Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 23:14

Міждержавному об’єднанню ГУАМ – 15 років. Що ж далі?


Грузія - Учасники саміту ГУАМ у Батумі, 1 липня 2008 року
Київ – Десятого жовтня виповнилось 15 років від утворення Організації демократичного та економічного розвитку ГУАМ. З цієї нагоди у Києві зібрались керівники міністерств закордонних справ країн-учасниць цієї організації та спостерігачі від урядів США і Японії.

Київське засідання керівників МЗС Грузії, України, Азербайджану та Молдови відбулося після грузинських парламентських виборів і перед виборами українськими. Відтак, у центрі уваги учасників проблема збереження демократичних перетворень, серед іншого, прозорість і чесність виборів в Україні.
Після виборів у Грузії, Україна вивчає її досвід проведення прозорих виборів і перебудови політичної системи
Костянтин Грищенко

Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко зазначив: «Ми зацікавлені в ознайомленні та використанні досвіду наших партнерів по ГУАМ у реформуванні державних інституцій. Нині, після виборів у Грузії, Україна вивчає її досвід проведення прозорих виборів і перебудови політичної системи після грузинських виборів».

Україну цікавлять також транспортування енергоносіїв каспійського та кавказького походження, проблеми безпеки і стабільності в регіоні. Делегації країн ГУАМ виносять ці питання на розгляд міжнародних організацій, проводять міждержавні консультації для обговорення цих питань, зазначив Грищенко.

За час існування організація стала важливим гравцем у сфері регіональної безпеки. Про це свідчать, серед іншого, головування національних делегацій країн ГУАМ на відповідних сесіях ООН та ОБСЄ та участь експертів організації в антитерористичних програмах США та Євросоюзу, заявив головуючий на засіданні міністр закордонних справ Азербайджану Ельмар Маммадьяров.
Діяльність ГУАМ набула прагматичного характеру, вона спрямована на співпрацю учасниць у напрямку Європа – Азія
Ельмар Маммадьяров

«На сьогодні діяльність ГУАМ набула прагматичного характеру, вона спрямована на співпрацю учасниць у напрямку Європа – Азія. Це, перш за все, забезпечення вільної торгівлі на основі багатосторонньої угоди, формування транспортного коридору, взаємодія правоохоронних органів із метою боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків», – каже Маммадьяров.

За його словами, ГУАМ пропонує партнерам зі США та Японії спільні програми боротьби з міжнародною злочинністю у таких сферах, як відмивання грошей та безпека електронних комунікацій.

Програми та проблеми ГУАМ

Генеральний секретар ГУАМ Валерій Чечелашвілі нагадав, що зустріч у Києві – друга за нинішню осінь: 26 вересня у рамках роботи Генеральної асамблеї ООН, Нью-Йорк приймав міністрів закордонних справ ГУАМ і спостерігачів від уряду США. Тоді ж була ухвалена спільна заява щодо боротьби з міжнародним тероризмом, відмиванням грошей, розповсюдженням наркотиків.

Натомість, як стверджують незалежні експерти, керівникам ГУАМ варто більше уваги приділити так званим «замороженим конфліктам», адже у трьох із чотирьох учасниць організації є територіальні проблеми. Молдова має «придністровський вузол», Грузія – відторгнену Південну Осетію та Абхазію, а Азербайджан конфліктує з Вірменією щодо Нагірного Карабаху. Саме ці проблеми повинні найбільше турбувати керівництво ГУАМ, вважає експерт київського Інституту світової політики, політолог із Молдови Леонід Літру.
Допоки існують «заморожені конфлікти», розвиток країн організації ГУАМ гальмується
Леонід Літру

«Допоки існують «заморожені конфлікти», розвиток країн організації ГУАМ гальмується, що становить небезпеку і для них, і для системи регіональної безпеки», – каже експерт.

Учасники київського засідання ухвалили комюніке, в якому визначили пріоритети організації на наступні роки, – це мирне розв’язання «заморожених конфліктів», поліпшення інвестиційного середовища та енергетичної безпеки у регіоні. Також ГУАМ готовий співпрацювати зі США та іншими державами у боротьбі з тероризмом і злочинністю.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG