Доступність посилання

ТОП новини

Китайський синдром Путіна


Браян Вітмор, оглядач Радіо Вільна Європа – Радіо Свобода

Московські аналітичні кола останнім часом часто згадували Китай. Один із провідних аналітиків навіть визнав, що заздрить йому.

Коли Комуністична партія Китаю обрала на початку місяця нове найвище керівництво країни і Ху Цзіньтао віддав владу Сі Цзіньпінові, багато російських журналістів зауважили, як виграє ця система порівняно з їхньою власною.

«У китайців вийшло те, що ніяк не виходить у росіян: не покладатися більше на «великих і незамінних» особистостей, а налагодити систему регулярної зміни вождів», – написав Михайло Ростовський у «Московському комсомольці».

У Китаї від 1992 року, коли Ден Сяопін передав владу Цзян Цземіневі, існує правило: два п’ятирічні терміни – і все.

Контраст із Росією, де вся політична система обертається навколо незамінного Володимира Путіна, помітили всі, від опозиційної «Нової газети» до орієнтованої на ділові кола «РБК daily» і офіційного урядового видання «Російська газета» – яка, що цікаво, назвала китайську модель «повчальним прикладом для інших країн».

У щоденнику «Коммерсант» Олександр Габуєв написав, що китайський генсекретар «тільки перший серед рівних у своєрідній «раді директорів» КНР, щоб уникнути ситуації, за якої країною володарює все старіший хворий лідер, який засидівся нагорі владної вертикалі».

Путін, звичайно, мав шанс втілити щось схоже до китайської моделі минулого року. Все, що він мав би для цього зробити, це благословити кандидатуру Дмитра Медведєва на другий президентський термін, як від нього вимагало технократичне крило російської еліти, а самому зберегти вирішальний вплив за лаштунками – як свого часу вчинив Ден Сяопін.

Але, звісно, цього не сталося. І коли Путін вирішив повернутися на президентство ще на шість, а можливо, й дванадцять років, його стали порівнювати не з Ден Сяопіном, а з Леонідом Брежнєвим.

«Обидва виглядали молодими і привабливими на початку урядування, хворими й анекдотичними наприкінці. Обидва, проґавивши слушний історичний момент для відходу, пережили себе в політиці», – написав у Slon.ru політолог Станіслав Белковський.

Порівняння з Брежнєвим, які в повну силу почалися рік тому і знову відродилися з нещодавніми чутками про стан здоров’я Путіна, вже аж дещо обридли і приїлися.

Але є одна річ, дуже важлива для майбутнього Росії. Не один лише Брежнєв виглядав старим і хворим наприкінці своєї влади – такою була вся радянська еліта. Ці кадри, «вихідці з 1937-го», прийшли до влади на хвилі сталінських чисток, і залишилися в ній до смерті.

І зараз багато оглядачів цікавиться, чи станеться те саме і з усією путінською командою. Тоді наступне покоління, яке ввійшло в політичний вік після розпаду Радянського Союзу, так і залишиться на узбіччі не при ділі.

«Путін демонструє готовність зберегти в руках своїх довірених осіб пенсійного віку керівництво державою до кінця цього десятиліття, – написав аналітик Віктор Аверков у «РБК daily». – Але для того, щоб не виникло нового конфлікту поколінь, необхідно терміново розробляти механізми спадкоємності і передачі влади».

Свідчень, щоб так було, немає. Власне, як показав оглядач Сергій Шелін у нещодавній статті в «Газета.ru», хвалена міні-чистка еліти після низки корупційних скандалів закінчилася лише перестановкою кількох знайомих облич на інші посади.

«Чистка Міноборони, Мінрегіонрозвитку, а також інших відомств і регіональних структур нібито обіцяє жадані посади тим, хто їх чекає-недочекається, – пише Шелін. – Але в цьому й парадокс путінської кадрової чистки, що перемішування апарату йдуть повним ходом, а «вертикальною мобільністю» поки що й не пахне».

Шелін додає, що «Кремль перемішує одну й ту саму колоду карт, до якої сторонні не вскочать, а там, де на нові посади переходять важковаговики, з місця на місце пересуваються й цілі злютовані клани».

Були часи, коли багато оглядачів думали, що довготермінова мета Путіна – збудувати витривалу й стабільну, хоч і авторитарну, систему, яка вистоїть і після його відходу з посади.

Зараз же стає ясно, що ніякої такої стратегічної мети немає. Є лише тактичні маневри, які мають на меті виживання,а це веде до створення системи, найнестабільнішої з усіх можливих.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG