Київ – Олімпійська скарбничка України 6 серпня поповнилася ще однією золотою медаллю. Важкоатлет Олексій Торохтій виборов перемогу в іранця та поляка, піднявши у ривку штангу вагою 227 кілограмів. Тренер спортсмена переконаний: ця медаль є знаковою як для української важкої атлетики, так і для України в цілому. А близькі «золотого» штангіста сподіваються, що ця перемога допоможе Олексію здійснити ще одне бажання – підтримати та популяризувати цей вид спорту.
Опустивши штангу важкоатлет та майстер спорту міжнародного класу Олексій Торохтій не одразу зрозумів, що виборов олімпійське «золото» і став чемпіоном. Про це Радіо Свобода розповіла дівчина спортсмена Олександра Аксентьєва. За її словами, ця перемога була для Олексія однією з найважливіших цілей у житті.
«Він тренувався понад норму, – каже вона. – Коли в одних було одне тренування на день, у нього було два, коли у нього був вихідний, він все одно тренувався. Він хоче зробити важку атлетику в Україні шанованим спортом, щоб цьому приділяли більше уваги. Тому що в нашій країні умов для важкоатлетів, як і для багатьох інших спортсменів, мало».
Сильні суперники і вартісна перемога
Водночас тренер Валерій Нікулін, який вже 12 років працює з Олексієм Торохтієм, вважає, що фінансування української важкої атлетики нині на належному рівні. А перемога Олексія, на думку тренера, дуже вартісна, бо здобута у боротьбі з дуже сильними суперниками.
«Це дано не кожному, але і не кожний здатний це витримати. До такого рівня у спорті доживає не кожний. На медаль, звісно сподівалися, але розраховували на мінімум. Але вона дуже багато означає для України, для важкої атлетики. Це розвиток цього виду спорту, фінансування, відрядження, відповідне ставлення міністерства до цього виду спорту», – розповів у коментарі Радіо Свобода тренер.
Сон – головне бажання переможця
Однак, друг Олексія Володимир Апілат впевнений, що олімпійське золото Торохтію вдалося здобути переважно завдяки власній наполегливості, цілеспрямованості та самовіддачі. Адже, за його словами, «підтримка важкої атлетики нині є, але виключно спонсорська». У Олексієві, зауважує його друг, вживаються дві людини: одна – спокійна, поміркована та весела, інша – сильний, серйозний та агресивний спортсмен.
«Він дуже серйозно ставиться до спорту. Витрачає на це дуже багато сил, багато здоров’я. Змусив він нас понервуватися, але змусив і порадіти. Всі надзвичайно раді, всі його підтримують. Є ідея організувати для нього вечірку на честь перемоги. Зв’язувався з ним, але він дуже втомлений, і має зараз лише одну мрію – виспатися», – розповідав друг олімпійського чемпіона.
Наразі срібний призер чемпіонату Європи-2009 та бронзовий призер чемпіонату світу 2011 року, а тепер і олімпійський чемпіон Олексій Торохтій перебуває зі збірною України у Лондоні. Зустрічати в Україні чемпіона планують 11 серпня.
Опустивши штангу важкоатлет та майстер спорту міжнародного класу Олексій Торохтій не одразу зрозумів, що виборов олімпійське «золото» і став чемпіоном. Про це Радіо Свобода розповіла дівчина спортсмена Олександра Аксентьєва. За її словами, ця перемога була для Олексія однією з найважливіших цілей у житті.
«Він тренувався понад норму, – каже вона. – Коли в одних було одне тренування на день, у нього було два, коли у нього був вихідний, він все одно тренувався. Він хоче зробити важку атлетику в Україні шанованим спортом, щоб цьому приділяли більше уваги. Тому що в нашій країні умов для важкоатлетів, як і для багатьох інших спортсменів, мало».
Сильні суперники і вартісна перемога
Водночас тренер Валерій Нікулін, який вже 12 років працює з Олексієм Торохтієм, вважає, що фінансування української важкої атлетики нині на належному рівні. А перемога Олексія, на думку тренера, дуже вартісна, бо здобута у боротьбі з дуже сильними суперниками.
До такого рівня у спорті доживає не кожний. Медаль дуже багато означає для України, для важкої атлетикиВалерій Нікулін
«Це дано не кожному, але і не кожний здатний це витримати. До такого рівня у спорті доживає не кожний. На медаль, звісно сподівалися, але розраховували на мінімум. Але вона дуже багато означає для України, для важкої атлетики. Це розвиток цього виду спорту, фінансування, відрядження, відповідне ставлення міністерства до цього виду спорту», – розповів у коментарі Радіо Свобода тренер.
Сон – головне бажання переможця
Однак, друг Олексія Володимир Апілат впевнений, що олімпійське золото Торохтію вдалося здобути переважно завдяки власній наполегливості, цілеспрямованості та самовіддачі. Адже, за його словами, «підтримка важкої атлетики нині є, але виключно спонсорська». У Олексієві, зауважує його друг, вживаються дві людини: одна – спокійна, поміркована та весела, інша – сильний, серйозний та агресивний спортсмен.
«Він дуже серйозно ставиться до спорту. Витрачає на це дуже багато сил, багато здоров’я. Змусив він нас понервуватися, але змусив і порадіти. Всі надзвичайно раді, всі його підтримують. Є ідея організувати для нього вечірку на честь перемоги. Зв’язувався з ним, але він дуже втомлений, і має зараз лише одну мрію – виспатися», – розповідав друг олімпійського чемпіона.
Наразі срібний призер чемпіонату Європи-2009 та бронзовий призер чемпіонату світу 2011 року, а тепер і олімпійський чемпіон Олексій Торохтій перебуває зі збірною України у Лондоні. Зустрічати в Україні чемпіона планують 11 серпня.
