Брюссель – Голови країн Євросоюзу наразі у Брюсселі намагаються спланувати кількарічне фінансування спільної європейської скарбниці. Бюджетні угоди – це складне завдання навіть у нормальні часи, а нині, коли Європа перебуває у кризі, домовитися щодо внесків та видатків там стало майже неможливо.
Різні вимоги щодо майбутнього бюджету, погрози щодо можливого вето з боку деяких держав ЄС – виглядає на те, що саміт, який у четвер розпочався у Європейській раді, є одним із найскладніших за всю історію європейської співдружності.
Ось вже декілька днів над нинішнім позачерговим самітом нависла загроза неуспіху і навіть провалу, адже питання бюджету ЄС настільки складне, що ніхто навіть не береться прогнозувати, коли завершаться переговори, не кажучи вже про досягнення, яких може взагалі не бути.
А тональність переговорам, прибувши до Ради Євросоюзу, задав британський прем’єр-міністр Дейвід Камерон.
Він категорично заявив: «Абсолютно не задоволений останніми бюджетними пропозиціями. Це дуже важливі переговори. Ясно, що в той час, коли ми ухвалюємо складні рішення щодо домашніх державних витрат, цілком неправильно висувати пропозиції збільшити витрати в ЄС».
Не чіпайте «британську знижку»
«Ми збираємося вести складні переговори аж до досягнення угоди, яка є доброю для платників податків Великої Британії і для платників податків Європи», – додав Дейвід Камерон.
І це при тому, що Британія ще у часи прем’єрства Маргарет Тетчер «виторгувала» у Брюсселя знижки на внески до євробюджету, тому що загалом британські селяни не отримували європейських аграрних субсидій. Сьогодні скорочення надходжень до ЄС у Камерона вимагають і його однопартійці, які до того ж занепокоєні вимогою Єврокомісії та Європарламенту зменшити розмір британської знижки.
Разом із Великою Британією зменшення євробюджету хочуть і Німеччина, Швеція, Фінляндія, Нідерланди та деякі інші держави-вкладники. Вони мовби створили своєрідну опозицію бюджетним ідеям Єврокомісії, Європарламенту та держав, що користувалися великими субсидіями.
Єврокомісія запропонувала цей семирічний бюджет на рівні одного трильйона євро, тобто одного відсотка ВВП Європейського Союзу. Переважна частина цих грошей повертається до країн-членів у вигляді субсидій для аграріїв, фінансування освіти й науки чи для допомоги окремим бідним регіонам вийти на середньоєвропейський рівень. Але цю суму рішуче відкинули держави-донори, які, як, зрештою, кожна країна співдружності, рахують і заощаджують кожен євро. Найскупіші з держав Заходу пропонують скоротити цю цифру до менш як 900 мільярдів.
Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей у четвер із самого ранку проводив зустрічі віч-на-віч з кожним із 27 прем’єр-міністрів чи президентів. Після цього він мав виробити та надати їм свою загальну пропозицію. Радники, які супроводжують європейських лідерів, вочевидь, проведуть безсонну ніч з калькуляторами та аналізами нового бюджету. А вже остаточне рішення, якщо воно й буде, то з’явиться тільки у п’ятницю. Є й думки, що кінцевий результат проекту бюджету ЄС 2014-2020 років може бути ухвалений тільки на наступному саміті, або ж навіть тільки після нового року.
Різні вимоги щодо майбутнього бюджету, погрози щодо можливого вето з боку деяких держав ЄС – виглядає на те, що саміт, який у четвер розпочався у Європейській раді, є одним із найскладніших за всю історію європейської співдружності.
Ось вже декілька днів над нинішнім позачерговим самітом нависла загроза неуспіху і навіть провалу, адже питання бюджету ЄС настільки складне, що ніхто навіть не береться прогнозувати, коли завершаться переговори, не кажучи вже про досягнення, яких може взагалі не бути.
А тональність переговорам, прибувши до Ради Євросоюзу, задав британський прем’єр-міністр Дейвід Камерон.
Він категорично заявив: «Абсолютно не задоволений останніми бюджетними пропозиціями. Це дуже важливі переговори. Ясно, що в той час, коли ми ухвалюємо складні рішення щодо домашніх державних витрат, цілком неправильно висувати пропозиції збільшити витрати в ЄС».
Не чіпайте «британську знижку»
«Ми збираємося вести складні переговори аж до досягнення угоди, яка є доброю для платників податків Великої Британії і для платників податків Європи», – додав Дейвід Камерон.
І це при тому, що Британія ще у часи прем’єрства Маргарет Тетчер «виторгувала» у Брюсселя знижки на внески до євробюджету, тому що загалом британські селяни не отримували європейських аграрних субсидій. Сьогодні скорочення надходжень до ЄС у Камерона вимагають і його однопартійці, які до того ж занепокоєні вимогою Єврокомісії та Європарламенту зменшити розмір британської знижки.
Разом із Великою Британією зменшення євробюджету хочуть і Німеччина, Швеція, Фінляндія, Нідерланди та деякі інші держави-вкладники. Вони мовби створили своєрідну опозицію бюджетним ідеям Єврокомісії, Європарламенту та держав, що користувалися великими субсидіями.
Єврокомісія запропонувала цей семирічний бюджет на рівні одного трильйона євро, тобто одного відсотка ВВП Європейського Союзу. Переважна частина цих грошей повертається до країн-членів у вигляді субсидій для аграріїв, фінансування освіти й науки чи для допомоги окремим бідним регіонам вийти на середньоєвропейський рівень. Але цю суму рішуче відкинули держави-донори, які, як, зрештою, кожна країна співдружності, рахують і заощаджують кожен євро. Найскупіші з держав Заходу пропонують скоротити цю цифру до менш як 900 мільярдів.
Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей у четвер із самого ранку проводив зустрічі віч-на-віч з кожним із 27 прем’єр-міністрів чи президентів. Після цього він мав виробити та надати їм свою загальну пропозицію. Радники, які супроводжують європейських лідерів, вочевидь, проведуть безсонну ніч з калькуляторами та аналізами нового бюджету. А вже остаточне рішення, якщо воно й буде, то з’явиться тільки у п’ятницю. Є й думки, що кінцевий результат проекту бюджету ЄС 2014-2020 років може бути ухвалений тільки на наступному саміті, або ж навіть тільки після нового року.
