Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 23:23
Російське суспільство ще довго буде намагатися зрозуміти, як цілком пересічна з точки зору правових наслідків історія – хеппенінг у храмі – могла перетворитися на справжній символ відносин держави, церкви і людини. До панк-молебню, організованому групою Pussy Riot, і прихильники, і супротивники вироку ставляться по-різному.

Серед супротивників засудження групи є ті, хто взагалі не бачить нічого особливого в діях дівчат – ну зайшли в порожній храм, щось там проспівали, записали на відео – і що? Є й ті, хто впевнені, що мають справу з пересічною дурістю і вульгарністю, що ображає почуття віруючих. А от прихильники вироку висловлюють переконання в тому, що тюремне ув’язнення – це найкраща відповідь тим, хто образив церкву. І в цьому вони якраз лукавлять. Тому що їх не цікавить церква. Їх цікавить Путін.

По суті, влада скористалася ситуацією з Pussy Riot, щоб відповісти тим, кого вона не могла покарати, хто не порушив ніяких норм закону – учасників масових мітингів на Болотній площі в Москві і виступів в інших містах Росії. Не секрет, що ці виступи стривожили російське керівництво і особисто образили Путіна. Впав міф про любов до вічного президента Росії.

Виявилося, що є навіть не десятки, а сотні тисяч людей, які розуміють, що стабільність – це звичайний застій, який завершиться неминучим крахом країни. І що управляють Росією ніякі не державно мислячі патріоти, а звичайні шахраї на чолі зі своїм жадібним ватажком. Звісно, люди що так вважають – меншість серед росіян. Але меншість активна.

Посадити всіх цих людей особливої можливості немає. Але ось в ситуації з Pussy Riot влада змогла діяти так, як їй захотілося – вона відігралася на дівчатах, відігралася в безсилій люті. І прихильники засудження групи прекрасно це розуміють, але теж не хочуть визнавати цього. Тому що набагато приємніше навіть у своїх власних очах виглядати побожним захисником церкви і почуттів віруючих, ніж пересічним прихильником покарання всіх тих, хто здатний засумніватися в божественності Путіна.

Те, що від справи погано пахне, врешті-решт зрозуміли навіть у керівництві РПЦ – уже після винесення вироку Вища церковна рада звернулася до влади з проханням проявити милосердя. Але занадто пізно: вже ясно, що ця безглузда історія призвела до тріщини у відносинах між церквою і суспільством – і тріщина ця тепер буде поглиблюватися.

Ясно і те, що в світі вирок Pussy Riot став приводом знову замислитися над тим, в якому столітті живе Росія і чи є у цієї країни шанс взагалі опинитися в сучасності – чи їй так і доведеться, при всьому зовнішньому лиску центральних вулиць і злодійкуватих керівників та «олігархів», залишитися в середньовіччі ще на довгі десятиліття.

Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG