Доступність посилання

ТОП новини
12 листопада 2019, Київ 07:32

Україна потрапить під санкції, якщо вийде з Кіотського протоколу – експерт


Богдан Красавцев

Київ – Експерти наголошують, що в разі виходу України з Кіотського протоколу Європа застосує економічні санкції, а навколишнє середовище значно погіршиться. Водночас український уряд констатує, що за чотири роки Україні вдалося скоротити кількість викидів до 8 мільярдів тонн. Під час переговорного процесу в Бангкоці у серпні 2012 року голова Державного агентства екологічних інвестицій наголосив, що через надлишок заощаджених квот України може не брати участі у другому періоді, а в цей час провести модернізацію економіки.

Під Кіотським протоколом – міжнародною угодою про обмеження викидів в атмосферу шкідливих газів – на сьогодні підписалася 191 країна. Україна ратифікувала Кіотський протокол 2004 року. У рамках документа Україна зобов’язується впродовж 2008-2012 років скоротити викиди вуглекислого газу на 20 відсотків у порівнянні з 1990-м роком.

За даними українського уряду, упродовж дії першого періоду Кіотського протоколу, що стартував 2008 року, Україна скоротила кількість викидів парникових газів на 8 мільярдів тонн. Тепер же держава розглядає вихід з Кіотського протоколу. Як заявив у виступі голова Державного агентства екологічних інвестицій Владислав Якубовський, враховуючи зазначені показники, перенесення надлишкових квот на другий період дозволить провести масштабну модернізацію енергетики та сільського господарства. Як ідеться у заяві прес-служби Державного агентства екологічних інвестицій, цей крок підтримали Росія та Білорусь.

Фахівці стверджують, Україна хоче вийти з протоколу через те, що не здатна виконати вимоги документа. У листі Державного агентства до Кабінету Міністрів ідеться: якщо Україна не перенесе надлишкові квоти на викиди, вона не зможе виконати заявлені зобов’язання. Експерт із енергетичної програми Національного екологічного центру Олексій Пасюк стверджує, що в разі виходу з Кіотського протоколу, по-перше, викиди парникових газів в Україні тільки зростатимуть. По-друге, держава зазнає грошових збитків.
Якщо Україна не буде учасником міжнародного протоколу, то Європейський Союз застосовуватиме обмеження
Олексій Пасюк

«Якщо Україна не буде учасником міжнародного протоколу, то Європейський Союз застосовуватиме обмеження – приміром, накладатиме податки на авіарейси з України. А на перемовах, що не стосуватимуться цієї тематики, європейські лідери все одно нагадуватимуть про це», – каже Пасюк.

Водночас фахівці вважають, що Україні не вигідно бути членом Кіотського протоколу. За перший період держава продала 2% обсягу своїх квот.

Марія Сторчило, координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру стверджує, що ціни на квоти надалі падатимуть.
Україна від торгівлі квотами, проектів спільного впровадження отримала 470 мільйонів євро. Цифра приблизна
Марія Сторчило

«У перебігу першого періоду протоколу Україна від гнучких механізмів – від торгівлі квотами, проектів спільного впровадження – отримала 470 мільйонів євро. Цифра приблизна. Адже така інформація не розголошується. Ми самі підрахували», – каже Сторчило.

Україна – у двадцятці забруднювачів світу

Експерти зазначають, що українські урядовці сприймають протокол суто за грошовим зиском, проте за ним стоїть найголовніше: збереження довкілля. Бо запобігти змінам клімату дешевше, аніж потім боротися з наслідками.

«У будь-якому разі, все те, що Україна має зробити, вона має зробити для того, щоб модернізувати економіку, підвищити конкурентоздатність. Навіть якщо б Кіотського протоколу не було, як і зміни клімату, ми все одно мали б це робити. Бо там, де маємо викиди парникових газів, ми найчастіше маємо хімічне забруднення», – зазначає експерт Олексій Пасюк.

Фахівці Національного екологічного центру України наголошують, що попри те, що викиди України впали в порівнянні з 1990-м роком, адже скоротилася промисловість у цілому, держава все одно входить до двадцятки забруднювачів світу – після Китаю та США.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG