Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 19:28

Курс гривні не зірветься, а Партія регіонів не є єдиним монолітом – Тігіпко


Гість «Вашої Свободи»: Сергій Тігіпко, керівник публічної виборчої кампанії Партії регіонів, заступник голови Партії регіонів.

СЛУХАТИ / ДИВИТИСЬ

Дмитро Шурхало: Одна з перших тем – це бюджет на наступний рік, ситуація з яким не дуже зрозуміла. Його вчасно подали до Верховної Ради. Потім Верховна Рада його дуже швидко повернула.

І якщо напередодні останньої сесії Верховної Ради казали про те, що цей парламент ухвалить бюджет на наступний рік, то після того, як Верховна Рада повернула його, почали казати: ну, це вже наступний парламент буде розглядати бюджет.

Ваші політичні опоненти, пане Тігіпко, зокрема представник «Батьківщини» Сергій Терьохін каже, що це зробили навмисне, для того, щоб бюджет не став зайвим приводом для критики на адресу Партії регіонів.

Чому сталася з бюджетом така комбінація? І якого бюджету очікувати?
Сергій Тігіпко
Сергій Тігіпко

Цей склад Верховної Ради вже не зможе прийняти бюджет. Коли прийде новий склад, спокійно, вибори пройдуть, затвердимо. Бюджет буде достатньо соціальний
– Я вважаю, що те, що зараз зроблено по бюджету, дуже добре. Тому що приймати бюджет напередодні виборів – дуже великі ризики, в першу чергу ризики популізму.

Що ще вплинуло на цю ситуацію? Зараз у Верховній Раді декілька законів, які в разі ухвалення, будуть давати додатково ще 7 мільярдів доходів бюджету. Їх потрібно швидко розглянути.

Я думаю, що цей склад Верховної Ради вже не зможе прийняти бюджет. Ще раз хочу сказати: на мою думку, це добре. Після того, коли прийде новий склад, спокійно, вибори пройдуть, затвердимо.

Чого чекати? Зразу можу сказати. Ми проводили свої консультації з Мінфіном. Стосовно всіх соціальних стандартів ми маємо підвищення. Більше того, всі вони будуть зростати практично вище, ніж інфляція передбачена. Але говорити про це сьогодні ще зарано. Це тільки проекти.

І в проектах також ми бачимо, що деякі соціальні питання ми спробуємо вирішувати по-новому. По-перше, ми хотіли б запровадити нову програму по підтримці військових, які звільнилися, по отриманню житла нову програму з фінансування. Ми хотіли б побачити нові центри денного перебування для дітей-інвалідів, де з ними займалися б упродовж дня, поки батьки працюють. Ранком привезли б, а ввечері забрали б. Таких центрів у нас сьогодні біля 200. Трохи менше. Ми хотіли б посилити їхню матеріальну базу і збільшити їх кількість. Ми хотіли б розпочати нову програму для дітей-сиріт, по житлу для дітей-сиріт.

ТЯ не переживаю за бюджет. Своєчасно приймемо, і він буде достатньо соціальний.

– Пане Тігіпко, Ви зокрема були причетні до розробки таких законопроектів, як упровадження податку на розкіш. І вся більшість казала, що потрібно запроваджувати цей податок. Але його так і не запровадили. Чому так складно це було зробити?
Ще цей парламент має змогу його (введення податку на розкіш – ред.) ухвалити

– Коли ми говорили про 7 мільярдів додаткових, то там є і цей законопроект, який, я вважаю (я не ставив би ще на ньому крапку), ще цей парламент має змогу його (введення податку на розкіш – ред.) ухвалити.

Чому? Якщо я скажу, що там дуже багато прихильників цього законопроекту…

– Принаймні, декларували.

– Так. Багато розмов. Скажімо, ті ж комуністи внесли свій законопроект. І на цій підставі говорять, що вони хотіли б підтримати свій законопроект. Є третій законопроект, який вносила опозиція. Мені здається, що зараз було б потрібно просто консолідувати свої зусилля і ухвалити це.

Якщо це не буде ухвалено, Ви знаєте, невелика шкода по грошах, велика шкода у моральному плані. Тому що я вважаю, що коли ситуація загострюється, коли ми бачимо, що в тієї ж Європи проблеми, тут повинні якраз багаті поділитися з бідними. І цей законопроект достатньо був виважений.

Якщо це не відбудеться, мені буде шкода.

– А що вам заважало з колегами по коаліції (зрозуміло, опозиція – це опозиція, а комуністи – ваші колеги у парламентській більшості) знайти спільну мову щодо законопроекту про податок на розкіш?
Спрацьовує політична конкуренція. Якщо буде ухвалений законопроект, який вносила Партія регіонів, більше плюсів політичних перейде на неї

– Я вважаю, що тут спрацьовує певна політична конкуренція. Тому що всім зрозуміло, що якщо буде ухвалений, умовно кажучи, той законопроект, який вносила Партія регіонів, то більше плюсів політичних перейде на неї. І тут я думаю, що це просто нерозумна політична конкуренція, яка перевищує інтереси держави.

– Але Ви плануєте, що ще цей парламент займатиметься законопроектом?
Ми зараз наполягаємо, щоб це було ухвалено

– Так. Про це говорив Президент. І ми зараз наполягаємо, щоб це було ухвалено. Тому що це потрібно і для закону про бюджет.

– У такому разі є ще один законопроект, про який Ви казали, один серед перших. Це законопроект про оподаткування коштів, які йдуть в офшорні зони.

Теж ця ініціатива не була реалізована. А тут чий спротив Вам завадив?

– Ми розробили цей законопроект. Більше того, ми обговорили його з громадськістю, ми дали Мінфіну, ми дали його податковій адміністрації. І мені здається, що ми зробили таку правильну роботу, тому що весь законопроект був побудований на принципах практично європейських, як з цією проблемою бореться ЄС.

Тому що коли пропонують легкі рішення, вони не проходять. Пробували свого часу. Вже й рішення приймали, скажімо, ввести якісь такі обмеження на той же Кіпр і так далі – самі ж після цього і повертали. Кіпр – європейська країна….

– Але ж на Кіпр мало не 90% коштів іде, якщо говорити про офшори.

– Так. Але якщо говорити про те, яким чином країни ОЕСР, а туди входять понад 30 з провідних країн, включаючи США, Німеччину, Великобританію і так далі, то підхід простий – вони оперують окремими операціями, розглядають окремі операції, вони не забороняють ні в якому разі – працюйте з офшорами, з ким завгодно.

Тому що Кіпр ще цікавий для країн, де нестабільне законодавство, тим, що там європейська законодавча система, практично англійське право працює.

Тому зараз було б доцільно все ж таки йти отим шляхом, який ми запропонували, яким від 1975 року йдуть країни ОЕСР, самі провідні.

– До цього закону повернуться ще в цьому парламенті чи вже в наступному?

– Я не знаю, чи вдасться це зараз зробити. Але я знаю одне, що для України це один з дуже серйозних резервів, за рахунок якого ми можемо покращити доходну частину бюджету і покращити соціальні стандарти.

Я зараз ініціюю ці рішення постійно, тому що для мене зараз, як для міністра соціальної політики, важливо продовжити те, що ми розпочали по підвищенню пенсій, зарплат.

І, з одного боку, ми вносимо постійно від міністерства свої пропозиції по покращенню інвестиційного клімату. Скажімо, зараз Президент підписав три закони, які дають дуже серйозні привілеї тим, хто створює нові робочі місця.
Причому, на 10 років там податок на прибуток і ПДВ, і інші позиції. Можемо про це поговорити, якщо будуть запитання. Але, з другого боку, і от такі речі, які, мені здається, з’являються, просто на поверхні лежать, дуже прості рішення могли б покращити ситуацію.

– Одна з найбільш неоднозначних тем, яку порушила Партія регіонів у чинному парламенті, це закон про мови, який був ухвалений, «Про засади державної мовної політики». Його сприйняли дуже неоднозначно. Було дуже багато критичних зауважень на його адресу. Це закон, розроблений Сергієм Ківаловим і Вадимом Колесніченком, депутатами-регіоналами.

І зараз Ваш колега по Партії регіонів, депутат Чорноморов розробив законопроект про другу державну мову – російську. Ця ініціатива у цьому парламенті буде розглянута, у наступному? І чи законопроект Чорноморова – це продовження законопроекту Ківалова-Колесніченка?

– Мені здається, що той закон, який був ухвалений, закон про мови, якщо говорити про таке теоретичне спрямування, про стратегію, абсолютно правильний. Все рівно, чи хочемо ми, чи не хочемо, але ми повинні думати про регіональні інтереси.

Я розумію, що в західній Україні – там одне бачення. Приїдете ви у Севастополь, Крим, Донецьк, Луганськ, Харків – там абсолютно інше бачення.

– Якраз Чорноморов у Сімферополі.
Що стосується законопроекту Чорноморова, тут є певні передвиборчі акценти

– Тому я вважаю, що ми все рівно повинні думати про регіональні мови. І мені здається, що якраз такий регіональний аспект зніме тут проблему. При всьому тому, що переважно розвиток повинен бути в першу чергу за українською мовою.Тут потрібно, і цей закон не зменшує використання мови ні для дітей, ні для студентів і так далі.

Я вважаю, що зараз Президент правильно поступив, коли сказав: ось дві робочі групи, які відпрацьовують сам закон, а інша – яка відпрацьовує програму розвитку української мови. Якщо це буде ухвалено, то це буде саме розумне рішення.

Що стосується законопроекту Чорноморова, то ініціатива депутата, я думаю, що тут є певні передвиборчі акценти. Говорити, що зараз хтось збирається його розглядати, поки що рано.

– Пане Тігіпко, Ви обізнані з банківською сферою, з фінансовою сферою, очолювали НБУ. Представники вашої політичної сили давали дуже різні прогнози.

Днями голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, коментуючи питання, яким буде курс долара в наступному році, сказав, що орієнтовно за долар даватимуть 8,40. А трохи пізніше Микола Азаров сказав про 8,11 - 8,20.

Чому у вас таке дуже різне бачення перспективи курсу гривні, її відношення до долара? Чи не могли б Ви все-таки уточнити, на яку цифру орієнтуватися?

– Микола Азаров говорив про те, що передбачено у бюджеті, те, що пораховано разом з НБУ, з Мінфіном, Мінекономіки. І це його пропозиції. І я вважаю, що на них потрібно більше орієнтуватися.

Стосовно інших висловлювань, то я це відніс би до таких експертних прогнозів. Я чув дуже багато прогнозів. Я вже з весни чув, що на сьогоднішній день повинен був би бути курс вже 9, 10 і так далі.

– А це люди, які з Вами очолюють Партію регіонів.
Якщо Ви думаєте, що Партія регіонів – єдиний моноліт, то це помилка. Є дискусія і можуть даватися свої припущення

– Так. Але якщо Ви думаєте, що Партія регіонів – це такий єдиний моноліт, там, де немає відповідної дискусії, то це помилка. Є дискусія, і можуть даватися якісь свої припущення.

Я вважаю, що тут потрібно орієнтувати на те, що робиться в економіці. І якщо ми маємо за 7 місяців покращення ситуації по платіжному балансу, якщо ми бачимо, що тільки-тільки ми провели операцію по залученню ще 600 мільйонів доларів на зовнішніх ринках, а це прийде у валютні резерви, якщо ми маємо валютні резерви 3 і 4 місяці імпорту, то це говорить, що ситуація достатньо стабільна.

– З валютними резервами у цьому році справи йшли не найкраще. Їх витрачали на підтримання курсу.
Опозиціонерам було б цікаво побачити, щоб курс зірвався. Цього не буде!

– Нічого. Це нормально. Валютні резерви для того і потрібні. Якщо б у нас сьогодні не було попиту, і менше ми говорили про це, у першу чергу населення, тому що будемо казати відверто: ми ж розкачуємо цю тему. Розкачуємо, у тому числі й політично. Тому що всім чи багатьом опозиціонерам було б цікаво побачити, щоб курс зірвався. Але цього не буде. Зразу можу сказати: цього не буде!

Тому оці політичні заяви роблять те, що люди поспішають часто: почули когось – побігли купувати долари. Тиждень тому було( чи два тижні тому) була така ситуація. Що я тоді казав? Я тоді казав: той, хто хоче продати,– швидше продавайте, той, хто купує, – не купуйте, тому що втратите. Три дні – спокійна ситуація. Втратили! Тому, якщо б не було цього політичного розкачування, я думаю, що було б менше.

Якщо подивитися, що робиться з юридичними організаціями, то там у нас якраз нормально. У нас більше заходить валюти, ніж витрачається.

– Ми маємо запитання радіослухача.

Слухач: Я син свого батька по дітях війни. У мене є рішення суду від 16 серпня 2011 року. Але на сьогоднішній день Пенсійний фонд у місті Ромни Сумської області не виконує рішення суду. Я приходив на прийом до начальника Пенсійного фонду, вони мені говорять: йдіть до Тігіпка, і хай він виплатить гроші твоєму батькові!

Пане Сергію, допоможіть мені вирішити питання!
На наступний рік у бюджеті ми закладаємо близько мільярда гривень на задоволення рішень судів. 2-3 роки – і виконаємо всі рішення по судах

– Ситуація така. Що стосується тих пільг, які сьогодні, на жаль, не забезпечені бюджетом, то витрати на них повинні були б скласти в цьому році приблизно 170 мільярдів.Ми ухвалили, але бюджетом не забезпечили. Були відповідні рішення судів.

І як буде вирішуватися це питання? На наступний рік у бюджеті ми закладаємо певну цифру. Сьогодні те, що ми говорили з Мінфіном, близько мільярда гривень, які повинні бути використані на задоволення рішень судів. Якщо це вдасться зробити, тоді ми поступово, може, це буде 2-3 роки, і виконаємо повністю всі рішення по судах.

Паралельно з цим ми будемо виплачувати, і на це передбачені відповідні теж гроші, більше того, з 6 мільярдів ця сума збільшена до 8 мільярдів гривень, по заощадженнях «Ощадбанку».

На жаль, поки що так. У цьому бюджеті рішення судів не були закладені, у 2012 році. І це вносить отакі проблеми і незручності.

– Йдеться про 2011 рік…

– Проблема виникла у 2012 році. Для того, щоб її вирішити, потрібні зміни у бюджеті. Такі зміни ми не змогли провести. У 2013 році будуть гроші. І ми будемо задовольняти рішення судів, які вже вступили в силу законну.

– Ще одна схожа тема.

Учора Прем’єр-міністр доручив Вам домовитися з «чорнобильцями», які протестують періодично. Протести ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС виникають у різних регіонах.

Чи Ви вже зустрічалися з представниками чорнобильських організацій, говорили з ними? Як Ви бачите вихід з ситуації? Адже вони кажуть, що вони поклали своє здоров’я і тепер за це не мають відповідної компенсації?

–У мене практично не припиняються зустрічі, розмови. Ми підняли пенсії «чорнобильцям», які не піднімалися, до речі, 10 років, на 90% у середньому. Сьогодні пенсія інваліда-«чорнобильця» більша, ніж пенсія учасника бойових дій, і набагато більша, ніж середня пенсія по Україні.

– А чому тоді протести постійно?

– Проблема перша – це проблема судів. Якщо ви візьмете тих, хто часто бастує, у них пенсійні виплати повинні були б складати, за рішенням судів, 15 тисяч гривень, 20 тисяч гривень. Разові виплати є 500 тисяч, 600 тисяч гривень, які повинні Пенсійним фондом бути сплачені.

Я вважаю особисто, що це не вирішення питання. Платити сьогодні пенсію 15-20 тисяч, на якій наполягають у першу чергу ті люди, які зараз страйкують, чи перейти до так званих виплат шість, вісім, десять, коли інвалід третьої групи повинен отримувати 6 600, другої групи – 8 800, першої групи – 11 тисяч гривень, то це забагато, як на мене. І сьогодні ми просто не в змозі забезпечити такі виплати. Тому це питання буде залишатися.

– А який компроміс Ви знаходити з ними? Чи у кожного своя позиція і немає…?

– Я вважаю, що компроміс – це значне підвищення пенсій, яке ми зробили. Але не тим «чорнобильцям», тільки по яких були рішення судів, а по всіх інвалідах Чорнобиля повністю по всій країні.


– А хіба це зняло напругу?
3 мільйони 700 тисяч людей отримують пенсію менше ніж тисяча гривень!

– Безумовно, зняло. Людина отримала 20 тисяч гривень пенсії – буде він залишати протести чи ні? Не буде. Але я теж хотів спитати. А вчительці, яка попрацювала 40 років, ми забезпечимо 20 тисяч гривень пенсії? А тому, хто пропрацював у сільському господарстві, 20 тисяч ми можемо забезпечити? А в країні 3 мільйони 700 тисяч людей, які сьогодні отримують пенсію менше ніж тисяча гривень! Ми про цих людей не повинні думати? Ми повинні забезпечити тільки цих людей?

Тому є солідарна певна відповідальність у державі. І піти на таке державі сьогодні надзвичайно важко. Ми не можемо на це піти.

Інше питання, що є ще «чорнобильці», які отримують так звані мінімальні пенсії. Вони – інваліди. Ці мінімальні пенсії виведені знову на рівень мінімальних пенсій для учасників бойових дій. Але там є люди, які отримують ці мінімальні пенсії, тому що немає підтверджень, тих чи інших документів, тому що зникли організації і так далі. По таких військових людях ми вже створили комісії, які почали індивідуально розбиратися. У середу засідання Кабміну – ми приймемо рішення по невійськових людях. І на обласному рівні ми зможемо розглянути і допомогти таким людям.

– Запитання ще одного слухача.

Слухач: Сергію Леонідовичу, Держстрах буде колись повертати страхові внески чи ні?

І ще. Ви декларуєте, що зарплату повинні повністю виплачувати, а навіть у Ваших фірмах виплачують у конвертах зарплату. Так як із цим боротися, скажіть, будь ласка?

– По-перше, у тих компаніях, де я є акціонером, чи на підприємствах, які пов’язані зі мною, не сплачують у конвертах. Якщо є такі факти, будь ласка, мені скажіть. Тому що це просто виглядає так, як, знаєте, якесь трошки необґрунтоване звинувачення.

Я за цим слідкую. І мені здається, що це надзвичайно важливо для держави. Тому що не сплачувати – це означає, що не підтримувати пенсіонера.

Що стосується Держстраху, то я такий, щоб усі зобов’язання, які держава свого часу брала перед громадянами, ми повинні виконувати.

По «Ощадбанку» цю ситуацію ми зрушили. І я вважаю, що правильний крок. Тому що для багатьох людей це була, знаєте, як остання надія. Тоді ж по-іншому дивилися на це. Це як додаткова пенсія, так страховий фонд був для багатьох людей. Держстрах поки що ми не розглядали. Але я би йшов на це і починав таку програму.

– Пане Тігіпко, нещодавно у нас у цій студії був Ваш колишній заступник по партії «Сильна Україна», політолог Кость Бондаренко. Він висловив таку думку, він у цьому впевнений, що нова опозиція народиться всередині цієї влади.

Як на Вашу думку, коли цього можна очікувати? І чи Ви погоджуєтеся з такою оцінкою перспективи розвитку Партії регіонів?

– Не дуже погоджуюся.

По-перше, я вважаю, що дуже добре, що є достатньо сильна опозиція в Україні. І те, що ми бачимо постійно народження нових якихось опозиційних сил, мені здається, що це абсолютно нормально.

Ми йдемо важким шляхом. Але я вважаю, що цей шлях нам абсолютно необхідний. Тому що я сто разів казав, можу ще раз сказати: в умовах України ринкова економіка, а це означає, що і зарплата, і так далі, будуть нормально працювати тоді, коли буде демократія в Україні. І те, що ми хочемо, щоб у нас дуже швидко все змінилося, то не так це легко. Тому що багато країн на це сотню, а то і дві сотні років витрачали. Йти треба.
– А щодо опозиційності всередині влади?
Збільшиться дискусія в самій владі (після виборів – ред.)

– Я вважаю, що збільшиться дискусія в самій владі (після виборів – ред.). І це нормально.

Але я вважаю, що такі дискусії повинні припинятися тоді, коли прийняте рішення. Ти можеш програти, але після цього ти повинен підпорядковуватися.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG