– Таке прискорення щодо ратифікації цієї угоди з’явилося після зустрічі Віктора Януковича і Володимира Путіна. Я думаю, що це була одна з умов до більш інтенсивної співпраці в рамках інших можливих поєднань, союзів чи інших асоціацій, які можуть бути утворені на просторі СНД.
Наскільки я обізнаний, Україна має зауваження до цього договору, які полягають у нерівності умов щодо запровадження торгових обмежень країнами, які вже утворили Митний союз, та іншими членами співдружності. Вони визначені доповненням номер 6 до цього документа.
На мій погляд, із підписанням цього документа мало що зміниться. Росія була, є і буде нашим (України – ред.) головним стратегічним і торговельно-економічним партнером. Від цього ми нікуди не сховаємося. Головне, щоб це було добровільним партнерством, а не нав’язуванням чиєїсь волі чи думки.
Щодо плюсів цього договору, я б хотів сказати, що норми даного договору були приведені у відповідність із СОТ. З цим договором були закріплені всі вилучення, які діяли в рамках двосторонніх угод, і, на мій погляд, це якоюсь мірою буде ускладнювати інші обмеження торгівлі та збільшувати митні тарифи.
– На своїй сторінці у «Фейсбукові» Ви згадали, що сам факт можливої ратифікації Верховною Радою цього договору не буде перепоною для підписання Україною договору про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, але будуть потрібні окремі пояснення з боку української сторони щодо тих моментів, які можуть вступати в суперечність із європейськими правилами торгівлі. Що Ви мали на увазі?
Договір про зону вільної торгівлі з ЄС не може заперечувати можливість існування зони вільної торгівлі з СНД
Договір про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом не може заперечувати саму можливість існування зони вільної торгівлі з СНД. Але це буде викликати необхідність пояснення нашим європейським партнерам деяких положень договору про зону вільної торгівлі з країнами СНД.
– Які саме положення вимагатимуть пояснень?
– Я думаю, що це можливі торговельні преференції, які стосуються металургійної, хімічної галузі, сільськогосподарської, машинобудування та інших. Тобто, потрібні будуть консультації на рівні експертів, які часто проводяться і є звичними в рамках будь-яких торговельно-економічних переговорів.
– Експерти у Києві побоюються, що ратифікація цього договору є лише першим кроком, першою поступкою Києва, і що наступним, більш вагомим, кроком буде Митний союз. Ви поділяєте їхні побоювання?
Головне, щоб російська сторона розглядала Україну як рівноправного партнера, якому не потрібно нав’язувати свою думку