Доступність посилання

ТОП новини

У творі написав, що «живемо ми без хліба весело і добре» – очевидець Голодомору (ВІДЕО)


Іван Токар з родиною
Харків – У роки Голодомору до Харківської області входили ще й території нинішніх Полтавської, Сумської і частини Луганської областей. Якщо враховувати тодішню територію Харківщини, то, за даними деяких дослідників, від голоду загинуло від двох до двох з половиною мільйонів людей. 86-річний Іван Токар зараз мешкає у Харкові. А у ті роки він жив у селі Чорноглазівка, Золочівського району. Він згадує, як йому та сестрам доводилося в буквальному розумінні «пастися» на місцевих ланах. Мати з батьком змушені були їздити до столиці радянської України – Харкова, щоб купити хліба. Але ті страшні часи породили й народну творчість, розповів Радіо Свобода Іван Токар.

У колгоспі добре жить,
Один робить – сім лежить,
А як сонце припече,
То й той восьмий утече.

Помер Ленін – чорт з тобою,
Візьми й Сталіна з собою.

Сидить Сталін на горбу,
Гризе конячу ногу,
Яка говядіна –
Совєтская власть – гадіна.

Батько в СОЗі, мати в СОЗі,
Діти лазять по дорозі.
Як побачать ГПУ,
То ховаються в траву.


Це все співали ми, діти, після голоду. Дорослі боялися і не співали. А дітворі що? Нічого страшного: нас, дітей, не чіпали. Пам’ятаю, писали ми диктант з української мови. Вчителька диктує: «Живемо ми весело і добре». Я пишу: «Живемо ми без хліба весело і добре». Батька викликали. Вчителька хотіла відправити донос у район, але завуч був порядною людиною, умовив її цього не робити. Ми, діти, розуміли, що співати небезпечно, передусім для батьків.

«Нам був наказ – нікуди не ходити, бо було людоїдство»

У деяких селах чорні прапори вивішували, бо всі вимирали. Ми були коло Харкова, тому й вижили. Їли гнилу капусту, лопухи, липове листя. Я їв лопухи та опух, бо пити після лопуха хотілося. Карточки на хліб тільки на батька давали.

Я пам’ятаю все дуже добре. Нас було четверо дітей. Батько працював у Харкові. Нам був наказ нікуди не ходити, бо було людоїдство. Був випадок у нас, коли одна жінка двох своїх дітей з’їла. Весною ми ходили «пастися»: їли травичку всіляку. Батько й мати привозили хліб. Ми його ділили.

«Всюди мертві валялися, їх двічі на день прибирали»

Раз я знайшов три карбованці – пішов купити молока. Іду, дивлюся: пухлий лежить, помирає – ноги розпухли, штани розрізані, руки теж, хліба просить. Ми купили у жінки пляшку молока. Йдемо далі, бачимо, його ще живого за ногу зачепили й до ями тягнуть.

Всюди мертві валялися, їх двічі на день прибирали та до ями везли. Дітей до притулку батьки здавали, а потім їх роздавали. Одна жінка взяла двох. Дядька одного з них розкуркулили. Його дядько поїхав в потязі, а малого викинув та залишив у Харкові. Напівживих дітей скидали з мертвими.

У чергах (за хлібом у Харкові – ред.) хто здоровіший – виштовхує інших.

Голодомор був організований навмисно, щоб знищити українську націю.


Кобзарські пісні про Голодомор
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:33 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG