Львів – «Вимагаємо заборонити комуністичну ідеологію за злочини проти людяності та проти української нації. Вимагаємо провести суд над комунізмом, як таким і його послідовниками. Минули десятки років з того часу, як відбулися злочини комунізму, а ні ідеологія, ні злочинців не покарано. Їх навіть не визнано винними. Підпиши петицію за заборону комунізму та за публічний суд над ним» – понад 400 людей через соціальні мережі відгукнулись на заклик і підписались під петицією про заборону комуністичної ідеології.
Нещодавно довелось пояснювати іноземцеві, який вперше відвідав Україну, зокрема Львів, чому в десятках українських міст і сіл у незалежній державі є пам’ятники «дєдушкам Лєніним» та іншим совєтським вождям, які вбивали і нищили фізично та морально мільйони українців; морили голодом; виселяли з домівок, де на плиті ще варився борщ; винищили українську еліту і донині нація переживає вислід усіх цих жахливих діянь.
Причини цього всього закорінені в багатьох пластах – історичних моментах, які пережила Україна, в її нинішньому стані, у видимих і невидимих речах. Цих причин в основному три: інерція свідомості тих, хто такі пам’ятники «дєдушкам Лєнінам» і Сталінам асоціює зі своїм непоганим життям за совітів, а таких багато, і вони це передають поколінням, і це їхні внуки-правнуки в Симоненка ходять як «піонери» та «юні комуністи» до пам’ятників вождям на «празднічки». Друга – агресивна пропаганда з сусідньої Росії, яка ніяк не може примиритися з «нєзалєжнастью» України. А тим часом Україна не здатна на контрпропаганду. Третя – це вже цивілізаційний конфлікт всередині самої України, де на Заході ставлять пам’ятники Бандері і Шухевичу, а на Сході на противагу – Сталіну і Столипіну… Власне ці всі три фактори не припиняться поки країна не визначиться на державному рівні зі своїми пріоритетами, бо від цього теж багато залежить, і поки як маятник коливається між Європою і Росією, то навряд чи в Україні буде свідомий суспільний поступ до цивілізаційних цінностей...
Можливо, спершу самим громадянам варто відповісти собі, чому потрібно заборонити комуністичну ідеологію, осмислити це через призму історії своєї родини, близьких людей, які постраждали від комуністичних злочинів.
Комуністичну ідеологію потрібно заборонити, бо:
– мою родину, де було четверо маленьких діток, насильно вивезли з їхньої власного будинку у Перемишлі (Польща), забрали клаптик їхньої землі, садочок. Прадід і дід до моменту смерті так і не могли знайти себе на новому місці і змиритись з тим, що їхня сім’я втратила все, що було зароблено важкою працею;
– більше 40 років моя церква була загнана у підпілля, примусово зачинили і зруйнували храми, заборонили віру, традиції, обряди, зумисно виховували покоління людей у тотальній брехні;
– нищили історію і пам’ять мого народу;
– десятки осіб із родини вивезли у Сибір лише тому, що були українці;
– не дозволяли читати добрих книжок…
Особисто я відповідей маю ще і ще. А на Вашу думку, чи потрібно заборонити комуністичну ідеологію? І як вона відбилась на вашій родині… Можливо, це стане аргументом до нового парламенту?..
Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Нещодавно довелось пояснювати іноземцеві, який вперше відвідав Україну, зокрема Львів, чому в десятках українських міст і сіл у незалежній державі є пам’ятники «дєдушкам Лєніним» та іншим совєтським вождям, які вбивали і нищили фізично та морально мільйони українців; морили голодом; виселяли з домівок, де на плиті ще варився борщ; винищили українську еліту і донині нація переживає вислід усіх цих жахливих діянь.
Причини цього всього закорінені в багатьох пластах – історичних моментах, які пережила Україна, в її нинішньому стані, у видимих і невидимих речах. Цих причин в основному три: інерція свідомості тих, хто такі пам’ятники «дєдушкам Лєнінам» і Сталінам асоціює зі своїм непоганим життям за совітів, а таких багато, і вони це передають поколінням, і це їхні внуки-правнуки в Симоненка ходять як «піонери» та «юні комуністи» до пам’ятників вождям на «празднічки». Друга – агресивна пропаганда з сусідньої Росії, яка ніяк не може примиритися з «нєзалєжнастью» України. А тим часом Україна не здатна на контрпропаганду. Третя – це вже цивілізаційний конфлікт всередині самої України, де на Заході ставлять пам’ятники Бандері і Шухевичу, а на Сході на противагу – Сталіну і Столипіну… Власне ці всі три фактори не припиняться поки країна не визначиться на державному рівні зі своїми пріоритетами, бо від цього теж багато залежить, і поки як маятник коливається між Європою і Росією, то навряд чи в Україні буде свідомий суспільний поступ до цивілізаційних цінностей...
Можливо, спершу самим громадянам варто відповісти собі, чому потрібно заборонити комуністичну ідеологію, осмислити це через призму історії своєї родини, близьких людей, які постраждали від комуністичних злочинів.
Комуністичну ідеологію потрібно заборонити, бо:
– мою родину, де було четверо маленьких діток, насильно вивезли з їхньої власного будинку у Перемишлі (Польща), забрали клаптик їхньої землі, садочок. Прадід і дід до моменту смерті так і не могли знайти себе на новому місці і змиритись з тим, що їхня сім’я втратила все, що було зароблено важкою працею;
– більше 40 років моя церква була загнана у підпілля, примусово зачинили і зруйнували храми, заборонили віру, традиції, обряди, зумисно виховували покоління людей у тотальній брехні;
– нищили історію і пам’ять мого народу;
– десятки осіб із родини вивезли у Сибір лише тому, що були українці;
– не дозволяли читати добрих книжок…
Особисто я відповідей маю ще і ще. А на Вашу думку, чи потрібно заборонити комуністичну ідеологію? І як вона відбилась на вашій родині… Можливо, це стане аргументом до нового парламенту?..
Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
