Доступність посилання

ТОП новини
07 квітня 2020, Київ 11:14

У Львові вшановують шукача скарбів – Бориса Возницького


Cкульптури ангеликів
Львів – Півстоліття тому Львівську галерею мистецтв очолив відомий мистецтвознавець Борис Возницький, який 23 травня цього року помер у віці 86 років. У Львові представлено виставку «Епоха Бориса Возницького», присвячену директору галереї. А це близько ста експонатів, які показують діяльність Бориса Возницького: ікони, твори живопису, графіки, скульптури, стародруки XV-XVI століть.

Працівники картинної галереї, друзі Бориса Возницького мовою мистецьких творів показали те, чим жив їхній керівник і дорогий приятель. На експозиції твори з фондосховищ, які можна дуже рідко побачити у виставкових залах. А це ікони ХІV-ХVI століть – «Львівська Богоматір», «Святий Миколай», «Свята Параскевія П’ятниця», «Спас нерукотворний». На виставці – унікальні скульптурки ангелів Полейовського, дивовижні роботи видатного скульптора Йоанна Георга Пінзеля, скульптури Олендзького.

Ці безцінні мистецькі твори досліджував за життя Борис Возницький, а Пінзеля просто відкрив Україні і світові. Возницький мав неймовірний дар шукача скарбів.

Античні скульптури могли знищити

У 2001 році на території палацу Лянцкоронських Борис Возницький знайшов античні мармурові скульптури, які роками вважались копіями. Як виявилось, ці скульптури оригінальні, з ІІ століття. За припущеннями, меценат і заможний чоловік Кароль Лянцкоронський привіз їх із багатьма іншими мистецькими творами наприкінці ХІХ століття в Галичину з археологічних розкопок у Малій Азії.

Врятував директор Львівської галереї Борис Возницький і бронзову фігурку ХV століття «Путто з дельфіном», яку вивезли вже на металобрухт. Автором роботи є вчитель Леонардо да Вінчі – Андре дель Вероккіо. І тепер ці цінності зберігаються у фондах Львівської галереї мистецтв, які загалом налічують понад 60 тисяч творів світового і українського мистецтва.

Художник Роман Василик познайомився з Борисом Возницьким у 1969 році. Він розповідає, що директор львівської галереї вмів працювати, знайти вихід у безвихідній ситуації, коли мова йшла про мистецтво.

«Як я побачив, що Возницький сам бере лопату і працює, то тоді і я, і студенти зрозуміли, що немає гіршої і ще гіршої роботи. Мене вразила самовідданість і безапеляційність. Борис Возницький спершу робив, а вже потім заявляв перед владою. Дійсно, це легендарна особистість. Пригадую, як нам потрібно було в Олеському замку повісити велике полотно Альтамонте, але воно було надто велике, і Возницький порадив принести з Ожидова електричні стовпи – він помітив, що вони валялись на землі. Ми пішки несли їх, і картина на цих валах висіла 30 років», – пригадує художник.

Пам’ять про людину – це продовження його праці

Каплиця Боїмів, Олеський, Золочівський замки, садиба Шашкевича, «Русалка Дністровая», «Мистецтво давньої книги», Пінзеля – це музеї, створені директором Борисом Возницьким.

Найбільшою пам’яттю про Бориса Возницького буде те, коли галерея працюватиме і привертатиме увагу відвідувачів, говорить доктор історичних наук Володимир Александрович, який працював у львівській галереї з Борисом Возницьким. «Щоб були виставки, такі як ця, і кращі. Мені шкода Львова, бо маємо такі унікальні європейські мистецькі колекції, але хто про них що знає? Майже ніхто нічого», – каже Володимир Александрович.

Численні культурні діячі Львова звернулись у Міністерство культури з проханням присвоїти Львівській галереї мистецтв ім’я колишнього директора Бориса Возницького.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG