Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 06:57

Держава гарантує безпеку харчів, якщо тільки люди не порушують закони – Башинський


Київ – Усі продукти харчування, які продаються у встановлених державою місцях, є безпечними, запевнив Радіо Свобода заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталій Башинський. Випадок із розповсюдженням м’яса, інфікованого сибірською виразкою, чиновник пояснив невіглаством та безвідповідальністю людей, які це вчинили.
Кожен товар, який з’являється у нас на прилавках, – є безпечним

– У нас безпечні всі харчові продукти і за це на 100 відсотків несе відповідальність держава. А от за якість продуктів відповідають виробники. І наразі відповідальність виробника тільки зростає. Принаймні, саме це передбачає реалізація відповідного національного плану дій. Сам принцип дерегуляції виробництва та бізнесу покладає додаткове навантаження у вигляді певної відповідальності за якість продукції саме на виробників. Держава ж залишає за собою відповідальність за безпеку. Кожен товар, який з’являється у нас на прилавках, є безпечним. Система контролю за безпекою продовольства є багаторівневою.

– Але, як тоді пояснити те, що сталося у Запорізькій області, коли м’ясо, інфіковане сибірською виразкою, потрапило до споживачів?
Сибірська виразка – це патоген, який використовують терористи. А у нас люди самі взяли й піддали себе та інших людей величезній небезпеці

– Справді, випадок у Запорізькій області – це дуже серйозна ситуація. Адже сибірська виразка – це патоген, який використовують терористи. А у нас люди, не усвідомлюючи цієї небезпеки, самі взяли й піддали себе та інших людей величезній небезпеці. Вони грубо порушили законодавство, порушено декілька кримінальних справ, і це питання зараз перебуває на розгляді в органах внутрішніх справ. Цим людям загрожує не тільки адміністративна, а й кримінальна відповідальність.

Але наголошую, що через агропродовольчий ринок жодного куска інфікованого м’яса продано не було. На ринках діють лабораторії ветеринарно-аграрної експертизи. Все м’ясо, яке було розповсюджене, – розповсюджене приватним шляхом, як кажуть, із рук у руки, без будь-якої ветсанекспертизи!

Люди, я закликаю, будьте уважні, купуючи м’ясо при дорогах, біля своїх будинків, там де ніякого контролю немає, – це повністю ваша відповідальність.

Тому зараз, коли ви мене запитуєте, яким чином ми можемо вжити небезпечну продукцію, ми повинні самі себе спитати: «Чи дозволили ви державі провести ветсанекспертизу того шматка м’яса, який ви купуєте? Бо, якщо ви купуєте м’ясо при дорозі, то вам ніхто не може дати гарантії безпеки.

– А на ринку, Ви вважаєте, такі гарантії є?
Купуючи м’ясо на ринку, ви повинні пересвідчитися, чи є на ньому позначка придатності

Купуючи свинину не на ринку, ви наражаєте себе на небезпеку бути зараженим
– Купуючи м’ясо на ринку, ви повинні пересвідчитися, чи є на ньому позначка придатності, поставлена відповідно до вимог чинного законодавства. Чи є документи про те, що ця туша походить від тварини, що пройшла як передзабійний огляд, так і післязабійну ветеринарно-санітарну експертизу. На сьогоднішній день це питання є дуже актуальним.

Перш за все ви повинні розуміти, що,купуючи свинину не на ринку, ви наражаєте себе на небезпеку бути зараженим трихинеллезом, купуючи яловичину – фінозом або іншими хворобами, які спільні для людей та тварин, серед них і «сибірка».

– Якщо говорити про безпечність молока, то чи здатна держава тут все проконтролювати?
Кожної весни та кожної осені, якщо ця корова дійна, проводиться щеплення й перевірка на туберкульоз

Можуть порушувати законодавство, збираючи молоко у своїх сусідів та продаючи це молоко як своє
– Якщо мова йде про упорядковані агромолочні ринки, то на 100 відсотків. Діє таки принцип контролю: я тримаю корову, ця корова є зареєстрованою, вона є ідентифікованою і занесеною до державного реєстру тварин; кожної весни та кожної осені, якщо ця корова дійна, проводиться щеплення й перевірка на туберкульоз. Після того корова отримує паспорт, і коли власник хоче продати молоко, він приходить на ринок із тим паспортом, звертається у лабораторію, де в обов’язковому порядку перевіряють наявність усіх записів про проведення туберкулінізації, про дослідження цієї корови на лейкоз та бруцельоз. Це є обов’язковими безкоштовними дослідженнями. Якщо цих документів немає, то до реалізації цього молока на ринку людина допущена не буде. Це перший рівень контролю.

Другий рівень контролю у тому місці, де перебуває тварина. За це відповідає районний лікар або лікар дільничної лікарні, на території якої утримується тварина. Перевіряється стан, яким чином проходить доїння цієї худоби, щомісяця корова перевіряється на приховані форми маститу. Це елемент державного контролю.

Звичайно, деякі люди можуть порушувати законодавство, збираючи молоко у своїх сусідів, де корови не щеплені та не досліджені, й продаючи це молоко як своє. У тому випадку відповідальність лежить на тому, хто його продає, а лабораторія ветсанекспертизи на ринку, в даному випадку, контролює механічну забрудненість, кислотність та фальсифікацію, для того щоб людину не обдурили, як кажуть, білою водою або сфальсифікованою з інгібіторами, які не дають молоку скисати. Це контролюється на агропродовольчих ринках, я ще раз наголошую! – офіційних. Всі місця стихійної торгівлі є місцями, де ми наражаємо себе на небезпеку, купуючи той чи інший товар.

– Як далеко Україні до європейських стандартів безпеки продовольства?
У Європейському Союзі законодавство виписано таким чином, що воно, не заважаючи бізнесу, робить контроль державний максимально прозорим

Я думаю нам треба мати трішки більше оптимізму, додати патріотизму
– Це дійсно дуже складна справа. На сьогоднішній день у Європейському Союзі законодавство виписане таким чином, що воно, не заважаючи бізнесу, робить контроль державний максимально прозорим. До цього сьогодні прямує ветеринарна служба України. І ми б хотіли отримати від людей підтримку, а не тільки нарікання, що в Україні добрих продуктів немає.

От у Брюсселі, якби хтось спитав: «Яка ковбаса найкраща?», то ніколи брюсселець, навіть якщо він вживав найкращу ковбасу не в Брюсселі, він все одно скаже, що найкраща – це їхня ковбаса. А у нас навпаки, навіть, коли ми отримуємо дійсно якісний, повноцінний і добрий продукт, ми однак кажемо: от закордоном добре, а у нас погано! Я думаю, нам треба мати трішки більше оптимізму, додати патріотизму й знати, що в нашій державі можуть виготовлятись харчові продукти набагато кращі, ніж у тій самій Європі.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG