«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої запитання в коментарях, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.
Київ – Для чого український уряд продовжує дію старих стандартів бензину? Чиновники пояснюють це попитом сільгоспвиробників на таке пальне. На думку експертів, це пов’язане із неготовністю українських нафтопереробних заводів, зокрема державного Шебелинського, виробляти бензин за сучасними стандартами.
«Ні для кого не секрет, що у нас все по-українськи: купуються дорогі авто, а потім ремонтуються двигуни, – так ринок пального в Україні коментує колишній міністр транспорту, гонщик Євген Червоненко. – Бензин часто не відповідає стандартам. Плюс, ми не можемо навчитися «шити на дому», тобто розбавляти бензин».
Стандарти пального регулюють вміст шкідливих речовин у викидах. Перейти на нові стандарти бензину «Євро-4» і «Євро-5» Україна мала ще з 1 січня 2010 року. Але це рішення уже кілька разів переносили. Востаннє перехід на нові стандарти планувався від 1 липня цього року. Проте експертно-аналітична група з питань функціонування ринку нафти та нафтопродуктів при Кабінеті Міністрів знову запропонувала продовжити дію стандартів бензину «Євро-2» і «Євро-3». Таке рішення в експертно-аналітичній групі пояснюють тим, що Державне агентство звернулося до них з проханням перенести перехід на нові стандарти, оскільки «термін зберігання вже закупленого для потреб Міноборони та підприємств Мінагрополітики палива закінчується лише через 6 років».
У проекті постанови Міненерговугілля пропонується відкласти заборону на використання стандарту «Євро-3» до 2017 року, стандарт «Євро-4» має діяти до 2021 року, а термін для «Євро-5» має бути необмеженим.
Радіо Свобода не вдалося отримати коментар Міністерства палива та енергетики. Утім, на думку багатьох експертів, таке рішення пов’язане із неготовністю трьох із шести нафтопереробних заводів виробляти паливо за новими стандартами.
Модернізація українських НПЗ затягується
На початку цього року, коли урядовці вкотре продовжували дію старих стандартів пального, Міненерговугілля повідомило, що власники українських НПЗ зобов’язалися модернізувати заводи для переходу на нові стандарти бензину до кінця 2012-го. Фахівці ж наголошують, що цей процес затягується.
«Сьогодні я не знаю жодного факту, де б на українських заводах здійснювалися необхідні реконструкції», – сказав Радіо Свобода член парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, б'ютівець Олександр Гудима.
Паливо стандартів «Євро-4» та «Євро-5» наразі не можуть виробляти Дрогобицький та Надвірнянський НПЗ, які належать групі «Приват» Ігоря Коломойського та Шебелинський газопереробний завод, який є власністю компанії «Нафтогаз». Але, зважаючи на те, що Дрогобицький на Надвірнянський заводи фактично не працюють, йдеться про інтереси «Шебелинки», зазначає Радіо Свобода аналітик консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
«Державний Шебелинський нафтопереробний завод продовжує випускати паливо за стандартами «Євро-2», – наголошує Куюн. – Тому якщо ввести ці покращені стандарти, це означатиме зупинку цього підприємства. Звичайно, урядовці цього не хочуть. А з цим маленьким підприємством решта змушені чекати, коли там щось відбудеться. Хоча там нічого у плані модернізації виробництва не відбувається».
Білоруські трактори їздять на нових стандартах пального
Деякі чиновники не на мікрофон говорять, що головний аргумент на користь продовження старих стандартів – це високий попит на низькоякісне пальне з боку сільгоспвиробників. Але експерти називають його непереконливим.
«У Білорусі вже два роки ті ж потяги, ті ж танки, ті ж комбайни їздять на стандарті «Євро-4», – обурюється Сергій Куюн. – Білоруси не випускають «Євро-3» і «Євро-2» вже кілька років. Так що розмови про те, що комусь там потрібне погане паливо, від лукавого».
Бензин «Євро-4» і «Євро-5» в Україні можуть виробляти три заводи: Кременчуцький («Укртатнафта»), Лисичанський (ТНК-ВР) та Одеський («Лукойл»). Проте два останніх практично не працюють. Також новим стандартам відповідає імпортний бензин: литовський, білоруський, румунський та болгарський. І, як зазначають фахівці, упродовж останнього часу більше українців почали цікавитися стандартами пального.
«По своїй мережі ми бачимо, що кількість споживачів, які купують тільки якісне пальне, пальне «Євро-4» та «Євро-5», постійно зростає», – розповів Радіо Свобода речник концерну «Галнафтогаз», який є власником великої мережі заправок в Україні, Олесь Пограничний.
Зважаючи на значний вміст сірки у бензинах старих стандартів, відзначають експерти, він негативно впливає на двигуни автомобілів, зокрема менших, ніж 2 літри. Проте найбільшої шкоди використання такого пального завдає екології.
Ще у 1958 році у Женеві було ухвалено понад 100 документів, метою яких стало забезпечення захисту навколишнього середовища від негативних наслідків викидів автомобілів. Країни, які приєдналися до цих прав, зобов’язувалися використовувати певні екологічні стандарти. У 1992 році для країн Європи був встановлений стандарт «Євро-1», який регламентував вміст викидів, зокрема, наявність у них сажі та оксиду азоту. У 1995 році з’явився стандарт «Євро-2», норми викидів у якому стали суворішими майже втричі. Стандарт «Євро-3», який діяв у Європі від 1999 року, дозволив знизити рівень шкідливих викидів ще на 30-40 відсотків, «Євро-4», який прийшов йому на зміну у 2004-му, ще на 65-70 відсотків. Від 2009 року у країнах ЄС діє ще вимогливіший стандарт бензину – «Євро-5».
Наступного понеділка слухайте про дискусію, яка розгортається навколо видобутку сланцевого газу в Україні та світі.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
Київ – Для чого український уряд продовжує дію старих стандартів бензину? Чиновники пояснюють це попитом сільгоспвиробників на таке пальне. На думку експертів, це пов’язане із неготовністю українських нафтопереробних заводів, зокрема державного Шебелинського, виробляти бензин за сучасними стандартами.
«Ні для кого не секрет, що у нас все по-українськи: купуються дорогі авто, а потім ремонтуються двигуни, – так ринок пального в Україні коментує колишній міністр транспорту, гонщик Євген Червоненко. – Бензин часто не відповідає стандартам. Плюс, ми не можемо навчитися «шити на дому», тобто розбавляти бензин».
Стандарти пального регулюють вміст шкідливих речовин у викидах. Перейти на нові стандарти бензину «Євро-4» і «Євро-5» Україна мала ще з 1 січня 2010 року. Але це рішення уже кілька разів переносили. Востаннє перехід на нові стандарти планувався від 1 липня цього року. Проте експертно-аналітична група з питань функціонування ринку нафти та нафтопродуктів при Кабінеті Міністрів знову запропонувала продовжити дію стандартів бензину «Євро-2» і «Євро-3». Таке рішення в експертно-аналітичній групі пояснюють тим, що Державне агентство звернулося до них з проханням перенести перехід на нові стандарти, оскільки «термін зберігання вже закупленого для потреб Міноборони та підприємств Мінагрополітики палива закінчується лише через 6 років».
У проекті постанови Міненерговугілля пропонується відкласти заборону на використання стандарту «Євро-3» до 2017 року, стандарт «Євро-4» має діяти до 2021 року, а термін для «Євро-5» має бути необмеженим.
Радіо Свобода не вдалося отримати коментар Міністерства палива та енергетики. Утім, на думку багатьох експертів, таке рішення пов’язане із неготовністю трьох із шести нафтопереробних заводів виробляти паливо за новими стандартами.
Модернізація українських НПЗ затягується
На початку цього року, коли урядовці вкотре продовжували дію старих стандартів пального, Міненерговугілля повідомило, що власники українських НПЗ зобов’язалися модернізувати заводи для переходу на нові стандарти бензину до кінця 2012-го. Фахівці ж наголошують, що цей процес затягується.
Не знаю жодного факту, де б на українських заводах здійснювалися необхідні реконструкціїОлександр Гудима
Паливо стандартів «Євро-4» та «Євро-5» наразі не можуть виробляти Дрогобицький та Надвірнянський НПЗ, які належать групі «Приват» Ігоря Коломойського та Шебелинський газопереробний завод, який є власністю компанії «Нафтогаз». Але, зважаючи на те, що Дрогобицький на Надвірнянський заводи фактично не працюють, йдеться про інтереси «Шебелинки», зазначає Радіо Свобода аналітик консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
«Державний Шебелинський нафтопереробний завод продовжує випускати паливо за стандартами «Євро-2», – наголошує Куюн. – Тому якщо ввести ці покращені стандарти, це означатиме зупинку цього підприємства. Звичайно, урядовці цього не хочуть. А з цим маленьким підприємством решта змушені чекати, коли там щось відбудеться. Хоча там нічого у плані модернізації виробництва не відбувається».
Білоруські трактори їздять на нових стандартах пального
Деякі чиновники не на мікрофон говорять, що головний аргумент на користь продовження старих стандартів – це високий попит на низькоякісне пальне з боку сільгоспвиробників. Але експерти називають його непереконливим.
«У Білорусі вже два роки ті ж потяги, ті ж танки, ті ж комбайни їздять на стандарті «Євро-4», – обурюється Сергій Куюн. – Білоруси не випускають «Євро-3» і «Євро-2» вже кілька років. Так що розмови про те, що комусь там потрібне погане паливо, від лукавого».
Бензин «Євро-4» і «Євро-5» в Україні можуть виробляти три заводи: Кременчуцький («Укртатнафта»), Лисичанський (ТНК-ВР) та Одеський («Лукойл»). Проте два останніх практично не працюють. Також новим стандартам відповідає імпортний бензин: литовський, білоруський, румунський та болгарський. І, як зазначають фахівці, упродовж останнього часу більше українців почали цікавитися стандартами пального.
«По своїй мережі ми бачимо, що кількість споживачів, які купують тільки якісне пальне, пальне «Євро-4» та «Євро-5», постійно зростає», – розповів Радіо Свобода речник концерну «Галнафтогаз», який є власником великої мережі заправок в Україні, Олесь Пограничний.
Зважаючи на значний вміст сірки у бензинах старих стандартів, відзначають експерти, він негативно впливає на двигуни автомобілів, зокрема менших, ніж 2 літри. Проте найбільшої шкоди використання такого пального завдає екології.
Ще у 1958 році у Женеві було ухвалено понад 100 документів, метою яких стало забезпечення захисту навколишнього середовища від негативних наслідків викидів автомобілів. Країни, які приєдналися до цих прав, зобов’язувалися використовувати певні екологічні стандарти. У 1992 році для країн Європи був встановлений стандарт «Євро-1», який регламентував вміст викидів, зокрема, наявність у них сажі та оксиду азоту. У 1995 році з’явився стандарт «Євро-2», норми викидів у якому стали суворішими майже втричі. Стандарт «Євро-3», який діяв у Європі від 1999 року, дозволив знизити рівень шкідливих викидів ще на 30-40 відсотків, «Євро-4», який прийшов йому на зміну у 2004-му, ще на 65-70 відсотків. Від 2009 року у країнах ЄС діє ще вимогливіший стандарт бензину – «Євро-5».
Наступного понеділка слухайте про дискусію, яка розгортається навколо видобутку сланцевого газу в Україні та світі.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
