Київ – З наближенням виборів у більшості засобів масової інформації з'являються замовні матеріали, стверджують фахівці. За їхніми словами, до 28 жовтня – дня голосування – «джинси» буде ще більше. У падінні стандартів журналістики опозиція звинувачує владу, а представники влади – самих медійників.
Падіння стандартів журналістики під час цьогорічних виборчих перегонів пояснюється бажанням власників медіа заробити на депутатах, впевнений бютівець, член парламентського Комітету свободи слова та інформації Віктор Уколов. За його словами, таке бажання призводить до процвітання «заманухи» – особливого виду журналістських матеріалів, де не представлена протилежна точка зору. Вони з’являються без особливого інформаційного приводу і розраховані на окозамилювання, стверджує депутат.
«Загальна тенденція стосовно медіа-контенту в тому, що кандидати в народні депутати хочуть виграти виборчу кампанію за рахунок витрат на політичну рекламу або на медіа-контент. Зараз ми не спостерігаємо руху журналістів проти цензури, ми спостерігаємо рух власників медіа за грошима. Багато ЗМІ продають свої матеріали і таким чином ми не бачимо протилежної точки зору, ми не бачимо інформаційних приводів для того, щоб з’являлися ті чи інші інформаційні повідомлення, ми бачимо фальшиву соціологію», – каже Уколов.
Чим ближче до виборів, тим більше з’являється несподіваних повідомлень. «В окрузі такому-то виборці визначилися зі своїми пріоритетами і кандидат такий-то переможе. Так ніби це велика новина для всієї країни», – додає бютівець.
Натомість депутат від Партії регіонів, заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко переконана: вся вина лежить на самих журналістах. Адже вони не відчувають відповідальності за свою роботу і часто, під час виборчих перегонів, порушують принцип захисту честі, гідності і ділової репутації політиків чи пересічних громадян.
«Фактично хтось закинув гачок, всі інші, не перевіривши, підхопили, а той, чия репутація від цього страждає, відмитися не може. Особливо це актуально під час виборчої кампанії, оскільки будь-яка політична сила цінує свою репутацію», – наголошує Бондаренко.
Нацрада може тільки спостерігати збоку
Згідно з постановою Верховної Ради, яка виходить кожного разу під час виборів, ані Податкова служба України, ані Нацрада з питань радіомовлення і телебачення не можуть зробити перевірку жодного ЗМІ під час виборчої кампанії. Відтак за журналістською діяльністю під час виборчих перегонів можна спостерігати лише збоку. Працює робоча група, яка розглядає скарги і звернення щодо можливих порушень, каже заступник голови Нацради з питань радіомовлення і телебачення Лариса Мудрак.
«Національний регулятор не має права втручання ні в редакційну політику, ні в формування контенту телерадіомовлення. Ми маємо право стежити за правовим виконанням і дотриманням телерадіоорганізаціями правової складової, законодавчої складової і тих зобов’язань, які вони беруть на себе в рамках ліцензій. Порушення, які ми виявляємо під час розглядів, звернень і скарг, пов’язані з невиконанням вимог законодавства про політичну агітацію і політичну рекламу», – розповіла Мудрак.
Натомість потрібно, щоб журналісти самі слідкували за якістю роботи одне одного, вважає депутат Олена Бондаренко.
«Якщо політики вже навчились позбуватися людей, які ганьблять політичну силу, обласну чи всеукраїнську партійну організацію, все-таки ряди чистяться. А ви бачили два, три роки тому, щоб журналісти разом винесли вирок комусь зі своїх колег, що він порушив журналістські стандарти, він не має рації, займається джинсою, чи, припустимо, його найняли як медіа-кілера? Я таких оцінок не пам’ятаю», – сказала вона.
За даними Академії української преси, з початком виборчої кампанії зафіксоване різке зниження стандартів подачі інформації у новинах восьми провідних телеканалів країни. Кожна п’ята новина стосується виборів, проте в ній не подано необхідних для збалансованості декількох точок зору. Що ж до друкованих ЗМІ, то в звіті з моніторингу джинси та неналежного маркування, який проводить Інститут масової інформації, у вересні ознаки замовності знайшли у 184 зі 1721 досліджених матеріалів політичного характеру.
Падіння стандартів журналістики під час цьогорічних виборчих перегонів пояснюється бажанням власників медіа заробити на депутатах, впевнений бютівець, член парламентського Комітету свободи слова та інформації Віктор Уколов. За його словами, таке бажання призводить до процвітання «заманухи» – особливого виду журналістських матеріалів, де не представлена протилежна точка зору. Вони з’являються без особливого інформаційного приводу і розраховані на окозамилювання, стверджує депутат.
«Загальна тенденція стосовно медіа-контенту в тому, що кандидати в народні депутати хочуть виграти виборчу кампанію за рахунок витрат на політичну рекламу або на медіа-контент. Зараз ми не спостерігаємо руху журналістів проти цензури, ми спостерігаємо рух власників медіа за грошима. Багато ЗМІ продають свої матеріали і таким чином ми не бачимо протилежної точки зору, ми не бачимо інформаційних приводів для того, щоб з’являлися ті чи інші інформаційні повідомлення, ми бачимо фальшиву соціологію», – каже Уколов.
Чим ближче до виборів, тим більше з’являється несподіваних повідомлень. «В окрузі такому-то виборці визначилися зі своїми пріоритетами і кандидат такий-то переможе. Так ніби це велика новина для всієї країни», – додає бютівець.
Натомість депутат від Партії регіонів, заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко переконана: вся вина лежить на самих журналістах. Адже вони не відчувають відповідальності за свою роботу і часто, під час виборчих перегонів, порушують принцип захисту честі, гідності і ділової репутації політиків чи пересічних громадян.
«Фактично хтось закинув гачок, всі інші, не перевіривши, підхопили, а той, чия репутація від цього страждає, відмитися не може. Особливо це актуально під час виборчої кампанії, оскільки будь-яка політична сила цінує свою репутацію», – наголошує Бондаренко.
Нацрада може тільки спостерігати збоку
Згідно з постановою Верховної Ради, яка виходить кожного разу під час виборів, ані Податкова служба України, ані Нацрада з питань радіомовлення і телебачення не можуть зробити перевірку жодного ЗМІ під час виборчої кампанії. Відтак за журналістською діяльністю під час виборчих перегонів можна спостерігати лише збоку. Працює робоча група, яка розглядає скарги і звернення щодо можливих порушень, каже заступник голови Нацради з питань радіомовлення і телебачення Лариса Мудрак.
«Національний регулятор не має права втручання ні в редакційну політику, ні в формування контенту телерадіомовлення. Ми маємо право стежити за правовим виконанням і дотриманням телерадіоорганізаціями правової складової, законодавчої складової і тих зобов’язань, які вони беруть на себе в рамках ліцензій. Порушення, які ми виявляємо під час розглядів, звернень і скарг, пов’язані з невиконанням вимог законодавства про політичну агітацію і політичну рекламу», – розповіла Мудрак.
Натомість потрібно, щоб журналісти самі слідкували за якістю роботи одне одного, вважає депутат Олена Бондаренко.
«Якщо політики вже навчились позбуватися людей, які ганьблять політичну силу, обласну чи всеукраїнську партійну організацію, все-таки ряди чистяться. А ви бачили два, три роки тому, щоб журналісти разом винесли вирок комусь зі своїх колег, що він порушив журналістські стандарти, він не має рації, займається джинсою, чи, припустимо, його найняли як медіа-кілера? Я таких оцінок не пам’ятаю», – сказала вона.
За даними Академії української преси, з початком виборчої кампанії зафіксоване різке зниження стандартів подачі інформації у новинах восьми провідних телеканалів країни. Кожна п’ята новина стосується виборів, проте в ній не подано необхідних для збалансованості декількох точок зору. Що ж до друкованих ЗМІ, то в звіті з моніторингу джинси та неналежного маркування, який проводить Інститут масової інформації, у вересні ознаки замовності знайшли у 184 зі 1721 досліджених матеріалів політичного характеру.
