Київ – Перехід на альтернативні джерела опалення та запровадження технологій теплозбереження є вигідними як для держави, так і для громадян. На цьому наголошують і представники влади, і звичайні українці. Однак, за словами політиків, наразі цей процес є складним та дорогим. Водночас експерти наголошують, що більшість українців і досі має хибне уявлення про екологічний дім.
Сергій Харченко – мешканець екологічного будинку. Усі системи теплозбереження у своїй оселі він розробив сам. Чоловік пояснює, що на початку будівництва доступу до електромережі він не мав, а альтернативні джерела опалення виявились для нього набагато дешевшими. Тож сьогодні у його будинку можна побачити найрізноманітніші засоби енергозаощадження, зауважує Сергій.
«Це сонячні батареї, вітряк – це те, що стосується електроенергії. А так будинок зроблено таким чином, щоб він зберігав якомога більше тепла: великі вікна з потрійним склом, встановлено спеціальну піч. Взагалі піч – за системою Кузнецова, але я її трохи вдосконалив, зробив водяний колектор, щоб повітря надходило не з будинку, через піддувало, а з вулиці, із колодязя», – розповідає він.
Такі технології довго окупаються – мешканець еко-будинку
Тим часом депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов використовує у себе вдома систему «Розумний дім», за допомогою якої можна регулювати інтенсивність опалення оселі залежно від часу доби. Політик наголошує, що нині існує багато технологій, які дозволяють заощаджувати і тепло, і електроенергію. Втім, у їх використанні має бути зацікавлена сама людина, адже впроваджувати це не лише дорого, але й складно.
«Потрібно обов’язково співпрацювати із спеціалістами, тому що ці системи досить складні. На побутовому рівні їх дуже зручно використовувати, але сам користувач рідко є фахівцем у цих питаннях. Нам було б непогано налаштувати на цю роботу наші ЖЕКи та ОСББ для того, щоб заохочувати громадян і давати їм додаткову інформацію», – зазначає депутат.
Між тим Владислав Лук’янов зауважує, що перехід на альтернативні джерела опалення є сьогодні дуже вигідним для держави, адже таким чином вона може зменшити витрати на комунальну галузь. Окрім того нині навіть існують спеціальні державні програми заохочення громадян до використання таких технологій, додає депутат. Однак, за його словами, системну роботу у цій сфері влада практично не проводить.
Водночас власник еко-будинку Сергій Харченко пояснює, що попри свою вигідність та зручність еко-технології сьогодні дуже довго окупаються. Чоловік наголошує, що в інших країнах громадяни отримують дотації за їх використання. В Україні ж – усе навпаки.
Еко-житла стане більше – експерт
Тим часом еко-архітектор Тетяна Ернст пояснює, що більшість українців неправильно розуміють ідею екологічного дому та не мають достатнього досвіду у цій сфері, через що часто відмовляються від будування таких помешкань.
«Зазвичай думають, що це дерев’яний або саманний будинок. Але йдеться, у першу чергу, не про матеріали, а про створення ідеального мікроклімату для підтримання здоров’я людини», – пояснює вона.
Попри це, за словами Тетяни Ернст, тенденція до будування еко-житла в Україні зростає.
Між тим наразі чимало європейських країн працюють над створенням проектів щодо спорудження високоефективних будинків. І, наприклад, нині уже існують помешкання нульового енергоспоживання та енергонадлишкові споруди.
Сергій Харченко – мешканець екологічного будинку. Усі системи теплозбереження у своїй оселі він розробив сам. Чоловік пояснює, що на початку будівництва доступу до електромережі він не мав, а альтернативні джерела опалення виявились для нього набагато дешевшими. Тож сьогодні у його будинку можна побачити найрізноманітніші засоби енергозаощадження, зауважує Сергій.
«Це сонячні батареї, вітряк – це те, що стосується електроенергії. А так будинок зроблено таким чином, щоб він зберігав якомога більше тепла: великі вікна з потрійним склом, встановлено спеціальну піч. Взагалі піч – за системою Кузнецова, але я її трохи вдосконалив, зробив водяний колектор, щоб повітря надходило не з будинку, через піддувало, а з вулиці, із колодязя», – розповідає він.
Такі технології довго окупаються – мешканець еко-будинку
Тим часом депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов використовує у себе вдома систему «Розумний дім», за допомогою якої можна регулювати інтенсивність опалення оселі залежно від часу доби. Політик наголошує, що нині існує багато технологій, які дозволяють заощаджувати і тепло, і електроенергію. Втім, у їх використанні має бути зацікавлена сама людина, адже впроваджувати це не лише дорого, але й складно.
«Потрібно обов’язково співпрацювати із спеціалістами, тому що ці системи досить складні. На побутовому рівні їх дуже зручно використовувати, але сам користувач рідко є фахівцем у цих питаннях. Нам було б непогано налаштувати на цю роботу наші ЖЕКи та ОСББ для того, щоб заохочувати громадян і давати їм додаткову інформацію», – зазначає депутат.
Між тим Владислав Лук’янов зауважує, що перехід на альтернативні джерела опалення є сьогодні дуже вигідним для держави, адже таким чином вона може зменшити витрати на комунальну галузь. Окрім того нині навіть існують спеціальні державні програми заохочення громадян до використання таких технологій, додає депутат. Однак, за його словами, системну роботу у цій сфері влада практично не проводить.
Водночас власник еко-будинку Сергій Харченко пояснює, що попри свою вигідність та зручність еко-технології сьогодні дуже довго окупаються. Чоловік наголошує, що в інших країнах громадяни отримують дотації за їх використання. В Україні ж – усе навпаки.
Еко-житла стане більше – експерт
Тим часом еко-архітектор Тетяна Ернст пояснює, що більшість українців неправильно розуміють ідею екологічного дому та не мають достатнього досвіду у цій сфері, через що часто відмовляються від будування таких помешкань.
«Зазвичай думають, що це дерев’яний або саманний будинок. Але йдеться, у першу чергу, не про матеріали, а про створення ідеального мікроклімату для підтримання здоров’я людини», – пояснює вона.
Попри це, за словами Тетяни Ернст, тенденція до будування еко-житла в Україні зростає.
Між тим наразі чимало європейських країн працюють над створенням проектів щодо спорудження високоефективних будинків. І, наприклад, нині уже існують помешкання нульового енергоспоживання та енергонадлишкові споруди.
