Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 21:16
Прага – Організація з безпеки і співпраці в Європі (OSCE) у своєму прес-релізі зауважила, що під час візиту в Україну цими днями верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллебек охарактеризував ситуацію довкола «мовного закону» в Україні як таку, яка «глибоко розколює», та закликав владу в Києві до діалогу з цієї проблеми. Західні оглядачі називають жовтневі парламентські вибори «моментом істини» для України, та наголошують, що у разі перемоги Партії регіонів Януковича «буде продовжена на роки ізоляції ззовні», а в разі поразки сил діючого Президента – «потенційно встановиться внутрішньополітичний баланс, який дає окремим силам новий шанс». Аналітики також попереджають, що нинішня ситуація у владі в Києві свідчить про неухильне ослаблення опору з боку Президента Януковича наростаючому тискові Москви.

Офіційний сайт ОБСЄ оприлюднив у четвер прес-реліз, в якому наголошується, що під час свого візиту до Києва 24-26 липня верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллебек «охарактеризував у четвер ситуацію довкола нового мовного закону України, як таку, що «глибоко розколює» суспільство і закликав владу до діалогу з цієї проблеми». Тут також зазначено, що ще на початку цього року Верховний комісар ОБСЄ відмовляв владу в Києві від ухвалення такого закону в його поточному стані. «Непропорційне надання переваг російській мові та, в той же час, усунення більшості стимулів для навчання і використання української мови на переважаючій частині території держави може потенційно підірвати єдність України», – сказав Кнут Воллебек і попередив, що цей закон, ймовірно, призведе до подальшої поляризації суспільства. Під час зустрічей із членами парламенту у Києві Кнут Воллебек висловив занепокоєння методом ухвалення закону у Верховній Раді при ігноруванні понад двох тисяч поправок до законопроекту. «В даній передвиборній ситуації напруження довкола мовного закону може швидко наростати», – попередив Верховний комісар владу в Києві та закликав всі сторони до діалогу довкола цього суперечливого закону, щоб знайти компроміс, який би влаштував усіх.

Рудольф Штайнер, оглядач австрійської Die Presse, вважає, що, підписавши мовний закон, Президент Віктор Янукович намагатиметься активізувати його постійних виборців на Сході України. Але, на думку автора статті та експертів, що тут їх процитовано, штучне загострення мовного питання на тлі зростаючих економічних негараздів лише призведе «до нестабільності в державі цієї осені». Штайнер також вважає, що «жовтневі вибори в Україні є моментом істини» та, у разі перемоги в парламенті сил Президента Януковича, «він продовжить вести державу шляхом ізоляції ззовні», а у разі його поразки, в країні «потенційно встановиться внутрішньополітичний баланс сил, на основі чого окремі партії могли б отримати новий шанс».

Аналітики з американського Stratfora вважають, що чимало факторів стоять на перешкоді Кремлеві та його господареві Володимирові Путіну у справі утворення омріяного в Москві Євразійського союзу, як способу зміцнення авторитарних позиції Росії в регіоні. На думку американських авторів розлогого аналізу щодо перспектив Євразійського союзу, найбільшим гальмом для його утворення є Україна та її нинішня суперечлива влада Президента Януковича, яка не лише віддаляється від ЄС, але й чинить опір повному входженню України до нових інтеграційних утворень Москви на пострадянському просторі на кшталт Митного союзу і майбутнього Євразійського економічного співтовариства. Але, як наголошують аналітики зі Stratfora, «здатність України чинити опір вимогам Росії залежатиме від внутрішніх політичних та економічних факторів у цій державі, коли нині жоден з них, як виглядає, не має позитивного розвитку для Януковича».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG