Київ – Президенти України і Польщі, Віктор Янукович і Броніслав Коморовський, відкрили Міжнародний меморіал пам’яті жертв тоталітаризму на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», де в часи сталінізму масово розстрілювали людей. Частиною меморіального комплексу став польський військовий цвинтар. Відкриття меморіалу супроводжували безпрецедентні заходи безпеки. У заході взяли участь близько тисячі потерпілих від радянського тоталітарного режиму – із Польщі та з України.
Юрій, мешканець Польщі, втратив батька у вирі сталінських репресій. Коли стало відомо, що радянська влада заарештовує всіх, хто причетний до польської влади чи інтелігенції, батько Юрія спробував заховатися в селі, де жила його родина. Однак його все одно знайшли, а родину заслали, розповідає Юрій.
«Мій батько до війни працював у поліції. І коли Німеччина та Радянський Союз напали на Польщу, йому порадили повертатися додому, бо так безпечніше. Батько повернувся до нас, як цивільний, але сусіди дали знати, ким він був. Його заарештувала радянська влада. І до цього часу ми втратили його слід. А нас, дітей із матір’ю, у квітні 1940 року заслали до Казахстану, у степ», – пригадує син репресованого.
Юрій приїхав до України, коли дізнався, що його батько похований у Києві, в Биківнянському лісі. Його ім’я викарбуване на щойно встановлених плитах меморіального комплексу, воно одне з-поміж імен двох тисяч поляків, які загинули тут у добу репресій.
У п’ятницю Биківнянський ліс відвідали близько тисячі поляків, половина з яких знайшли тут імена своїх рідних.
Міжнародний меморіал пам’яті жертв тоталітаризму, збудований у Биківні цього року, наразі складається з української, польської та єврейської частин. Його урочисто відкрили Президенти України і Польщі, Віктор Янукович та Броніслав Коморовський. Утім, усі охочі на відкриття не потрапили. Биківнянський ліс був оточений правоохоронцями та людьми в цивільному, до меморіалу пропускали тільки за складеними наперед списками, які надавали товариства політв’язнів та інші організації.
Янукович закликав не допустити повторення репресій
Відкриваючи меморіал, Віктор Янукович наголосив, що кожна українська родина зазнала втрат від радянського режиму.
«Ми повинні пам’ятати про злочини сталінізму, про вбивства без суду мільйонів українців. Це потрібно для того, щоб ніколи не допустити повторення політичних репресій», – сказав на відкритті меморіалу Віктор Янукович.
Президент Польщі Броніслав Коморовський подякував українській стороні за допомогу в облаштуванні на території заповідника польського військового цвинтаря, де поховані останки близько 2 тисяч поляків, вбитих НКВС у Биківнянському лісі.
Польський президент порівняв Биківню з Катинню – селом у Росії, де за наказом радянської влади розстріляли понад 20 тисяч поляків.
«Такий самий ліс. Такі самі відчуття. Биківня і Катинь – це прояви одного великого злочину. Не було такої сили, яка б змусила поляків забути про нього. Правду про репресії зберегли передовсім родини загиблих. Ця пам’ять міцно вкорінилася в народній пам’яті і стала фундаментом відродження вільної й демократичної Польщі у 1989 року. Тому невід’ємною ознакою вільної Польщі є відкриття у місцях, де загинули наші співвітчизники, польських військових цвинтарів», – зазначив Броніслав Коморовський.
«Голгофа України» могла мати меморіальний комплекс ще 20 років тому?
Новостворений меморіальний комплекс високо оцінив голова київського товариства політв’язнів та жертв репресій Григорій Куценко. За його словами, рік тому тут було лише кілька меморіальних дощок.
«Це визначна подія. Шкода, що цілих 20 років минуло від того часу, коли стало можливо поставити тут українські символи над могилами жертв репресій. Але нехай і за 20 років, нехай Польща підштовхнула нас до цього – але це є великим досягненням, – вважає політв’язень. – Те, що підноситься рівень вшанування наших співвітчизників, – це дуже важливо. Комплекс іще недобудований, тож, сподіваюся, він стане ще величнішим, і ми продемонструємо світові шану до українців – жертв комуністичного режиму. Бо це Голгофа України, тут був апофеоз недемократичності влади, яка нищила свій народ».
До кінця 1980-х радянська влада видавала похованих у Биківнянському лісі за братські могили жертв нацизму. Про те, що тут ховали розстріляних радянським режимом, офіційно заговорили тільки у 1980-х. Нині дослідники нараховують понад 125 тисяч жертв режиму, знайдених у Биківнянському лісі. З них відомі імена лише кожного сьомого. Дослідження тривають.
Юрій, мешканець Польщі, втратив батька у вирі сталінських репресій. Коли стало відомо, що радянська влада заарештовує всіх, хто причетний до польської влади чи інтелігенції, батько Юрія спробував заховатися в селі, де жила його родина. Однак його все одно знайшли, а родину заслали, розповідає Юрій.
Нас, дітей із матір’ю, у квітні 1940 року заслали до Казахстану, у степ
«Мій батько до війни працював у поліції. І коли Німеччина та Радянський Союз напали на Польщу, йому порадили повертатися додому, бо так безпечніше. Батько повернувся до нас, як цивільний, але сусіди дали знати, ким він був. Його заарештувала радянська влада. І до цього часу ми втратили його слід. А нас, дітей із матір’ю, у квітні 1940 року заслали до Казахстану, у степ», – пригадує син репресованого.
Юрій приїхав до України, коли дізнався, що його батько похований у Києві, в Биківнянському лісі. Його ім’я викарбуване на щойно встановлених плитах меморіального комплексу, воно одне з-поміж імен двох тисяч поляків, які загинули тут у добу репресій.
У п’ятницю Биківнянський ліс відвідали близько тисячі поляків, половина з яких знайшли тут імена своїх рідних.
Міжнародний меморіал пам’яті жертв тоталітаризму, збудований у Биківні цього року, наразі складається з української, польської та єврейської частин. Його урочисто відкрили Президенти України і Польщі, Віктор Янукович та Броніслав Коморовський. Утім, усі охочі на відкриття не потрапили. Биківнянський ліс був оточений правоохоронцями та людьми в цивільному, до меморіалу пропускали тільки за складеними наперед списками, які надавали товариства політв’язнів та інші організації.
Янукович закликав не допустити повторення репресій
Відкриваючи меморіал, Віктор Янукович наголосив, що кожна українська родина зазнала втрат від радянського режиму.
Ми повинні пам’ятати про злочини сталінізму, про вбивства без суду мільйонів українцівВіктор Янукович
«Ми повинні пам’ятати про злочини сталінізму, про вбивства без суду мільйонів українців. Це потрібно для того, щоб ніколи не допустити повторення політичних репресій», – сказав на відкритті меморіалу Віктор Янукович.
Президент Польщі Броніслав Коморовський подякував українській стороні за допомогу в облаштуванні на території заповідника польського військового цвинтаря, де поховані останки близько 2 тисяч поляків, вбитих НКВС у Биківнянському лісі.
Польський президент порівняв Биківню з Катинню – селом у Росії, де за наказом радянської влади розстріляли понад 20 тисяч поляків.
«Такий самий ліс. Такі самі відчуття. Биківня і Катинь – це прояви одного великого злочину. Не було такої сили, яка б змусила поляків забути про нього. Правду про репресії зберегли передовсім родини загиблих. Ця пам’ять міцно вкорінилася в народній пам’яті і стала фундаментом відродження вільної й демократичної Польщі у 1989 року. Тому невід’ємною ознакою вільної Польщі є відкриття у місцях, де загинули наші співвітчизники, польських військових цвинтарів», – зазначив Броніслав Коморовський.
«Голгофа України» могла мати меморіальний комплекс ще 20 років тому?
Новостворений меморіальний комплекс високо оцінив голова київського товариства політв’язнів та жертв репресій Григорій Куценко. За його словами, рік тому тут було лише кілька меморіальних дощок.
Сподіваюся, ми продемонструємо світові шану до українців – жертв комуністичного режимуГригорій Куценко
«Це визначна подія. Шкода, що цілих 20 років минуло від того часу, коли стало можливо поставити тут українські символи над могилами жертв репресій. Але нехай і за 20 років, нехай Польща підштовхнула нас до цього – але це є великим досягненням, – вважає політв’язень. – Те, що підноситься рівень вшанування наших співвітчизників, – це дуже важливо. Комплекс іще недобудований, тож, сподіваюся, він стане ще величнішим, і ми продемонструємо світові шану до українців – жертв комуністичного режиму. Бо це Голгофа України, тут був апофеоз недемократичності влади, яка нищила свій народ».
До кінця 1980-х радянська влада видавала похованих у Биківнянському лісі за братські могили жертв нацизму. Про те, що тут ховали розстріляних радянським режимом, офіційно заговорили тільки у 1980-х. Нині дослідники нараховують понад 125 тисяч жертв режиму, знайдених у Биківнянському лісі. З них відомі імена лише кожного сьомого. Дослідження тривають.
