Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 15:12
Підхід до вивчення геному людини доведеться кардинально переглянути. Міжнародна група вчених опублікувала найдокладніший нині аналіз функцій генетичного коду людини. Проект називається ENCODE і, за його загальним висновком, щонайменше 80 відсотків геному людини – а не 2 відсотки, як вважали раніше – є біологічно активним. Цього тижня вчені обговорюють також робота-спринтера та ведмедів, які змінюють середовище існування.

«Людський геном – це значно більше, ніж гени, які кодують структуру білків і про які підліткам розповідають у школі», – пише у своїй статті журнал Science, презентуючи ключове дослідження цього тижня – підсумки проекту ENCODE («Енциклопедії елементів ДНК»). За оцінками учасників проекту, інформації в геномі не просто «значно більше» – підхід до дослідження геному людини нині необхідно переглядати.

Проект ENCODE заснував у 2003 році американський Національний інститут дослідження геному людини. Майже десятиліття понад 400 вчених із різних країн світу аналізували генетичний код людини. За 9 років учасники проекту здійснили аналіз усіх 3 мільярдів пар білків, які складають подвійну спіраль ДНК.

Донині серед учених поширеною була теорія про те, що більша частина ДНК людини є, як її іноді називали, «сміттєвою»: мається на увазі, що вона включає в себе не активні частини генів, а певну послідовність інтронів (складових, які не містять інформації про послідовність амінокислот білка) та ділянок ДНК між генами. Всі вони загалом, як вважали, не здійснюють ніяких важливих біохімічних функцій, тому й називали їх «сміттєвими».

Однак, кажуть тепер учені, тепер саме це визначення треба «викинути на сміття». Навіть прихильники теорії про численність «сміттєвих» елементів ДНК визнають тепер, що їх значно менше, ніж вважали раніше. Деякі з таких елементів, як з’ясували, беруть участь у подвоєнні ДНК під час поділу клітин, деякі виконують власні біологічно активні функції.

Важливу роль відіграють також «перемикачі» – ті ділянки ДНК, які вмикають чи вимикають ті чи інші гени. Під час дослідження вчені-учасники проекту ENCODE виявили близько 4 мільйонів «перемикачів». Значна частина з них пов’язана зі змінами, що викликають ризик появи у людини серцево-судинних захворювань, діабету чи психічних розладів. Врахування їхньої значущості у складі геному означає щонайменше частковий перегляд людської біології та підходів до лікування поширених хвороб.

«На основі карти ENCODE можна створювати принципово нові лікарські препарати або знайти нове застосування існуючим методам лікування», – зазначає фахівець із Кембриджу Іян Дангем. Він упевнений, що в майбутньому передові методи медицини спиратимуться на карту геному.

Робот-«гепард» перевершив людину

«Машини обігнали людей ще в одному виді діяльності», – пише цього тижня New Scientist. Американська інженерна компанія Boston Dynamics презентувала робота Cheetah (у перекладі з англійської – «Гепард»), здатного розганятися й утримувати швидкість бігу у 45,5 кілометрів на годину. Таким чином, Cheetah перевершує у своїх здібностях найшвидшу людину планети – спринтера з Ямайки Юсейна Болта, який розганявся до швидкості 44,7 кілометра на годину.

Cheetah – чотириногий робот із рухливим корпусом – під час бігу дуже схожий на механізовану версію свого прототипу у тваринному світі. Зокрема, для нарощування довжини кроків і швидкості робот вдається до згинання і розгинання «спини» під час кожного стрибка. Для руху робота використовують гідравлічний насос, тож пересувається Cheetah, прив’язана до цього пристрою, в лабораторії по спеціальній біговій доріжці. Рекорд серед роботів-спринтерів він встановив ще у березні, однак нині перегнав і людину.



Під кінець року розробники планують створити і польову версію робота і розпочати її випробування на відкритому просторі. Проект реалізують на замовлення Агенції передових оборонних досліджень DARPA – структури при Міністерстві оборони США. Там раніше заявили, що програма «має фундаментальний характер» і не орієнтується виключно на військові завдання.

Ліс для ведмедів – не єдина домівка

Мешканці американського штату Колорадо зіштовхнулися з незвичайною проблемою: цього літа почастішали випадки, коли ведмеді з місцевих лісів залишали звичне для себе середовище існування і вибиралися у густозаселені райони, де порпалися у смітті і навіть пролазили у будинки. Так, інтернет облетів запис камер відеоспостереження, де молодий ведмідь барибал «хазяйнував» в одній із крамниць із солодощами.



Причиною таких дій ведмедів часто називали посуху, та існує ще багато інших чинників, через які, як видається, цим тваринам стає все важче знаходити собі харчі в природі, пояснює Ренді Гемптон з Адміністрації національних парків Колорадо. Всі ці проблеми порушують серед дослідників питання: як вчинити, щоб ведмеді за такої ситуації не привели до халепи?

Зазвичай в аналогічних випадках фахівці радять мешканцям припинити влітку підсипати корм у годівниці для птахів та чітко дотримуватися порад комунальних служб, як-то використовувати спеціальні сміттєві баки, з якими ведмеді не впораються, або ж виносити сміття тільки незадовго до приїзду прибиральників.

Однак, пояснює Discovery News, деякі вчені рекомендують облаштовувати біля населених територій такі собі годувальні станції, які тримали б ведмедів далі від людей, особливо у роки, коли дефіцит харчів для тварин сягає критичного рівня і барибали стають неабиякою турботою для людей.

Прихильники такого рішення наводять минулорічну публікацію про те, що у штаті Міннесота обладнання лише однієї годувальної станції посеред дачно-кемпінгової ділянки привело до того, що випадків, коли ведмеді спричиняли проболеми, поменшало на 88 відсотків. До початку цього експерименту на початку 1980-х років у цій місцевості щороку доводилося усувати з неї в середньому двох барибалів, які завдавали людям клопотів; за наступні 8 років довелося вигнати загалом лише двох ведмедів – в обох випадках «новачків» у цій місцевості, які ще не знали, що там є годівниця.

У цьому дослідженні на підтримку годувальних станцій біолог Лінн Роджерс наголосив, що ведмеді переважно з острахом ставляться до людей, тож радше залишалися б чимдалі від них. «Поведінка ведмедів та їхні харчі залежать від того, який вибір вони мають», – зазначив він і додав, що рушійним мотивом для ведмедів у цьому питанні, як і раніше, залишається голод.

Серед причин голоду, який виганяє ведмедів із лісів, розповідають вчені, – не лише посуха, але й повені, ранні заморозки та дедалі більше втручання людини у дику природу. І проблема подорожей барибалів за їжею не втрачає актуальності: лише у Колорадо, розповідає Ренді Гемптон, на 5 мільйонів мешканців припадає до 18 тисяч ведмедів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG