Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 18:25

Закон про наклеп: «потрібних людей посадять на потрібні терміни»?


Київ – В Україні не вщухають дискусії довкола законопроекту, який пропонує ввести кримінальну відповідальність для журналістів за наклеп. За словами автора документа Віталія Журавського, це відповідає європейським стандартам. Однак, на думку чималої кількості українських та європейських експертів, подібна ініціатива – лише черговий засіб обмеження свободи слова в Україні.

У 2010 році парламентський журналіст «5 каналу» зі стажем Ольга Сніцарчук готувала черговий сюжет із Верховної Ради. Розповідаючи про передноворічні будні народних депутатів, журналістка згадала регіонала Юрія Бута, назвавши його «відщепенцем». А уже через кілька місяців саме через це слово народний обранець запрошував її до суду.
Депутат за свої моральні страждання хотів від мене 100 тисяч гривень
Ольга Сніцарчук

«Депутат за свої моральні страждання хотів від мене 100 тисяч гривень. Він казав, що я довела його до депресії, до безсоння, у нього зник апетит, що його життя змінилося, він почав зриватися на рідних, і взагалі у нього був дуже тяжкий психологічний стан. Суд наказав сплатити мені 20 тисяч гривень. Але після розголосу суд скасував свою ухвалу і я йому нічого не платила», – каже вона.

Втім, Ольга Сніцарчук зауважує, що якби судовий розгляд відбувався за умов реалізації нинішнього законопроекту, то їй міг би загрожувати не лише штраф, але й виправні роботи чи навіть позбавлення волі. Адже саме такі покарання пропонує законопроект щодо кримінальної відповідальності за наклеп, який Верховна Рада 18 вересня ухвалила у першому читанні.

За словами автора документа, депутата-регіонала Віталія Журавського, такі норми покарання за неправдиву інформацію необхідні давно. Він зауважує, що українська журналістика нині безвідповідальна, адже ЗМІ «беруть кошти», за які «готові написати будь-що про будь-кого». Тому неправдиві матеріали журналістів загрожують не лише моральному спокою окремих людей, але й прозорості майбутніх парламентських виборів, наголошує депутат.

Тож із безкарністю ЗМІ треба боротися і найкраще – через введення кримінальної відповідальності , зазначає Віталій Журавський. За його словами, це – «нормальний досвід багатьох європейських країн», зокрема: Німеччини, Польщі та Франції.
Якщо кримінальну відповідальність за наклеп не встановити, люди будуть вдаватися до самосуду, а цього треба уникнути
Віталій Журавський

«Ось ми беремо досвід Німеччини. Там передбачена кримінальна відповідальність, а у нас – ні. Якщо кримінальну відповідальність за наклеп не встановити, люди будуть вдаватися до самосуду, а цього треба уникнути. Я за плюралізм, я за демократію, я проти цензури, але я і за відповідальну журналістику», – наголошує він.

Європейські закони не відповідають українському правосуддю?

Водночас такою ініціативою занепокоєні чимало українських журналістів, громадських діячів та політиків. Вона кажуть, що це реальна загроза свободі слова в Україні.
У нас судді і прокурори «потрібних людей» посадять на «потрібні терміни
Володимир Ар’єв

«Дійсно, в Європі є відповідальність за наклеп. Інша справа, що в Європі існує незалежна судова і правоохоронна система. І якщо доведеш факти, то відповідно той, хто вважає, що проти нього здійснили наклеп, нічого не зможе вдіяти, яким би багатим і впливовим він не був. У нас судді і прокурори цих фактів не побачать і «потрібних людей» посадять на «потрібні терміни», – вважає колишній журналіст, а нині депутат від НУНС Володимир Ар’єв.

При цьому Ар’єв наголошує, щл низка опозиційних сил буде намагатися не допустити ухвалення подібного документа під час його подальшого розгляду. Водночас, на думку депутата, найгірше покарання для журналіста за наклеп – втрата репутації. Тож публічних вибачень за неправдиву інформацію було б достатньго, каже він.

«Кримінальна першість» української журналістики

Наразі ж ухвалення законопроекту щодо введення кримінальної відповідальності за наклеп уже засудили Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, Національна спілка журналістів України, Незалежна медіа-профспілка України, рух «Стоп цензурі!», уповноважений Верховної Ради з прав людини Вікторія Лутковська, перший віце-премєр Валерій Хорошковський.

Окрім того Організація з безпеки і співробітництва в Європі, «Репортери без кордонів», Міжнародна і Європейська федерації журналістів, Міжвідомча робоча група з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів теж виступили проти такого законопроекту.

У 2001 році Україна стала однією з перших пострадянських країн, яка скасувала кримінальну відповідальність за наклеп. До цього рішення журналістів за неправдиву інформацію могли ув’язнювати на 5 років.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG