У Софіївській колонії ув’язнені інваліди відбувають покарання і лікуються

Дніпропетровськ – Пенітенціарна служба України влаштувала у середу журналістам своєрідну екскурсію до колонії №45 у Софіївському районі Дніпропетровщини. Це єдиний на всю Україну виправний заклад, де відбувають терміни в’язні-інваліди. Голова Державної пенітенціарної служби Олександр Лісіцков проінспектував умови проживання та лікування в’язнів та вручив ключі від квартир співробітникам закладу. Колонія – суворого режиму, відтак побачити на її території представникам ЗМІ дозволили далеко не все.

У цій колонії, впадає в око, до приїзду гостей готувались: прибрані газони, свіжозалиті вибоїни в асфальті… За колючим дротом одразу зустрічає велика мармурова скульптура Феміди. Далі – будівля багатопрофільної лікарні для ув’язнених. Це – місцева гордість: на сучасне медичне обладнання, розповідають в колонії, з держбюджету витратили півтора мільйона гривень. Якості діагностики заздрять навіть лікарі «з волі», таких апаратів немає і в районній поліклініці.

Кабінети й палати – як у звичайній лікарні, тільки приміщення заґратовані й пацієнти спілкуються з медиками не сам-на-сам, а в присутності охорони. Рентген-лаборант Світлана Шебеко каже, що працювати з «особливими людьми» не страшно.

«Хвороби різні – і захворювання легень, і плеврити, і гайморові пазухи запалені. Не страшно, звикла вже за 9 років. Апаратура дуже гарна – миттєві знімки. На старому рентген-апараті проявлення плівки займало півгодини, а тепер – миттєво», – каже медик.


«Лікують нормально»

Дмитро – один із 700 в’язнів-інвалідів Софіївської колонії. Він засуджений за убивство, вже відбув три роки покарання. Має другу групу інвалідності. Каже, що як інвалід від держави наразі не отримує ніяких виплат, однак усе лікування та діагностика в колонії – безкоштовні. Про умови утримання на мікрофон говорить неохоче.

«Колють, дають таблетки, лікують нормально. Краще на волі, звісно, краще не потрапляти сюди», – розказав засуджений за вбивство.

Більшість ув’язнених-інвалідів тут відбувають покарання за тяжкі злочини, зокрема, убивства. За ними доглядають здорові засуджені і персонал, також тут працюють психологи.

Володимир Ботов, начальник відділення соціально-психологічної служби колонії, зазначає: зарплата у співробітників невелика – до 2,5 тисяч гривень, на прожиття вистачає, на власне житло – ні. Володимир – один із восьми співробітників, родини яких у середу отримали квартири у відомчому будинку колонії, перебудованому з колишнього бараку. Радіє, адже таких щасливчиків не так і багато: у черзі на житло загалом в Україні стоїть 2 тисячі працівників пенітенціарної служби, житло ж отримує тільки трохи більше ста на рік. Що ж до роботи психолога в колонії, то вона не складніша, ніж на волі, зауважує Володимир Ботов.

«Складного нічого. Це такі самі люди, які, наприклад, приходять в армію. Треба знаходити підхід. Я працюю із засудженими безпосередньо, моє завдання – виховувати. Ну не виховувати, а хоча б прищеплювати якісь позитивні риси. Не все ще втрачено. Метод? В основному спілкування. Спілкуватись з людиною, намагатись зрозуміти, в чому її проблема. Іноді виходить, іноді ні», – розповів Радіо Свобода працівник соціально-психологічної служби колонії.

Повернути витрачене

Те, що Софіївська колонія є однією з пріоритетних для фінансування в Державній пенітенціарній службі України, пояснюють унікальністю самого закладу. Керівник відомства Олександр Лісіцков каже: так, на лікарню колонії витратили чималі кошти платників податків, однак це – необхідність.

«Ті гроші, які ми вкладаємо в такі установи, ми намагаємось до бюджету повертати – у вигляді податків, відрахувань різних тощо. Плюс – ми даємо робочі місця, не тільки засудженим, а й звичайним громадянам, мешканцям того ж селища. Наші підприємства займаються випуском продукції різноманітної – металообробка, древообробка тощо», – зазначив Олександр Лісіцков.

Оглянути виробничі майстерні в Софіївській колонії журналістам не пропонували, так само як і приміщення, де мешкають в’язні. Пояснили: особливі вимоги безпеки.