Американці, як і багато інших народів світу, мають свій національний напій, тісно пов'язаний з історією держави. І, це не Кока-Кола, а рутібр – назва, яка дослівно перекладається, як «пиво з кореня».
За однією версією, цей напій винайшов аптекар з Філадельфії Чарльз Гаєрс. У сімдесятих роках дев’ятнадцятого століття він змішав 25 видів трав, коренів та ягід у новий напій. Однак, історики кажуть, що Гаєрс лише покращив та популяризував напій, що в тій чи інший формі існував вже кілька століть.
Сьогодні у США виготовляють сотні різноманітних видів рутбіру. Окрім кількох компаній, що випускають його великими партіями, тут також існує незлічена кількість броварень, які варять власні сорти рутбіру. Один з них – «Загублений Носоріг» в місті Ашберн, штат Вірджинія.
«Приготування рутбіру відрізняється від приготування пива. Цукор треба зберігати в середині напою – на відміну від пива, де відбувається процес ферментації цукру в алкоголь та вуглекислий газ», – розповідає співвласник пивоварні та бровар Флавіо Гарсіа. Флавіо каже, що їхній рецепт – унікальний.
«Усі мають власні версії рутбіру. Спільні інгредієнти – сасафрас, ваніль та грушанка. Ми використовуємо більше грушанки – в нас такий грушанковий смак. Також ми додаємо мед – місцевий, з округу Лаудон. Це теж наша особливість», – сказав Флавіо Гарсіа.
Не менш важливий компонент – свіжість, каже інший співвласник та менеджер пивоварні Мет Гагерман. «Люди приходять до пивоварні і смакують рутбір, який тільки що зварили. Це підсилює насолоду від споживання напою. Наша унікальність також походить від того, що майже всі інгредієнти, які ми використовуємо, – місцеві», – зазначив він.
У Сполучених Штатах рутбір можна приготувати в домашніх умовах. Флавіо пояснює, що зварити напій набагато легше ніж звичайне пиво.
«Це в принципі – скип`ятити воду, додати цукор і дати суміші охолонути. Найскладніший крок – карбонування без додавання алкоголю. Потім досипаємо екстракт рослин, – розповідає Флавіо Гарсіа. – Приготування забирає всього кілька днів, а пива – 28 днів».
Популярний десерт у США – «рутбір флоат», або рутбір з ванільним морозивом, який багатьох американців також асоціюється з дитинством.
«На мене рутбір навіває дитячі спогади про літо, коли ми з батьком сиділи на ґанку і пили рутбір з морозивом у перерві між грою в бейсбол та походом в басейн», – говорить Беккі Джордан, шанувальниця рутбіру.
Співвласник броварні Гагерман каже, що продаючи рутбір, вони не лише орієнтуються на дитячі спогади дорослих, а і на – дітей. «Люди в нас можуть придбати рутбір і принести його додому до власних родин. Рутбір – для дітей, пиво – для дорослих. І діти у захваті, і батьки щасливі».
Утім, з 50-х років минулого століття популярність рутбіру почала різко падати. З ринку солодких безалкогольних напоїв його витіснили кока- і пепсі-кола. На сьогодні рутбір займає лише 3% цього ринку та про нього майже не відомо за межами Північної Америки. Але цей напій має відданих шанувальників та, як вважають у пивоварні «Загублений носоріг», незабаром поверне свою втрачену популярність.
«Загалом відбувається ренесанс ремісничого виробництва солодких напоїв. Це, у першу чергу, пов`язано з ідеєю споживання місцевих продуктів», – пояснює Гагерман.
«Зараз все знову повертається від великих компаній до маленьких пивоварень. Усі тепер хочуть пити місцеві сорти. Я думаю, що ми побачимо повернення популярності рутбіру», – сподівається Гарсіа.
(Передрук з «Голосу Америки»)
За однією версією, цей напій винайшов аптекар з Філадельфії Чарльз Гаєрс. У сімдесятих роках дев’ятнадцятого століття він змішав 25 видів трав, коренів та ягід у новий напій. Однак, історики кажуть, що Гаєрс лише покращив та популяризував напій, що в тій чи інший формі існував вже кілька століть.
Сьогодні у США виготовляють сотні різноманітних видів рутбіру. Окрім кількох компаній, що випускають його великими партіями, тут також існує незлічена кількість броварень, які варять власні сорти рутбіру. Один з них – «Загублений Носоріг» в місті Ашберн, штат Вірджинія.
Приготування рутбіру відрізняється від приготування пива. Цукор треба зберігати в середині напою – на відміну від пива, де відбувається процес ферментації цукру в алкоголь та вуглекислий газФлавіо Гарсіа
«Усі мають власні версії рутбіру. Спільні інгредієнти – сасафрас, ваніль та грушанка. Ми використовуємо більше грушанки – в нас такий грушанковий смак. Також ми додаємо мед – місцевий, з округу Лаудон. Це теж наша особливість», – сказав Флавіо Гарсіа.
Люди приходять до пивоварні і смакують рутбір, який тільки що зварили. Це підсилює насолоду від споживання напоюМет Гагерман
У Сполучених Штатах рутбір можна приготувати в домашніх умовах. Флавіо пояснює, що зварити напій набагато легше ніж звичайне пиво.
«Це в принципі – скип`ятити воду, додати цукор і дати суміші охолонути. Найскладніший крок – карбонування без додавання алкоголю. Потім досипаємо екстракт рослин, – розповідає Флавіо Гарсіа. – Приготування забирає всього кілька днів, а пива – 28 днів».
Популярний десерт у США – «рутбір флоат», або рутбір з ванільним морозивом, який багатьох американців також асоціюється з дитинством.
«На мене рутбір навіває дитячі спогади про літо, коли ми з батьком сиділи на ґанку і пили рутбір з морозивом у перерві між грою в бейсбол та походом в басейн», – говорить Беккі Джордан, шанувальниця рутбіру.
Співвласник броварні Гагерман каже, що продаючи рутбір, вони не лише орієнтуються на дитячі спогади дорослих, а і на – дітей. «Люди в нас можуть придбати рутбір і принести його додому до власних родин. Рутбір – для дітей, пиво – для дорослих. І діти у захваті, і батьки щасливі».
Утім, з 50-х років минулого століття популярність рутбіру почала різко падати. З ринку солодких безалкогольних напоїв його витіснили кока- і пепсі-кола. На сьогодні рутбір займає лише 3% цього ринку та про нього майже не відомо за межами Північної Америки. Але цей напій має відданих шанувальників та, як вважають у пивоварні «Загублений носоріг», незабаром поверне свою втрачену популярність.
Загалом відбувається ренесанс ремісничого виробництва солодких напоївМет Гагерман
«Зараз все знову повертається від великих компаній до маленьких пивоварень. Усі тепер хочуть пити місцеві сорти. Я думаю, що ми побачимо повернення популярності рутбіру», – сподівається Гарсіа.
(Передрук з «Голосу Америки»)