Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 12:09
Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої запитання в коментарях, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.

Іноземні компанії, які отримали право видобувати сланцевий газ в Україні, зможуть звести екологічні ризики до мінімуму, вважають експерти та представники компаній-видобувачів. Утім, останні ще не знають, як саме очищуватимуть в Україні воду з хімікатами, яку застосовують для розробки нетрадиційних газових родовищ. Іноземні фахівці наводять докази того, що інформацію про забруднення вод та землетруси від газовидобутку поширює російське газове лобі, яке боїться втратити свої ринки. На думку деяких експертів, у порівнянні з вугіллям та іншими ресурсами, які можуть замінити імпортне російське блакитне паливо, сланцевий газ є екологічно безпечнішим. Очікують, що видобувати його в обсягах, порівнюваних із імпортом газу, Україна зможе вже за п’ять років.

У 1950-60-х роках українські газові родовища були основним джерелом для постачання радянської економіки. Перші газогони вели з України до Москви, згадує радник прем’єр-міністра, голова ради директорів­ компанії «Надра» Павло Загороднюк.

Нині ж розвідані традиційні­ поклади природного­ газу в Україні вичерпані на три чверті, а в останні 40 років видобуток українського газу постійно скорочується, зазначає Загороднюк­.

У 1970-х роках Україна була найбільшим видобувачем газу в Європі
Павло Загороднюк
«У 1970-х роках Україна була найбільшим­ видобувачем газу в Європі, отримуючи 67 мільярдів кубометрів­ блакитного­ палива на рік, – каже він. – Зараз ми видобуваєм­о 20, і всі діючі родовища практично вичерпані. У Національн­ій енергетичн­ій стратегії йдеться про зростання видобутку власного газу. Однак я вважаю, що за 10-15 років обсяг видобутку впаде до 15 мільярдів кубів».

Вихід Павло Загороднюк­ бачить у розробці нетрадицій­них покладів газу, серед яких глибокі ділянки чорноморського шельфу та сланцевий газ.

«Для нарощуванн­я видобутку потрібні нові технології­ для отримання газу з глибших родовищ та щільних порід – сланців. А крім того, великі інвестиції­. Тому ефективно й безпечно видобувати­ нетрадицій­ний газ зможуть лише західні компанії з великим досвідом», – зауважує радник прем’єр-міністра, голова ради директорів­ компанії «Надра».

В одному з попередніх випусків «Енергетичної свободи» ми говорили про те, що право на розробку двох найбільших нетрадиційних газоносних площ на Донбасі та на Прикарпатті отримали іноземні компанії: британська «Шелл» та американська «Шеврон». Ішлося й про те, що вони готові вкласти у цей проект удвічі більше, ніж очікував український уряд. Низка експертів висловилася проти цього проекту, зважаючи на екологічні ризики. Пізніше проти видобутку сланцевого газу виступила місцева влада Львівщини.

Українцям обіцяють не викликати «газових землетрусів»

Компанія «Шелл» оприлюднила нюанси своїх газовидобувних технологій, які вони мають намір застосувати в Україні. Представники компанії доводять, що землетруси, які нібито викликає підготовка газового родовища (йдеться про гідророзрив газоносних пластів), а один з них відчули мешканці Великобританії, будуть не помітними для місцевих жителів, якщо дотримуватися правил безпеки. Підтверджує це й дослідник впливу газовидобутку на довкілля, директор енергетичного інституту Університету Дарема у Великобританії Річард Девіс.

Відбуваються мільйони маленьких землетрусів у результаті гідророзриву пласта, але ніхто їх не відчуває
Річард Девіс
«Відбуваються мільйони маленьких землетрусів у результаті гідророзриву пласта, але ніхто їх не відчуває. Землетрусу, який стався в Ланкаширі і мав амплітуду понад 2,3 бала, ми не очікували. У земній корі є багато розломів, на яких пласти породи перебувають у напруженні. Відтак у Великобританії видобуток газу спровокував зсув цих розломів. Вихід – робити буріння й гідророзрив пласту після проведення дослідження земної кори», – вважає дослідник.

Країни світу різної думки щодо альтернативного газу

Низка європейських країн стурбована ризиками, які пов’язані з видобутком сланцевого газу. Найбільше турбує громадськість те, що у водну суміш для гідророзриву додають хімікати, які можуть потрапити у водойми й джерела водопостачання. Через це у Болгарії та Чехії заборонили використовувати гідророзрив (фрекінг), а в Німеччині заборонили видобувати сланцевий газ там, де використовують підземні джерела водопостачання, тобто, на сьомій частині території країни. У Великобританії використану для гідророзриву воду вважають радіоактивними відходами, оскільки тамтешні газові родовища містять радіоактивні елементи.

Навіть у США, де видобування сланцевого газу має найбільші масштаби, розгорілася дискусія щодо ризиків від розробки родовищ на сході країни. Екологи очікують рішення губернатора штату Нью-Йорк щодо видобування сланцевого газу. У столиці штату, місті Олбані, кількасот демонстрантів перед резиденцією губернатора Ендрю Комо вимагали, щоб він заборонив нафтогазовим компаніям застосовувати горизонтальне буріння та розрив пласту на території штату.

Журналіст Національного громадського радіо Брайєн Манн розповів, що йдеться про зіткнення інтересів.

«Групи прихильників індустріального розвитку стверджують, що смуга території у центрі штату Нью-Йорк, так званий «Іржавий пояс», де виробництво занепало, цей район, що тягнеться на захід від Олбані уздовж кордону з Пенсільванією, конче потребує нової індустрії, нових робочих місць. Що ж до захисників довкілля, то вони кажуть, що суперечлива горизонтальна техніка буріння на сланцевий газ штовхатиме цілий коктейль хімікатів глибоко під землю. Це загрожуватиме забрудненням ґрунтових вод», – повідомляє Брайєн Манн.

Найбільша проблема – вода з хімікатами

У компанії «Шелл» запевняють, що використовують воду з хімікатами на глибині у декілька кілометрів, і вона жодним чином не може потрапити до водоносних горизонтів. Зокрема інженер компанії «Шелл» у Колорадо Теммі Кайєр пояснила Радіо Свобода, що рідину з хімікатами (а це поверхнево-активні речовини та спирти), відкачують на поверхню, і далі або випаровуютьу спеціальних басейнах, або використовують повторно, а якщо передбачається зливати цю воду у водойми, очищують майже до стану питної води.

Як саме поводитимуться з водним розчином для гідророзриву в Україні, наразі невідомо, зізналася директор компанії «Шелл» з екології в Україні Тетяна Бобровицька. Вона розповіла Радіо Свобода про варіанти поводження з цими відходами.

«Є декілька варіантів: складувати у басейнах, ізольованих від ґрунту, або в закритих ємностях. А далі перевозити до нової свердловини, або ж зливати, перед цим вода має бути очищена відповідно до вимог українського законодавства», – зауважила Тетяна Бобровицька.

Які технології очищення використовуватимуть в Україні, вона відповісти не змогла.

Росія втратить позиції через новий газ – дослідник

Розробка нетрадицій­них родовищ газу змінить геополітич­ну ситуацію в Європі, зокрема, зменшиться­ вплив Росії, вважає дослідник з Інституту Костюшка (Польща) Ізабелла Альбрих. Тому, стверджує дослідниця, саме Росія стимулює поширення інформації про екологічні ризики від видобутку сланцевого газу.

Росія є ворогом видобутку сланцевого газу біля її кордонів
Ізабелла Альбрих
«Маємо одвічну європейськ­у мрію про енергетичн­у незалежніс­ть, яку може реалізувати сланцевий газ, – наголошує Ізабелла Альбрих. – Конкуренці­я, яку створює цей газ, матиме вплив на постачання­ блакитного­ палива до Європи. У США, для прикладу, вартість газу в результаті­ зменшилася­ до 70-90 доларів за 1000 кубометрів­. Росія є ворогом видобутку сланцевого­ газу біля її кордонів. Нетрадицій­ний газ вона сприймає, як загрозу усталеній системі власного газового бізнесу, хоча сама є одним із лідерів за його покладами».

Із цим погоджується і радник українського прем’єр-міністра Павло Загороднюк­. Представники ж компанії «Шелл» доводять, що не було жодного доказу забруднення води газом і хімікатами через видобуток нетрадиційного газу.

Зі свого боку, заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк вважає екологічні ризики ще більш далекосяжними, ніж про них повідомляють світові медіа. Але навіть якщо Україна піде на це, вона не зменшить залежності від Росії, стверджує Василюк.

«Потреба України в російських ресурсах залишиться, але через видобування українського сланцевого газу може набути інших форм, – вважає еколог. – Якщо Україна нині купує в Росії газ, то через забруднення водоносних горизонтів невдовзі купуватиме і питну воду».

Олексій Василюк також повідомив Радіо Свобода, що «Шелл» уже почала бурити першу свердловину для видобутку газу в Харківській області. Утім, у самій компанії цього не підтверджують. Офіційно перші роботи на родовищах мають розпочатися наступного року. Частина фахівців із захисту довкілля пропонують зачекати з українським сланцевим газом доти, доки не вдосконалиться технологія і не винайдуть екологічно безпечні суміші для гідророзриву пласта.

Експерти з енергетичних питань визнають необхідність заміни російського газу на власні джерела енергії. І пропонують порівнювати ефективність та екологічність усіх ресурсів, які можуть замінити імпортні енергоносії. Зокрема, експерт центру «Номос» Михайло Гончар вважає, що безпечніші для української природи та для самих українців сланцевий газ та газ вугільних пластів, ніж власне кам’яне вугілля.

Мільйон тонн вугілля – це відчуження 20-30 гектарів землі, відвали породи та шлак від спалювання
Михайло Гончар
«Є статистика, що мільйон тонн вугілля – це відчуження 20-30 гектарів землі, відвали породи та шлак від спалювання, – розповідає Гончар. – Потім повернути ці території в обіг дуже важко. З териконів продовжують виділятися шкідливі гази. Окрім того, в Україні майже не утилізується шахтний метан: понад два мільйони тонн іде в атмосферу щорічно».

За розвіданим­и покладами сланцевого­ газу Україна посідає четверте місце в Європі. Право на розробку двох найбільших­ площ сланцевого­ газу, на Донбасі та Західній Україні, отримали іноземні компанії «Шелл» та «Шеврон». Щодо іншого виду нетрадицій­них покладів газу, метан­у вугільних пластів, його вже видобувают­ь на кількох українськи­х шахтах.


Наступного понеділка слухайте про особливості встановлення лічильників в Україні, за чий кошт вони мають встановлюватися і за чий обслуговуватися.

«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG