Доступність посилання

ТОП новини

Янукович хоче бути всевладним канцлером України?


Київ – За більш як 20 років формування української державності політики не можуть дійти згоди щодо найважливіших проблем роботи владної машини. Чи не найчастіше виникають питання стосовно того, хто має обирати Президента – народ чи парламент України? Чинна Конституція дає однозначну відповідь: главу держави обирає народ. Але за часів другого терміну Президентства Леоніда Кучми провладна партія СДПУ(о) запропонувала змінити систему виборів Президента, доручивши цю місію парламентові. Ця ідея не знайшла підтримки з боку законодавчої та виконавчої гілки влади. При цьому і перші, і другі посилались на положення Конституції України.

Ідея обирати Президента парламентом досі збурює український політикум. Розмови про внесення змін до Конституції за президентства Віктора Ющенка оформились у створення Конституційної асамблеї за чинного глави держави Віктора Януковича.

Члени асамблеї розробляють зміни до Основного закону відповідно до викликів, проблем та стратегії розвитку держави та світу, пояснив ЗМІ очільник Асамблеї, перший Президент України Леонід Кравчук. Він пообіцяв українцям, що ніхто не відбиратиме у них права обирати главу держави навіть за зміненої Конституції. Але чи це насправді так?

Лідер парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов після обрання Президентом Віктора Януковича повідомив журналістам, що у планах нового глави держави зміни до Конституції. Депутат не виключав, що у разі підтримки більшістю суспільства та політикуму, можливі зміни системи державного устрою України: наприклад, вибори Президента України «доручити» Верховній Раді.

Єфремов також час від часу зондує ґрунт, підкидаючи політикам і суспільству ідею про федералізацію унітарної нині України (перша спроба взимку 2005 року у Сіверськодонецьку була невдалою, як зазначає політолог Олександр Богомолов). Але відтоді проблематику федералізації української держави обговорюють і політологи, і журналісти.

«Бермудський трикутник» по-українськи: Президент – парламент – народ

Перший, вельми серйозний, крок у напрямку змін державного устрою чинна влада зробила 6 листопада 2012 року, коли Верховна Рада ухвалила закон про референдум. Уже 27 листопада Президент Янукович його підписав.

Закон встановлює, серед іншого, що референдум може проводитися щодо схвалення нової редакції Конституції, внесення до неї змін тощо. Також референдум може проводитися щодо питання зміни території України.

Серед опозиційних політиків та незалежних експертів побутує думка, що цим законом Президент Янукович відкриває собі шлях до зміни політичної системи держави, до обрання глави держави не народом, а парламентом України.

У цьому контексті, політолог Максим Стріха, який досліджував історію парламентаризму в Європі та Україні, у розмові з Радіо Свобода наголосив: чинний глава держави Віктор Янукович не має наміру бути Президентом, якого обирає парламент. Янукович планує у Верховній Раді обирати слабкого підконтрольного президента, а самому бути всевладним канцлером, якого теж обиратимуть у парламенті.

«Якщо Україна піде шляхом зміни Конституції і переходу до парламентської республіки з сильним прем’єром, то президента, який не матиме повноважень, вочевидь, і не треба обирати всенародно. Сама по собі така зміна не містить нічого поганого чи доброго, якби при цьому було нормальне суспільство, нормальна система виборів, демократично обраний парламент», – наголошує Стріха.

Тим часом, народний депутат, член Партії регіонів Вадим Колесніченко у розмові з Радіо Свобода наголосив, що обрання Президента – невід’ємне право українського народу. «Закон про референдум не дає жодної можливості обирати Президента у парламенті. Це зовсім різні речі! Яким чином він обиратиметься надалі? Згідно з Конституцією України, він обиратиметься на всенародному голосуванні, і все, крапка!» – зазначає політолог.
Новий закон про референдум несе загрозу національній безпеці держави
Андрій Парубій

У свою чергу, народний депутат, член опозиційної «Батьківщини» Андрій Парубій, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, хто має обирати Президента України, відповів: «Звичайно, народ! А новий закон про референдум несе загрозу національній безпеці держави, оскільки може поставити під сумнів будь-які питання, які становлять основу української держави».

За словами Парубія, відміна цього закону – одне з головних завдань для опозиції, як і ухвалення законодавчих актів, які не дадуть змоги очільникам країни концентрувати владу в одних руках.

Влада – народу?

Водночас, незалежні українські експерти вважають, що головна небезпека не у тому, хто обирає Президента, а якою є вибудувана владою система та наскільки свідоме громадянське суспільство. Таким чином, справа не у моделі, а у тих, хто цю модель використовує, наскільки чесно і прозоро відбуваються парламентські і президентські вибори в Україні. Ці проблеми досліджує, серед інших, оглядач тижневика «Дзеркало тижня» Сергій Рахманін.

Політолог Володимир Чемерис вважає, що за певних умов можна змінити президентсько-парламентську Україну на парламентсько-президентську.
Якщо президент буде обиратися парламентом, він буде йому підконтрольний, парламент зможе його відправити у відставку
Володимир Чемерис

«Ще у регіоналів немає таких намірів – змінити державну систему з президентської на парламентську. Але я особисто виступаю за парламентську республіку, оскільки в європейській традиції парламентська система більш демократична, ніж президентська, – каже Чемерис. – Якщо президент буде обиратися парламентом, він буде йому підконтрольний, а парламент, у свою чергу, зможе його відправити у відставку. І тому я думаю, що парламентська система призведе до демократизації системи державної влади в Україні».

Щоправда, у боротьбі за повноту влади політики найменше переймаються інтересами народу, каже Чемерис. Тим часом, за даними соціологічних опитувань, які провели фахівці Центру «Демократичні ініціативи» минулого літа, більшість українців воліє обирати Президента держави методом всенародного голосування.

Дивитись коментарі (10)

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG