Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 09:24

Кремль хоче підкорити Україну «залізним кулаком» в оксамитовій рукавичці (світова преса)


Прага – Аналітики попереджають на сторінках світових видань, що Росія розпочала новий етап наступальної політики щодо найближчих сусідів України, Молдови та Латвії, дещо змінивши тактику минулих років, із запозиченням у Заходу терміну «м’яка сила». Мається на увазі те, що прямі погрози вторгнення і використання військової сили з боку Кремля коштували, як свідчить досвід війни серпня 2008 року в Грузії, занадто дорого (іноземні валютні резерви Росії знизилися на понад 16 мільярдів доларів). Сьогодні ж ідеться про намагання Кремля, наприклад, «федералізувати» Україну, посилити свій вплив у інших сусідніх державах, користуючись спадом інтересу Заходу до пострадянського простору. Преса також розмірковує над перспективами реалізації в Україні політичного проекту «династія Януковича», що підпадає під російське визначення «керованої демократії». Оглядачі також прогнозують, чим закінчиться у вівторок відбірковий матч у Лондоні до Чемпіонату світу 2014 року, де грають Англія й Україна.

Відомий молдовський політичний аналітик Думітру Минзерар аналізує на сторінках американського видання The Jamestown Foundation нову зовнішньополітичну тактику Кремля щодо своїх найближчих сусідів, яку на початку вересня російський прем’єр-міністр Дмитро Медведєв назвав «посиленням і концентрацією російської «м’якої сили». Автор попереджає, що західний термін «м’яка сила», який на Заході розуміють переважно як «силу привабливості», у Москві прагнуть використати для прикриття своєї «політики примусу та економічного викручування рук». Стрижнем нової тактики Кремля щодо найближчих сусідів – України, Молдови, Латвії, де наявний суттєвий «російськомовний сегмент населення», виступає нині московська урядова установа – федеральне агентство «Россотрудничество». Автор аналізу вважає, що нині Кремль має на меті «перетворити російськомовні спільноти у сусідніх країнах на силу, яка здатна впливати на урядові структури цих країн». Минзерар наголошує, що Кремль уже відкрито закликав російських аналітиків досліджувати роль Москви в економіці країн Кавказу, оцінити поняття й підходи до федералізації України, де Росія має переваги в багатьох адміністративних областях. Кремль зацікавлений у впливі його фінансових та економічних груп на політичні процеси в Молдові, Латвії… Тобто, йдеться про посилення впливу Кремля в сусідніх державах, де є суттєві осередки російськомовного населення. Аналітик із Кишинева зауважує також, що в Москві ухвалення Верховною Радою України суперечливого закону про посилення регіонального статусу російської мови сприймають як свій «ефективний силовий» успіх. Думітру Минзерар резюмує, що «нова зовнішньополітична стратегія Кремля стосовно його сусідів проявляє певні зміни в тактиці щодо попередньої риторики примусу та дії, але наміри Москви залишаються ті ж самі».

Оглядачі польської Rzeczpospolita Пйотр Косцинський і Тетяна Серветник розмірковують над перспективами реалізації в Україні політичного проекту спадкоємності влади Президента Януковича за схемою «династія Януковичів». Вони вважають, що швидкий фінансово-економічний злет декого з членів родини Президента, зокрема, старшого сина Олександра, може призвести до послаблення позиції окремих олігархів, того ж Ріната Ахметова, до загострення боротьби в оточенні глави держави. Але ймовірність втілення в життя політичної спадкоємності влади феодального зразка в Україні, на думку авторів статті з варшавської газети, неможлива. На перешкоді цьому стоїть реальна ситуація в Україні, яка кардинально відрізняється від арабських та азійських країн, де такі династії можливі. Тут також наголошено, що активна частина українського суспільства, та й ті ж олігархи, «не мають бажання миритися з диктатом». Тому нинішня ситуація зміцнення позиції «сім’ї Президента», на думку аналітиків, не може тривати довго. Цей стан наростаючих суперечностей в оточенні Януковича мусить бути розв’язаний, і Президент змушений буде поступитися, якщо не демократичним шляхом, то аргументом сили, вважають Пйотр Косцинський і Тетяна Серветник.

Лондонський футбольний експерт Алан Сміт зазначає на сторінках The Telegraph , що сьогодні в Лондоні футбольний відбірковий матч до Чемпіонату світу 2014 року в Бразилії між Англією та Україною англійська національна команда може «як виграти, так і програти». Автор аналізу вважає, що збірна України – це не команда рівня Молдови, яка легко поступилася Англії три дні тому в Кишиневі (0:5). Алан Сміт попереджає своїх футболістів, що їм доведеться у вівторок увечері під час гри на Уемблі з Україною зустрітися з агресивною грою українських гравців, як у центрі поля, так і на флангах. Одним із факторів, який допоможе цього вечора англійцям, Алан Сміт називає «контроль м’яча» і впевнену комбінаційну гру.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG