Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 22:29
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої запитання в коментарях, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.

Київ – Чи може торф стати певною альтернативою дорогому російському газові? Керівники деяких українських регіонів заявили про перехід на цей вид палива. На думку експертів, він частково може замінити російський газ. До того ж, він є екологічно чистішим, ніж вугілля. Але, наголошують експерти, для ширшого використання торфу, як палива, потрібна державна підтримка.

Торф’яна промисловість України була започаткована у 1919 році. До середини 60-х років минулого сторіччя торф використовувався як паливо для електростанцій, цукрових і спиртових заводів, шкіл, лікарень та частково населення. З розвитком газифікації й електрифікації торф почав втрачати позиції як енергетичний ресурс. Але торфобрикетні заводи будувалися й далі, оскільки цей вид палива був надзвичайно популярним у побутових споживачів, до яких не дійшла газифікація.

Зараз, як сказав Радіо Свобода заступник генерального директора державного концерну «Укрторф» Олег Терлецький, видобуток торфу в Україні скоротився в рази у порівнянні з 1990 роком.
Загалом в Україні видобувалося близько 10 мільйонів тонн
Олег Терлецький

«Загалом в Україні видобувалося близько 10 мільйонів тонн, – наголошує Терлецький. – Із них частина йшла на паливо, а частина для покращення якості ґрунтів. А зараз обсяги, які видобуваємо ми, це основні обсяги. Приватні компанії, якщо і видобувають, то дуже мало. У нас на цей рік план 625 тисяч тонн. Але через природні умови ми орієнтуємося на 600 тисяч».

Ефект можливий…

Про перспективу заміни газу торфом заявляють представники деяких регіонів, багатих цими копалинами. Заступник голови рівненської облдержадміністрації Володимир Новак заявляв, що відмова від дорогого імпортного газу сприятиме розвитку торфовиробництва у регіоні. За його словами, торфобрикети і фрезерний паливний торф забезпечують потреби комунально-побутового господарства Рівненщини. Про те, що торф може стати альтернативою газу у регіоні, заявляли і керівники Сумщини.

За підрахунками науковців, 78 тонн торфобрикету замінює 36 тисяч кубів газу. Тож, зазначають експерти, виробництво тепла з використанням торфу може бути дешевшим від газу.

Зважаючи на високу ціну імпортованого російського газу, торф, якщо з нього виробити пелети чи брикети, може бути доволі перспективним видом палива, вважає старший науковий співробітник Інституту відновлювальної енергетики Національної академії наук Володимир Клюс.
Якщо із торфу буде вироблене гранульоване паливо, то його можна буде перспективно використовувати
Володимир Клюс

«Фрезерний торф (торф’яні крихти) має дуже велику вологість, тому його спалювання не ефективне, – розповідає фахівець. – Відтак, якщо із торфу буде вироблене гранульоване паливо, то його можна буде перспективно використовувати».

… але не без державних стимулів

Разом з тим, наголошує Володимир Клюс, для переведення котелень з газу на торф потрібно багато що зробити: переобладнати котельні, збудувати приміщення, де цей торф зберігатиметься, запровадити державне стимулювання.

Утім, експерт державного підприємства «Держзовнішінформ» Віталій Постоленко скептично оцінює перспективу розвитку торф’яної промисловості в енергетичних цілях.

«Як показує практика з тими ж дерев’яними пелетами та гранулами, основна проблема – це збут Виготувати їх – це не проблема. Але що далі з цим робити? Європейські споживачі прискіпливі до готової продукції. Вони можуть завжди зробити такі умови, за яких наші виробники будуть ці торф’яні пелети робити собі у шухляду. А внутрішній ринок у нас відсутній».

Тим часом окремі компанії в Україні почали продавати котли для опалення приватних будинків торф’яними брикетами. Зокрема, декілька моделей таких котлів за власними проектами випускає підприємство «Аркада-буд». Переобладнати невеликий приватний будинок для опалення торфом коштує близько 20 тисяч гривень, розповідає заступник директора компанії «Аркада-буд» Ігор Завочинський.

«Торфові пелети, як паливо, досить ефективні. Вони мають високу калорійність, але й дають багато попелу. Ми розробили пальники для наших котлів, пристосовані для такого виду палива. Часто виробники чи продавці котлів дезорієнтують покупця, кажучи, що він витрачатиме 30 кілограмів торфобрикетів на добу. Тоді як усе залежить від площі, теплоізоляції будинку та якості торфу. Якщо бути точнішим, 340 кілограмів торфових пелетів дають одну гігакалорію тепла, тобто кількість енергії, необхідну для опалення невеличкого будинку, площею 100 квадратних метрів, упродовж тижня», – розповів Радіо Свобода виробник котлів, котрі працюють на торфі.

Торф чистіший

Наразі український уряд заявляє про заміщення імпортного газу вугіллям. А це, на думку екологів, є шкідливим для навколишнього середовища. Що ж стосується торфобрикетів, то вони, як вид палива, наголошує Володимир Клюс, є набагато чистішими.
Торф у декілька разів дає менше викидів, ніж вугілля
Володимир Клюс

«Торф у декілька разів дає менше викидів, ніж вугілля, – констатує Клюс. – Основним недоліком вугілля є наявність сірки. При спалюванні утворюються окиси сірки, які забруднюють атмосферу. А у торфі сірки зовсім мало. Тому викиди в атмосферу після спалювання торфу значно менші».

Найбільшими споживачами паливного торфу у світі є Фінляндія та Ірландія. В Ірландії його частка у національному енергобалансі становить понад 15 відсотків, а у Фінляндії 11.

Наступного понеділка слухайте про те, хто має відповідати за безпеку і обслуговування котлів у помешканнях з індивідуальним опаленням.

«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG