Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 11:52
Закарпатські ура-патріоти люблять себе бити в груди, розповідаючи, які ми – європейці, яке у нас усе європейське. А поміж тим факти свідчать про протилежне.

Нині в Ужгороді працюють шість міських бібліотек. (У радянські часи їх було дев’ять, хоча кількість населення з того часу не змінилася. Просто чудові бібліотечні приміщення виявилися комусь дуже «потрібними»). Отож, кількість міських бібліотек за 20 років зменшилася на третину. Можливо, від цього тим, що залишилися, стало легше? Адже увага до них влади тепер мала зрости на третину. Та де там!

Торік міська влада не виділила грошей на придбання жодної книжки для своїх шести бібліотек. Але це ще не все: ця книгоцидна практика в Ужгороді триває ро-ка-ми! Віктор Погорєлов і Сергій Ратушняк, які чергуються на посаді мера, виявляється, цілеспрямовано ведуть війну проти читання. Інакше, як пояснити той факт, що бібліотеки працюють, кількість читачів зростає, а грошей на книжки не дають? Бібліотеки виживають з того, що їм дарують читачі. Та ще за платні послуги куплять якусь крихту.

Ужгород, в якому сконцентровано найбільше економічного потенціалу краю, де живуть десятки тисяч студентів, викладачів, освітян, культурна еліта краю, не виділив жодної копійки на придбання літератури для бібліотек. Гірський Тячівський район торік закупив книжок на 80 тисяч гривень, аби задовольнити духовні потреби своїх читачів, а обласний центр, виявляється, у нас «бідніший бідного».

Тільки не слід лити сльози про турботу міської влади про побут ужгородців. Мовляв, усі гроші йдуть на благоустрій. Бо місто брудне, обіцяної цілодобової води нема, дійшло до того, що вже городяни скидаються грошима, аби малювати «зебру» на пішохідних переходах. Виникає запитання, чи взагалі в Ужгороді є міська влада?

Нещодавно довелося побувати у Стрию – удвічі меншому місті Львівської області. Від побаченого щелепа відвисла: дороги заасфальтовані, рівненькі, місто чисте, холодна-гаряча вода постійно. У Стрию виявилося більше міських бібліотек, ніж в Ужгороді, хоча населення – 60 тисяч! Ба більше: коли в нас закрили третину міських бібліотек, то в них навпаки – перевели книгозбірні в значно кращі і більше приміщення. Для Закарпаття – це взагалі нечувано!

У центральній міській бібліотеці Стрия мені нарікалася бібліотекарка, що ще донедавна вони закуповували понад тисячу книжок у рік, а тепер – хіба що половину. Я, певна річ, промовчав, що наша гонорова міська влада взагалі книжок не купує. А для чого? Дороги в Ужгороді такі, що коні ноги зламають, освітлення нема, то нащо людям, які живуть у таких печерних умовах – духовну поживу? Аби критикували мера, який вступив у Партію регіонів?

Компютери подарує… Білл Гейтс

Ставлення до бібліотек проявляється не тільки у виділенні грошей на закупівлю новинок. Виявляється, у центральній міській бібліотеці для дітей працює один комп’ютер! Ще донедавна там друкували звіти на друкарській машинці «Україна»!!!

Оце так піклування міської влади про молоде покоління ужгородців, які мають бути сучасними та успішними в часи інформаційного суспільства! Ба більше – і цей комп’ютер був куплений міською владою після всеукраїнського семінару, що проходив в Ужгороді. І то після того, як генеральний директор Національної бібліотеки для дітей присоромила присутнього міського чиновника за таку небачену недбалість. До речі, абсолютна більшість ужгородців прізвище керівника культури в місті навіть не чула.

Чим вони займаються у міській владі? Ділять гроші, ділянки, бізнеси? Коли ж вони займуться «покращенням життя вже сьогодні»?

Комп’ютери у міських бібліотеках Ужгорода таки з’являться. Але не завдяки Віктору Погорєлову, а …Біллу Гейтсу. Після Фанчикова, Порошкова, Костилівки і ще тридцяти міських та районних бібліотек, й міські книгозбірні Ужгорода виграли грант у американського фонду «Бібліоміст». Восени місту поставлять 15 комп’ютерів із необхідним начинням, ліцензійними програмами, принтерами та ксероксами.

Мені особисто як ужгородцю соромно, що обласний центр не спромігся таку дещицю забезпечити сам для власних книгозбірень і вони мусять забирати цю можливість у сільських бібліотек, де більшість мешканців сидять без роботи і живуть із власних городів.

Міська влада вкотре опустила Ужгород нижче плінтуса.

Олександр Гаврош – письменник, журналіст

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG