Гість «Вашої Свободи»: Олександр Попов, голова Київської міської державної адміністрації.
Інна Кузнецова: У Києві внаслідок снігопаду впало щонайменше 17 дерев, постраждали люди. Передає МНС.
Погода апокаліптичного спрямування – дощ з переходом у сніг і сніг з переходом у дощ. Такий сьогоднішній день.
Пане Попов, як Ви сьогодні діставалися з дому на роботу?
– Шляхи, які сьогодні у Києві є, в принципі, доступні для приїзду. Безумовно, що така погода є провокатором аварійних ситуацій. На жаль, аварії відбулися. В принципі, життєдіяльність міста: доступи до лікарень, шкіл, промислових підприємств, об’єктів і установ – сьогодні є.
Ускладнює ситуацію те, що опади йдуть фактично вже цілодобово і не першу добу.Неприємне, що вони будуть у найближчі дні тривати. Причому температура буде понижуватися, і все, що сьогодні випало, буде замерзати.
Тому наше завдання – мобілізувати всі можливості для того, щоб вивезти сніг, прибрати його з території шляхів, із території житлових масивів. І тому ця ситуація визнана міською владою, як надзвичайний стан. І вже від сьогоднішнього дня допомагати місту починають МНС, МВС, Міноборони. Ми будемо просити Міносвіти і студентство, тобто вищі навчальні заклади, по можливості біля своїх територій прибирати, і бізнес, який має свої об’єкти торгові, офісні і так дальше.
Сьогодні питання забезпечення нормального стану у Києві – це вже загальнокиївське питання, тому максимально мобілізація на цей час у нас відбувається.
– Ми проводили опитування киян: що вони хотіли б запитати у Вас? Частина запитань стосувалися саме снігу.
Респондент Андрій Вознюк (Дніпровський район): Коли почнуть чистити сніг у спальних районах, біля прибудинкових територій, у міжбудинкових приїздах?
Респондентка (Оболонський район): Пуща Водиця – на сьогодні проблеми з очисткою доріг, з транспортом.
Респондентка: А у нас у Дарниці взагалі погано чистять. Я йду дуже-дуже рано, то ніде не почищено.
– От так!
– Ситуація у нас, безумовно, я це кажу, не ідеальна. Вона не може бути такою, бо обставини форс-мажорні. І у нас перший пріоритет – це шляхи. І я ще раз хочу наголосити, що вони забезпечили нормальний рух транспорту.
Прибудинкові території. На жаль, на другому етапі вже, як правило, у нас міжквартальні проїзди.
– Ви самі сказали про міжквартальні проїзди. Я збиралася у Вас запитати про це, тому що біля будинку дуже чисто, а от уже до зупинки людина не дійде.
– Це ті роботи, які ми виконуємо у другу чергу, після того, як дороги і прибудинкові території очищені. Оскільки снігопад постійний зараз, то, на жаль, ми відстаємо у цьому питанні, тому і залучаємо зараз додатково і людей, і техніку.
– Можливо, Ви скажете, хто має нести відповідальність за ці приквартальні переїзди? Тому що, коли не було снігу, сніг почався сьогодні, але три дні до цього снігу не було, був лід на цих місцинах, люди ковзалися, але ніхто цього не прибирав.
– Ця територія – це відповідальність житлово-експлуатаційних підприємств. І допомагає їм підприємство «Київавтодор» своєю технікою, своїми можливостями. Тому це спільна відповідальність всіх організацій.
Там, де нам погода дозволяє, якщо сніг іде з перервами, ми встигаємо виконати цю роботу. Я переконаний, що і цього разу відповідні заходи будуть. Але, враховуючи нестандартну ситуацію, на жаль, є такі проблеми сьогодні. Але ми їх виправимо.
– Ми ставили як тему нашого сьогоднішнього ефіру ситуацію з бюджетом. Ви кілька днів тому сказали, що ситуація з бюджетом міста Києва дуже складна. Як будете виходити з ситуації?
– Хочу сказати, що ухвалення бюджету кожного року – це мікроконфлікт чи конфлікт між місцевою владою і урядом, тому що ніколи не можна бути задоволеним тим бюджетом, що пропонують при його прийнятті.
– Але у всякому разі раніше з Вами радилися.
– Так. Але в цьому разі вона особлива, тому що дефіцит, який ми зараз виявили після ухвалення бюджету, то це 4 мільярди гривень. Це дуже багато, це приблизно третина наших видатків. І дуже складно зрозуміти, як ми зможемо впродовж року їх отримати додатково, щоб забезпечити життєдіяльність міста?
– Яким чином Ви їх плануєте отримувати?
– І відмінність якраз від того, як було в минулому році і в цьому, то це те, що в минулому році було обговорення і були проблеми, які спільно з урядом ми бачили, як вирішити у фінансуванні тих чи інших статей. А в цьому році такого обговорення не було. І тому ситуація, на мою думку, ускладнилася.
Що стосується, як це вирішити? Ну, не буває проблем, які не вирішуються. Я думаю, що діалог конструктивний між містом і урядом призведе до того, що ми все ж таки впродовж виконання бюджету наступного року зможемо і за рахунок свого потенціалу, і за рахунок допомоги уряду все-таки стабілізувати ситуацію і змінити бюджет на користь інтересів киян.
До речі, ми зараз проводимо активні консультації з бюджетними профспілковими організаціями міста, які беруть участь в об’єктивній оцінці ситуації, яка склалася. І на п’ятницю ми домовилися про проведення загальноміських громадських слухань. Будуть представник первинних профспілкових організацій міста, де ми абсолютно об’єктивно, конкретно з’ясуємо ситуацію, яка насправді є.
– А що допоможуть ці слухання? Тобто, гроші з бюджету – це гроші з бюджету. А слухання – це розмова з громадськістю. Чи це Ви хочете їх запевнити у тому, що буде все просто і легко?
– Ну, дуже багато допоможе. По-перше, це спільна позиція. Я маю надію, що буде відпрацьована спільна позиція, тому що, наприклад, можуть не повірити КМДА, можуть сумніватися в аргументах голови адміністрації, але коли це спільна позиція всього міста, то це вже зовсім інший, скажімо так, аргумент.
По-друге, ми все рівно повинні увійти в новий рік з якимись видатками. І тут треба ж радитися, як приймати цей бюджет, в якому вигляді він може бути компромісним у його прийнятті, у тому числі стосовноо бюджетної сфери. І це також є предмет діалогу і дискусії.
– Народний депутат Юрій Кармазін, який нині голодує, вчора сказав, що закриються школи, лікарні у Києві через те, що вилучено 8,2 мільярда гривень.
– Точно нічого не закриється, точно буде все функціонувати. Ми не допустимо, щоб таке відбулося.
Я переконаний, що в нас той діалог, який сьогодні є і всередині міста між різними групами, до речі, і політичними також, і профспілковими, і потім діалог з урядом, то він призведе до того, що ми вирішимо ці питання.
Я нагадаю, що впродовж, наприклад, поточного року бюджет від його прийнятого вигляду на початку стосовно міста Києва і на зараз відрізняється на 8 мільярдів. Тобто ми, співпрацюючи і маючи підтримку Президента, вирішували питання не тільки стабілізації ситуації по життєзабезпеченню міста, а ще і його розвитку.
Ну, немає в мене сумнівів, що ми цей шлях пройдемо успішно. Але треба тепер чекати, коли цей бюджет буде переглянутий.
– Але минулого року Ви не критикували бюджет, хоча так само 8 мільярдів було вилучено, а цього року почали критикувати. З чим це пов’язано?
– По-перше, не 8, а 7. По-друге, не був такий великий дефіцит, він був 2 мільярди. По-третє, ті консультації, які ми проводили напередодні ухвалення бюджету у Верховній Раді, давали нам відповідь, а як це буде вирішуватися.
– Яким чином це буде цього року? Вам доведеться йти до Президента і казати: от у Києві потрібно побудувати, по-перше, метро на Троєщину, по-друге, потрібно забезпечувати фінансування шкіл. Я вже не кажу про Андріївський узвіз і так далі, про розв’язку на Поштовій площі.
– Ми не будемо зупиняти будівництво тих об’єктів, які сьогодні ведемо, тобто, те ж метро, чи та ж розв’язка на Поштовій площі. Ми знайдемо порозуміння у цих питаннях. Та я знаю, що таке фінансування буде, бо воно у цьому бюджеті, про який ми зараз говоримо, який нас не задовольняє, але все-таки певні видатки закладені, хоча б для того, щоб продовжити у першому півріччі виконання цих робіт. Тому ніяких збоїв у цьому виконанні не буде.
– Тобто, метро будуватиметься?
– Обов’язково.
– Надійшло запитання з мережі «Фейсбук». «Олександре Павловичу, чи розбиралися Ви з реальною економікою метрополітену? Робітники метро, які працюють там довгі роки на різних посадах (від рядових до керівних), стверджують, що однієї гривні за проїзд вистачить з лихвою. Недавню багатомільйонну крадіжку виручки касирами та ревізором не відразу помітили, настільки великий обіг «живих» грошей!».
– Будь-який телефонний дзвінок у мою приймальню і бажання поділитися інформацією, розказати мені щось цікаве, яке дозволить, скажімо так, вплинути на більш стабільну роботу підприємства, я із задоволенням сприйму і обов’язково проведу таку зустріч.
Але, знаєте, немає чудес. І те, що ми аналізуємо роботу комунальних підприємств і їх фінансово-економічну діяльність щороку, то це факт. І там усі плюси, мінуси розбираються. І я знаю, що метрополітен сьогодні є підприємством, яке, на жаль, має дефіцит свого ресурсу для того, щоб стабільно проводити в повному обсязі всі профілактичні роботи, пов’язані, наприклад, з реконструкцією чи капітальними роботами рухомого складу чи ескалаторів. Тут дуже багато проблем.
Тому, навпаки, колектив метро, бо я зустрічався з ними не так давно, просять нас, щоб ми ухвалили рішення про підняття тарифів. На що ми зараз не можемо погодитися з різних причин. Перш за все, причина пов’язана з соціальним захистом людей.
І тому на 2013 рік, я планую, що виділимо додаткові ресурси, як дотацію на це підприємство, щоб якось стабілізувати там ситуацію.
– Тобто, до виборів підвищення тарифів на метро не буде?
– Я маю надію, що ми ще рік можемо протриматися. Але остаточно після уточнення бюджету міста Києва, бюджет дасть відповідь на питання, як це може бути.
– Тут пишуть ще стосовно маршруток і стосовно того, чому «померли» приміські перевезення по Дніпру.
– Це ж історія давніх часів. До речі, у мене життя так склалося, що я дуже часто користувався саме таким водним видом транспорту. «Метеор», «Ракета» так звані.
– Так, коли кавуни возили.
– Кавуни – це на баржах. Це дуже цікавий час був і дуже приємний. І зручно, і красиво. Але, на жаль, Ви ж знаєте, що наш річковий флот уже давно не існує. Тому…
– Я так зрозуміла, що це такий Вам наказ, щоб наступного року кавуни у Києві були не машинами привезені, а баржами.
– Є такий вислів, що сучасна мода – це давно забуте старе. Прийде час, я думаю, все це повернеться, але в іншому якомусь варіанті.
– Маємо запитання радіослухача.
Слухачка: Я пенсіонерка. Живу на вулиці Володимирській біля Андріївського узвозу. Я з приводу транспорту, але наземного. Ми в цьому куті абсолютно нікуди не можемо поїхати.У нас зняли 572 маршрутку, яка йшла до метро «Святошин», 12 маршрутку, яка йшла до ВДНГ, автобуси 69 і 76.
– Я доручу це вивчити, бо Ви знаєте, що ми отримали значну кількість нової техніки і продовжуємо її отримувати, обновлюючи парк громадського транспорту «Київпастрансу». І в нас були можливості відреагувати практично на всі побажання людей, які до мене доходили.
Я доручу проаналізувати цю ситуацію. Якщо щось відмінили, ми спробуємо все поновити.
– Запитання стосовно Wi-Fi. Ви минулого року обіцяли Wi-Fi у метро. Коли буде?
– Це повинно бути найближчим часом. Центральна частина міста у нас уже має його.
Я можу додатково Вас поінформувати конкретно. Ми працюємо над цим проектом і проводили інвестиційний конкурс на завершення робіт, які дозволили б нам всю систему метрополітену вже сучасними технологіями охопити інформаційними, Wi-Fi, безумовно, серед них. І в наступному році такий проект (Wi-Fi у метро – ред.) буде завершений.
– Але минулого року казали, що в наступному.
– У цьому році ми провели тільки конкурс. А там потрібні капітальні вкладення і завершення самого проекту як такого технічно.
– Це буде інвестиційний проект?
– Я з’ясую. Це партнерство державне і приватне. Частина коштів – це кошти, які є в міському бюджеті, частина коштів – це кошти, які інвестує підприємство, яке виграло конкурс.
Я просто не пам’ятаю, на який термін ми завершуємо ці роботи. Я з’ясую.
– Запитання ще одного слухача.
Слухач: Пане Попов, чи Ви спроможні належно зреагувати (Вам авторитет підвищився б, як, можливо, грядущому кандидату на посаду Київського міського голови) щодо діяльності з ознаками злочинів попереднього керівництва, зокрема «космічного» мера Черновецького?
Друге. Чи немає у Вас у практиці подібного, як було у практиці Полтавського міського голови Кукоби? До речі, стосовно нього голова УСБУ в Полтавській області згадував про систематичні побиття журналістів та інших діячів. Його опонентів повбивали, по-іншому рейдерські захоплення скоювали.
– Я знаю Кукобу, як людину, яка дуже багато зробила для Полтави. І він поважна особа у полтавського регіоні. Я не хотів би про нього погано казати – він пішов із життя давно.
А що стосується першого питання щодо ситуації в Києві, то це питання правоохоронних органів. Бо, дійсно, в процесі нашої роботи після проведених перевірок разом з правоохоронними органами деякі були порушені кримінальні справи. Вони передані вже прокуратурою до судів.Йде процес.
Я не знаю, що буде на виході, які результати. Але певний шлях уже пройдений. І головне – це те, що нам вдалося повернути дуже багато до власності міста. Це і активи основних компаній, наприклад, таких як «Київміськбуд», «Київгаз». Це і більше 3 тисяч гектарів землі перш за все зелених насаджень. Тобто велика робота була проведена. Вона дозволила без кримінального порушення процесу вирішити на користь киян ту чи іншу справу.
– І ще опитування від киян.
Респондентка: У мене особливих питань до Попова немає. У Шевченківському районі ніби і сміття вивозиться, більш-менш там усе нормально.
Справа лише в тому, що як гарячу воду включаєш, то вона спочатку зовсім не гаряча. Ми з осені холодною водою не користуємося, бо відкриваєш кран, поки вона стече до гарячої, то холодної майже не потрібно. Оце в цьому.
Респондент: Квартира, батареї холодні. Холодні батареї! Ми телефонували в ЖЕК і так далі, нам сказали, що щось там не вистачало газу. Але ж платимо ми однаково – так наче ті батареї гарячі, а насправді ледь-ледь, отак торкаєшся і ледве відчуваєш це тепло. Ми з Деснянського району.
Респондентка (Дніпровський район): Пане Попов, у нас біля будинку є майданчик, нещодавно поставив Олесь Довгий. І в нас є стадіон. Стадіон у жахливому стані! Скажіть, будь ласка, якимось чином можна його відремонтувати? Це вулиці Перова 30. Якщо можна, то дайте відповідь, яким чином, куди звертатися, які документи необхідно зібрати, чи потрібні підписи?
Респондентка Карина (Оболонський район): Цікавлюся, коли відремонтують дороги.Це вже, мабуть, навесні, бо зараз немає сенсу їх ремонтувати. Ями, неможливо на машині проїхати. Я думаю, що до весни ще набагато погіршиться цей стан.
– Що стосується перших двох питань, на жаль, не названі адреси, тому що ми, безумовно, реагуємо на такі скарги, бо гаряча вола, опалення – це питання, які на особливому контролі у нас.
Бувають випадки, коли технологія вже виходить із ладу, тому що вона змонтована 30-40 років тому і потребує реконструкції. Такі роботи, до речі, у місті проводяться. Так як і активна заміна магістральних трубопроводів, що теж покращує систему теплопостачання.
Але, на жаль, ці обсяги потребують дуже великих інвестицій. Але якщо люди звертаються, то ми реагуємо. Тому, якщо можна, додайте нам адреси – я проконтролюю.
Що стосується стадіону, то я це питання записав, адресу також. Ми вивчимо на можливість весною зробити там відповідні роботи.
І що стосується доріг. У цьому році ми комплексно відремонтували 168 дворів, включаючи повністю заміну придворових територій. Я маю на увазі шляхів, які там є, тротуарів і таке інше. Така робота буде продовжена і далі.
– Ситуація з Десятинним провулком, зі скандальною забудовою, тепер уже церкви іншого патріархату. Як буде там розвиватися?
– Там прокуратура міста вивчає ситуацію зараз. Ця історія не сьогоденна, вона виникла ще в 2002 році, початок цієї історії з цим будинком і з цією земельною ділянкою. І за результатами прокуратури буде з’ясовано, чи є там якісь порушення.
– Якими будуть межі заповідника «Стародавній Київ»?
– Це центральна частина міста. Ми готуємо, Управління архітектури готує відповідні проекти рішень, які ми приймемо. До прийняття Генерального плану у нас будуть обмеження щодо будь-яких будівельних робіт або реконструкцій на цій території (центральна частина міста – ред.).
– Стосовно Поштової площі. Ви говорили про те, що там будуть розв’язки нові. Були проблеми з будиночком поштовим. Як з архітектурою? Чи збережеться все старовинне там?
– Ну, абсолютно! Безумовно, що збережеться.
І, більше того, у нас у планах зробити цю площу однією з найяскравіших, найкрасивішу в місті, бо вона буде єдиною поки що, яка забезпечує вільний доступ до річки.
– Запитують у «Фейсбук»: «Чи відчуваєте Ви вже себе киянином?».
– Я вже давно відчуваю себе киянином, бо стільки проблем і негативних, і стільки проектів позитивних!
Інна Кузнецова: У Києві внаслідок снігопаду впало щонайменше 17 дерев, постраждали люди. Передає МНС.
Погода апокаліптичного спрямування – дощ з переходом у сніг і сніг з переходом у дощ. Такий сьогоднішній день.
Пане Попов, як Ви сьогодні діставалися з дому на роботу?
Ця ситуація визнана міською владою, як надзвичайний стан. З сьогоднішнього дня допомагати місту починають МНС, МВС, Міноборони. Будемо просити Міносвіти і студентство біля своїх територій прибирати, і бізнес, який має свої об’єкти торгові, офісні
Ускладнює ситуацію те, що опади йдуть фактично вже цілодобово і не першу добу.Неприємне, що вони будуть у найближчі дні тривати. Причому температура буде понижуватися, і все, що сьогодні випало, буде замерзати.
Тому наше завдання – мобілізувати всі можливості для того, щоб вивезти сніг, прибрати його з території шляхів, із території житлових масивів. І тому ця ситуація визнана міською владою, як надзвичайний стан. І вже від сьогоднішнього дня допомагати місту починають МНС, МВС, Міноборони. Ми будемо просити Міносвіти і студентство, тобто вищі навчальні заклади, по можливості біля своїх територій прибирати, і бізнес, який має свої об’єкти торгові, офісні і так дальше.
Сьогодні питання забезпечення нормального стану у Києві – це вже загальнокиївське питання, тому максимально мобілізація на цей час у нас відбувається.
– Ми проводили опитування киян: що вони хотіли б запитати у Вас? Частина запитань стосувалися саме снігу.
Респондент Андрій Вознюк (Дніпровський район): Коли почнуть чистити сніг у спальних районах, біля прибудинкових територій, у міжбудинкових приїздах?
Респондентка (Оболонський район): Пуща Водиця – на сьогодні проблеми з очисткою доріг, з транспортом.
Респондентка: А у нас у Дарниці взагалі погано чистять. Я йду дуже-дуже рано, то ніде не почищено.
– От так!
– Ситуація у нас, безумовно, я це кажу, не ідеальна. Вона не може бути такою, бо обставини форс-мажорні. І у нас перший пріоритет – це шляхи. І я ще раз хочу наголосити, що вони забезпечили нормальний рух транспорту.
Прибудинкові території. На жаль, на другому етапі вже, як правило, у нас міжквартальні проїзди.
– Ви самі сказали про міжквартальні проїзди. Я збиралася у Вас запитати про це, тому що біля будинку дуже чисто, а от уже до зупинки людина не дійде.
– Це ті роботи, які ми виконуємо у другу чергу, після того, як дороги і прибудинкові території очищені. Оскільки снігопад постійний зараз, то, на жаль, ми відстаємо у цьому питанні, тому і залучаємо зараз додатково і людей, і техніку.
– Можливо, Ви скажете, хто має нести відповідальність за ці приквартальні переїзди? Тому що, коли не було снігу, сніг почався сьогодні, але три дні до цього снігу не було, був лід на цих місцинах, люди ковзалися, але ніхто цього не прибирав.
– Ця територія – це відповідальність житлово-експлуатаційних підприємств. І допомагає їм підприємство «Київавтодор» своєю технікою, своїми можливостями. Тому це спільна відповідальність всіх організацій.
Там, де нам погода дозволяє, якщо сніг іде з перервами, ми встигаємо виконати цю роботу. Я переконаний, що і цього разу відповідні заходи будуть. Але, враховуючи нестандартну ситуацію, на жаль, є такі проблеми сьогодні. Але ми їх виправимо.
– Ми ставили як тему нашого сьогоднішнього ефіру ситуацію з бюджетом. Ви кілька днів тому сказали, що ситуація з бюджетом міста Києва дуже складна. Як будете виходити з ситуації?
– Хочу сказати, що ухвалення бюджету кожного року – це мікроконфлікт чи конфлікт між місцевою владою і урядом, тому що ніколи не можна бути задоволеним тим бюджетом, що пропонують при його прийнятті.
– Але у всякому разі раніше з Вами радилися.
Дефіцит, який виявили після прийняття бюджету, 4 мільярда гривень. Це третина наших видатків
– Так. Але в цьому разі вона особлива, тому що дефіцит, який ми зараз виявили після ухвалення бюджету, то це 4 мільярди гривень. Це дуже багато, це приблизно третина наших видатків. І дуже складно зрозуміти, як ми зможемо впродовж року їх отримати додатково, щоб забезпечити життєдіяльність міста?
– Яким чином Ви їх плануєте отримувати?
– І відмінність якраз від того, як було в минулому році і в цьому, то це те, що в минулому році було обговорення і були проблеми, які спільно з урядом ми бачили, як вирішити у фінансуванні тих чи інших статей. А в цьому році такого обговорення не було. І тому ситуація, на мою думку, ускладнилася.
Що стосується, як це вирішити? Ну, не буває проблем, які не вирішуються. Я думаю, що діалог конструктивний між містом і урядом призведе до того, що ми все ж таки впродовж виконання бюджету наступного року зможемо і за рахунок свого потенціалу, і за рахунок допомоги уряду все-таки стабілізувати ситуацію і змінити бюджет на користь інтересів киян.
До речі, ми зараз проводимо активні консультації з бюджетними профспілковими організаціями міста, які беруть участь в об’єктивній оцінці ситуації, яка склалася. І на п’ятницю ми домовилися про проведення загальноміських громадських слухань. Будуть представник первинних профспілкових організацій міста, де ми абсолютно об’єктивно, конкретно з’ясуємо ситуацію, яка насправді є.
– А що допоможуть ці слухання? Тобто, гроші з бюджету – це гроші з бюджету. А слухання – це розмова з громадськістю. Чи це Ви хочете їх запевнити у тому, що буде все просто і легко?
– Ну, дуже багато допоможе. По-перше, це спільна позиція. Я маю надію, що буде відпрацьована спільна позиція, тому що, наприклад, можуть не повірити КМДА, можуть сумніватися в аргументах голови адміністрації, але коли це спільна позиція всього міста, то це вже зовсім інший, скажімо так, аргумент.
По-друге, ми все рівно повинні увійти в новий рік з якимись видатками. І тут треба ж радитися, як приймати цей бюджет, в якому вигляді він може бути компромісним у його прийнятті, у тому числі стосовноо бюджетної сфери. І це також є предмет діалогу і дискусії.
– Народний депутат Юрій Кармазін, який нині голодує, вчора сказав, що закриються школи, лікарні у Києві через те, що вилучено 8,2 мільярда гривень.
Нічого не закриється, буде все функціонувати
– Точно нічого не закриється, точно буде все функціонувати. Ми не допустимо, щоб таке відбулося.
Я переконаний, що в нас той діалог, який сьогодні є і всередині міста між різними групами, до речі, і політичними також, і профспілковими, і потім діалог з урядом, то він призведе до того, що ми вирішимо ці питання.
Я нагадаю, що впродовж, наприклад, поточного року бюджет від його прийнятого вигляду на початку стосовно міста Києва і на зараз відрізняється на 8 мільярдів. Тобто ми, співпрацюючи і маючи підтримку Президента, вирішували питання не тільки стабілізації ситуації по життєзабезпеченню міста, а ще і його розвитку.
Ну, немає в мене сумнівів, що ми цей шлях пройдемо успішно. Але треба тепер чекати, коли цей бюджет буде переглянутий.
– Але минулого року Ви не критикували бюджет, хоча так само 8 мільярдів було вилучено, а цього року почали критикувати. З чим це пов’язано?
– По-перше, не 8, а 7. По-друге, не був такий великий дефіцит, він був 2 мільярди. По-третє, ті консультації, які ми проводили напередодні ухвалення бюджету у Верховній Раді, давали нам відповідь, а як це буде вирішуватися.
– Яким чином це буде цього року? Вам доведеться йти до Президента і казати: от у Києві потрібно побудувати, по-перше, метро на Троєщину, по-друге, потрібно забезпечувати фінансування шкіл. Я вже не кажу про Андріївський узвіз і так далі, про розв’язку на Поштовій площі.
– Ми не будемо зупиняти будівництво тих об’єктів, які сьогодні ведемо, тобто, те ж метро, чи та ж розв’язка на Поштовій площі. Ми знайдемо порозуміння у цих питаннях. Та я знаю, що таке фінансування буде, бо воно у цьому бюджеті, про який ми зараз говоримо, який нас не задовольняє, але все-таки певні видатки закладені, хоча б для того, щоб продовжити у першому півріччі виконання цих робіт. Тому ніяких збоїв у цьому виконанні не буде.
– Тобто, метро будуватиметься?
– Обов’язково.
– Надійшло запитання з мережі «Фейсбук». «Олександре Павловичу, чи розбиралися Ви з реальною економікою метрополітену? Робітники метро, які працюють там довгі роки на різних посадах (від рядових до керівних), стверджують, що однієї гривні за проїзд вистачить з лихвою. Недавню багатомільйонну крадіжку виручки касирами та ревізором не відразу помітили, настільки великий обіг «живих» грошей!».
Метрополітен має дефіцит свого ресурсу. Колектив метро просять рішення про підняття тарифів. На 2013 рік виділимо додаткові ресурси, як дотацію, щоб стабілізувати ситуацію
– Будь-який телефонний дзвінок у мою приймальню і бажання поділитися інформацією, розказати мені щось цікаве, яке дозволить, скажімо так, вплинути на більш стабільну роботу підприємства, я із задоволенням сприйму і обов’язково проведу таку зустріч.
Але, знаєте, немає чудес. І те, що ми аналізуємо роботу комунальних підприємств і їх фінансово-економічну діяльність щороку, то це факт. І там усі плюси, мінуси розбираються. І я знаю, що метрополітен сьогодні є підприємством, яке, на жаль, має дефіцит свого ресурсу для того, щоб стабільно проводити в повному обсязі всі профілактичні роботи, пов’язані, наприклад, з реконструкцією чи капітальними роботами рухомого складу чи ескалаторів. Тут дуже багато проблем.
Тому, навпаки, колектив метро, бо я зустрічався з ними не так давно, просять нас, щоб ми ухвалили рішення про підняття тарифів. На що ми зараз не можемо погодитися з різних причин. Перш за все, причина пов’язана з соціальним захистом людей.
І тому на 2013 рік, я планую, що виділимо додаткові ресурси, як дотацію на це підприємство, щоб якось стабілізувати там ситуацію.
– Тобто, до виборів підвищення тарифів на метро не буде?
Ми ще рік можемо протриматися
– Я маю надію, що ми ще рік можемо протриматися. Але остаточно після уточнення бюджету міста Києва, бюджет дасть відповідь на питання, як це може бути.
– Тут пишуть ще стосовно маршруток і стосовно того, чому «померли» приміські перевезення по Дніпру.
– Це ж історія давніх часів. До речі, у мене життя так склалося, що я дуже часто користувався саме таким водним видом транспорту. «Метеор», «Ракета» так звані.
– Так, коли кавуни возили.
– Кавуни – це на баржах. Це дуже цікавий час був і дуже приємний. І зручно, і красиво. Але, на жаль, Ви ж знаєте, що наш річковий флот уже давно не існує. Тому…
– Я так зрозуміла, що це такий Вам наказ, щоб наступного року кавуни у Києві були не машинами привезені, а баржами.
– Є такий вислів, що сучасна мода – це давно забуте старе. Прийде час, я думаю, все це повернеться, але в іншому якомусь варіанті.
– Маємо запитання радіослухача.
Слухачка: Я пенсіонерка. Живу на вулиці Володимирській біля Андріївського узвозу. Я з приводу транспорту, але наземного. Ми в цьому куті абсолютно нікуди не можемо поїхати.У нас зняли 572 маршрутку, яка йшла до метро «Святошин», 12 маршрутку, яка йшла до ВДНГ, автобуси 69 і 76.
– Я доручу це вивчити, бо Ви знаєте, що ми отримали значну кількість нової техніки і продовжуємо її отримувати, обновлюючи парк громадського транспорту «Київпастрансу». І в нас були можливості відреагувати практично на всі побажання людей, які до мене доходили.
Я доручу проаналізувати цю ситуацію. Якщо щось відмінили, ми спробуємо все поновити.
– Запитання стосовно Wi-Fi. Ви минулого року обіцяли Wi-Fi у метро. Коли буде?
У наступному році проект (Wi-Fi у метро – ред.) буде завершений
– Це повинно бути найближчим часом. Центральна частина міста у нас уже має його.
Я можу додатково Вас поінформувати конкретно. Ми працюємо над цим проектом і проводили інвестиційний конкурс на завершення робіт, які дозволили б нам всю систему метрополітену вже сучасними технологіями охопити інформаційними, Wi-Fi, безумовно, серед них. І в наступному році такий проект (Wi-Fi у метро – ред.) буде завершений.
– Але минулого року казали, що в наступному.
– У цьому році ми провели тільки конкурс. А там потрібні капітальні вкладення і завершення самого проекту як такого технічно.
– Це буде інвестиційний проект?
– Я з’ясую. Це партнерство державне і приватне. Частина коштів – це кошти, які є в міському бюджеті, частина коштів – це кошти, які інвестує підприємство, яке виграло конкурс.
Я просто не пам’ятаю, на який термін ми завершуємо ці роботи. Я з’ясую.
– Запитання ще одного слухача.
Слухач: Пане Попов, чи Ви спроможні належно зреагувати (Вам авторитет підвищився б, як, можливо, грядущому кандидату на посаду Київського міського голови) щодо діяльності з ознаками злочинів попереднього керівництва, зокрема «космічного» мера Черновецького?
Друге. Чи немає у Вас у практиці подібного, як було у практиці Полтавського міського голови Кукоби? До речі, стосовно нього голова УСБУ в Полтавській області згадував про систематичні побиття журналістів та інших діячів. Його опонентів повбивали, по-іншому рейдерські захоплення скоювали.
– Я знаю Кукобу, як людину, яка дуже багато зробила для Полтави. І він поважна особа у полтавського регіоні. Я не хотів би про нього погано казати – він пішов із життя давно.
А що стосується першого питання щодо ситуації в Києві, то це питання правоохоронних органів. Бо, дійсно, в процесі нашої роботи після проведених перевірок разом з правоохоронними органами деякі були порушені кримінальні справи. Вони передані вже прокуратурою до судів.Йде процес.
Я не знаю, що буде на виході, які результати. Але певний шлях уже пройдений. І головне – це те, що нам вдалося повернути дуже багато до власності міста. Це і активи основних компаній, наприклад, таких як «Київміськбуд», «Київгаз». Це і більше 3 тисяч гектарів землі перш за все зелених насаджень. Тобто велика робота була проведена. Вона дозволила без кримінального порушення процесу вирішити на користь киян ту чи іншу справу.
– І ще опитування від киян.
Респондентка: У мене особливих питань до Попова немає. У Шевченківському районі ніби і сміття вивозиться, більш-менш там усе нормально.
Справа лише в тому, що як гарячу воду включаєш, то вона спочатку зовсім не гаряча. Ми з осені холодною водою не користуємося, бо відкриваєш кран, поки вона стече до гарячої, то холодної майже не потрібно. Оце в цьому.
Респондент: Квартира, батареї холодні. Холодні батареї! Ми телефонували в ЖЕК і так далі, нам сказали, що щось там не вистачало газу. Але ж платимо ми однаково – так наче ті батареї гарячі, а насправді ледь-ледь, отак торкаєшся і ледве відчуваєш це тепло. Ми з Деснянського району.
Респондентка (Дніпровський район): Пане Попов, у нас біля будинку є майданчик, нещодавно поставив Олесь Довгий. І в нас є стадіон. Стадіон у жахливому стані! Скажіть, будь ласка, якимось чином можна його відремонтувати? Це вулиці Перова 30. Якщо можна, то дайте відповідь, яким чином, куди звертатися, які документи необхідно зібрати, чи потрібні підписи?
Респондентка Карина (Оболонський район): Цікавлюся, коли відремонтують дороги.Це вже, мабуть, навесні, бо зараз немає сенсу їх ремонтувати. Ями, неможливо на машині проїхати. Я думаю, що до весни ще набагато погіршиться цей стан.
– Що стосується перших двох питань, на жаль, не названі адреси, тому що ми, безумовно, реагуємо на такі скарги, бо гаряча вола, опалення – це питання, які на особливому контролі у нас.
Бувають випадки, коли технологія вже виходить із ладу, тому що вона змонтована 30-40 років тому і потребує реконструкції. Такі роботи, до речі, у місті проводяться. Так як і активна заміна магістральних трубопроводів, що теж покращує систему теплопостачання.
Але, на жаль, ці обсяги потребують дуже великих інвестицій. Але якщо люди звертаються, то ми реагуємо. Тому, якщо можна, додайте нам адреси – я проконтролюю.
Що стосується стадіону, то я це питання записав, адресу також. Ми вивчимо на можливість весною зробити там відповідні роботи.
І що стосується доріг. У цьому році ми комплексно відремонтували 168 дворів, включаючи повністю заміну придворових територій. Я маю на увазі шляхів, які там є, тротуарів і таке інше. Така робота буде продовжена і далі.
– Ситуація з Десятинним провулком, зі скандальною забудовою, тепер уже церкви іншого патріархату. Як буде там розвиватися?
– Там прокуратура міста вивчає ситуацію зараз. Ця історія не сьогоденна, вона виникла ще в 2002 році, початок цієї історії з цим будинком і з цією земельною ділянкою. І за результатами прокуратури буде з’ясовано, чи є там якісь порушення.
– Якими будуть межі заповідника «Стародавній Київ»?
До прийняття Генерального плану будуть обмеження щодо будь-яких будівельних робіт або реконструкцій на цій території (центральна частина міста – ред.)
– Це центральна частина міста. Ми готуємо, Управління архітектури готує відповідні проекти рішень, які ми приймемо. До прийняття Генерального плану у нас будуть обмеження щодо будь-яких будівельних робіт або реконструкцій на цій території (центральна частина міста – ред.).
– Стосовно Поштової площі. Ви говорили про те, що там будуть розв’язки нові. Були проблеми з будиночком поштовим. Як з архітектурою? Чи збережеться все старовинне там?
– Ну, абсолютно! Безумовно, що збережеться.
І, більше того, у нас у планах зробити цю площу однією з найяскравіших, найкрасивішу в місті, бо вона буде єдиною поки що, яка забезпечує вільний доступ до річки.
– Запитують у «Фейсбук»: «Чи відчуваєте Ви вже себе киянином?».
Я вже давно відчуваю себе киянином
– Я вже давно відчуваю себе киянином, бо стільки проблем і негативних, і стільки проектів позитивних!