичайно яскраво свідчить про відставання України в цьому питанні. Тому що відомо, що безвізовий режим буде запроваджуватися тільки для власників біометричних паспортів нового зразку.