Київ – Дніпропетровськ – У середу Україна виборола другу золоту медаль на 30-х літніх Олімпійських іграх у Лондоні. Яна Дементьева, Наталія Довгодько, Анастасія Кожевникова та Катерина Тарасенко вперше в історії українського академічного веслування завоювали «золото». Місцева влада на Дніпропетровщині обіцяє чемпіонкам квартири, чому дівчата раді, адже деякі з них живуть у гуртожитку. Водночас тренери четвірки веслувальниць сподіваються, що ця олімпійська нагорода для них не остання, адже спортсменки в хорошій фізичній формі.
Дніпропетровчанці Анастасії Кожевниковій академічне веслування подарувало не лише олімпійське «золото», але й квартиру. Цьому дуже радий її чоловік і особистий тренер Олексій Кириченко, адже наразі молода сім’я живе у гуртожитку. Про це він розповів у коментарі Радіо Свобода. За словами Олексія, у спортивній кар’єрі Анастасії велику роль відіграв випадок.
«Тодішній головний тренер юнацької збірної України їхав зі змагань. Побачив високу дівчинку і запитав: «Чи можна поговорити з твоєю мамою?». Він знайшов доречні слова, щоб вмовити. І уже в тому віці (12 років) Настя показала себе чемпіонкою. Був вступний іспит і вона проїхала 500 метрів так, що і донині це рекорд, який ніхто у такому віці не може побити», – розповів Олексій Кириченко.
Веслувальники тренуються майже без грошей і нового обладнання
Не один рік «золотих» чемпіонок збірної України знає і колишній веслувальник Олександр Попко. Каже, що всі дівчата веселі, життєрадісні та завжди орієнтовані на перемогу. Попри це у коментарі Радіо Свобода він наголосив: лондонське «золото» за академічне веслування – абсолютно несподіваний результат для України.
«Це належить до четвірки найтяжчих видів спорту і треба дуже плідно тренуватись, і не один раз на день. В українських умовах це ще тяжче, адже коштів на збори не вистачає, обладнання старе. Все тримається на ентузіазмі. Дуже важко бути морально сильним у тих умовах, у яких тренуються веслувальники», – наголошує Олександр Попко.
Секрет успіху – титанічна праця
Натомість Сергій Бурхан – керівник профспілкового культурно-спортивного центру «Дзержинка», що діє на базі Дніпровського металургійного комбінату, – запевнив Радіо Свобода, що перемога дівчат була абсолютно прогнозована.
«Не всі дівчата народились у Дніпродзержинську, але ми всіх їх зібрали під прапором «Дзержинки». У складі збірної України наші дівчата вигравали чемпіонат світу, вигравали чемпіонат Європи. Про них сказати «воля до перемоги» – це нічого не сказати. Це титанічна праця упродовж у кого 10, у кого 12 , у кого 15 років. Ці люди почали займатись веслуванням з дитинства. Вони талановиті з народження, але плюс – титанічна праця. Чекаємо їх, весь комбінат гуде і місто гуде», – розповідає він.
При цьому Сергій Бухан зауважує, що, дізнавшись про перемогу, він не міг стримати сліз. Каже: для Дніпродзержинська – це перше олімпійське золото за часи існування міста, а для України – перша золота медаль Олімпіади в академічному веслуванні за часи існування незалежної держави. Клуб, зазначає Сергій Бурхан, йшов до цієї перемоги два десятиліття – його вихованки брали участь в Олімпійських іграх, починаючи з 1992 року, з Барселони.
Чемпіонкам обіцяють квартири і почесті
Водночас у Дніпродзержинську – на батьківщині «золотих» призерок – за телетрансляцією змагань стежили, затамувавши подих. А уже цієї п’ятниці переможниць готуються зустрічати у Дніпропетровському аеропорту: з усіма урочистостями та оголошенням про цінні призи – квартири. Про це Радіо Свобода розповіли в облдержадміністрації.
«Коли губернатор зустрічався з олімпійцями Дніпропетровської області, було обіцяно всім призерам квартири. Звичайно, у Дніпропетровську, там же престижніше. У фінансуванні братимуть участь усі потроху, але основні кошти – Міністерства», – повідомив Радіо Свобода начальник управління фізкультури й спорту міськради Василь Петеримов.
Золоту медаль українська четвірка виборола у фінальному заїзді, випередивши суперників із Німеччини та США більше ніж на дві секунди.
Дніпропетровчанці Анастасії Кожевниковій академічне веслування подарувало не лише олімпійське «золото», але й квартиру. Цьому дуже радий її чоловік і особистий тренер Олексій Кириченко, адже наразі молода сім’я живе у гуртожитку. Про це він розповів у коментарі Радіо Свобода. За словами Олексія, у спортивній кар’єрі Анастасії велику роль відіграв випадок.
«Тодішній головний тренер юнацької збірної України їхав зі змагань. Побачив високу дівчинку і запитав: «Чи можна поговорити з твоєю мамою?». Він знайшов доречні слова, щоб вмовити. І уже в тому віці (12 років) Настя показала себе чемпіонкою. Був вступний іспит і вона проїхала 500 метрів так, що і донині це рекорд, який ніхто у такому віці не може побити», – розповів Олексій Кириченко.
Веслувальники тренуються майже без грошей і нового обладнання
Не один рік «золотих» чемпіонок збірної України знає і колишній веслувальник Олександр Попко. Каже, що всі дівчата веселі, життєрадісні та завжди орієнтовані на перемогу. Попри це у коментарі Радіо Свобода він наголосив: лондонське «золото» за академічне веслування – абсолютно несподіваний результат для України.
Дуже важко бути морально сильним у тих умовах, у яких тренуються веслувальникиОлександр Попко
«Це належить до четвірки найтяжчих видів спорту і треба дуже плідно тренуватись, і не один раз на день. В українських умовах це ще тяжче, адже коштів на збори не вистачає, обладнання старе. Все тримається на ентузіазмі. Дуже важко бути морально сильним у тих умовах, у яких тренуються веслувальники», – наголошує Олександр Попко.
Секрет успіху – титанічна праця
Натомість Сергій Бурхан – керівник профспілкового культурно-спортивного центру «Дзержинка», що діє на базі Дніпровського металургійного комбінату, – запевнив Радіо Свобода, що перемога дівчат була абсолютно прогнозована.
Ці люди почали займатись веслуванням з дитинства. Вони талановиті з народження, але плюс – титанічна працяСергій Бурхан
«Не всі дівчата народились у Дніпродзержинську, але ми всіх їх зібрали під прапором «Дзержинки». У складі збірної України наші дівчата вигравали чемпіонат світу, вигравали чемпіонат Європи. Про них сказати «воля до перемоги» – це нічого не сказати. Це титанічна праця упродовж у кого 10, у кого 12 , у кого 15 років. Ці люди почали займатись веслуванням з дитинства. Вони талановиті з народження, але плюс – титанічна праця. Чекаємо їх, весь комбінат гуде і місто гуде», – розповідає він.
При цьому Сергій Бухан зауважує, що, дізнавшись про перемогу, він не міг стримати сліз. Каже: для Дніпродзержинська – це перше олімпійське золото за часи існування міста, а для України – перша золота медаль Олімпіади в академічному веслуванні за часи існування незалежної держави. Клуб, зазначає Сергій Бурхан, йшов до цієї перемоги два десятиліття – його вихованки брали участь в Олімпійських іграх, починаючи з 1992 року, з Барселони.
Чемпіонкам обіцяють квартири і почесті
Водночас у Дніпродзержинську – на батьківщині «золотих» призерок – за телетрансляцією змагань стежили, затамувавши подих. А уже цієї п’ятниці переможниць готуються зустрічати у Дніпропетровському аеропорту: з усіма урочистостями та оголошенням про цінні призи – квартири. Про це Радіо Свобода розповіли в облдержадміністрації.
«Коли губернатор зустрічався з олімпійцями Дніпропетровської області, було обіцяно всім призерам квартири. Звичайно, у Дніпропетровську, там же престижніше. У фінансуванні братимуть участь усі потроху, але основні кошти – Міністерства», – повідомив Радіо Свобода начальник управління фізкультури й спорту міськради Василь Петеримов.
Золоту медаль українська четвірка виборола у фінальному заїзді, випередивши суперників із Німеччини та США більше ніж на дві секунди.
