Луганськ – На Луганщині Різдво святкують менше, ніж Новий рік, і українські різдвяні традиції знають далеко не всі. Хоча приготування куті поширене серед луганчан, а от колядування – справа незвична.
Свято Різдва у містах Луганщини проходить не так яскраво, як, скажімо, на Львівщині. Колядку почути велика рідкість, а релігійна містерія у вигляді вертепу – це взагалі щось з іншої планети.
Кутю ж готують, і навіть більше – носять по хатах і пригощають людей. А ось співають колядки зазвичай лише народні ансамблі. Як, наприклад, луганський вокально-етнографічний колектив «Забавка».
Більше пам’ятають про традиційне українське Різдво на півночі Луганщини – це сільські райони Слобожанщини. Як розповіла Радіо Свобода краєзнавець із Біловодського району Віра Аннусова, раніше у селах на Різдво ставили дідуха із сіна, якого прикрашали колосками.
Господиня готувала традиційні 12 страв. 6 січня дітей обов’язково споряджали носити кутю хрещеним батькам, а знедоленим та самотнім – подаруночки.
«І після обіду, не ввечері, а після обіду дітей відряджають нести кутю хрещеним батькам, а також оці передріздвяні подаруночки бідним людям, у кого нема чого завтра, на Різдво, поставити на стіл», – каже Віра Аннусова.
…готувалася з пшениці, добавляли мед, перетертий мак, іноді ще й горіхи
Кутя готувалася з пшениці, добавляли мед, перетертий мак, іноді додавали ще й горіхи. Ввечері вся родина збиралася за стіл, вечеряли і після цього лягали відпочивати, щоб на ранок йти до церкви. Колядували ж уже 7 січня.
«Вранці сьомого січня сім’я прокидалася і всі, хто міг ходити (не йшли до церкви тільки дуже старенькі й маленькі), прямували до церкви. Коли приходили з церкви, батько казав: «Іди, кутя, з покуття, а узвар на базар». Батько розділяв дітям ковбаси, сало. Як сім’я пообідає, діти починали колядувати», – розповідає краєзнавець.
За словами Аннусової, нині у селах традиції позабувалися. Іноді молодь виявляє ініціативу і відтворює старі обряди.
Виконавці з ансамблю «Билина» із міста Лутугине на Луганщині теж намагаються зберегти народні традиції. Вони вивчають спів донських козаків. Мають у своєму репертуарі й українську колядку, про один з її варіантів вони дізналися на Кубані.
Свято Різдва у містах Луганщини проходить не так яскраво, як, скажімо, на Львівщині. Колядку почути велика рідкість, а релігійна містерія у вигляді вертепу – це взагалі щось з іншої планети.
Кутю ж готують, і навіть більше – носять по хатах і пригощають людей. А ось співають колядки зазвичай лише народні ансамблі. Як, наприклад, луганський вокально-етнографічний колектив «Забавка».
Більше пам’ятають про традиційне українське Різдво на півночі Луганщини – це сільські райони Слобожанщини. Як розповіла Радіо Свобода краєзнавець із Біловодського району Віра Аннусова, раніше у селах на Різдво ставили дідуха із сіна, якого прикрашали колосками.
Господиня готувала традиційні 12 страв. 6 січня дітей обов’язково споряджали носити кутю хрещеним батькам, а знедоленим та самотнім – подаруночки.
Після обіду дітей відряджають нести кутю хрещеним батькам, а також оці передріздвяні подаруночки бідним людям, у кого нема чого на Різдво поставити на стілВіра Аннусова
…готувалася з пшениці, добавляли мед, перетертий мак, іноді ще й горіхи
Кутя готувалася з пшениці, добавляли мед, перетертий мак, іноді додавали ще й горіхи. Ввечері вся родина збиралася за стіл, вечеряли і після цього лягали відпочивати, щоб на ранок йти до церкви. Колядували ж уже 7 січня.
Вранці сьомого січня сім’я прокидалася і всі, хто міг ходити (не йшли до церкви тільки дуже старенькі й маленькі), прямували до церквиВіра Аннусова
За словами Аннусової, нині у селах традиції позабувалися. Іноді молодь виявляє ініціативу і відтворює старі обряди.
Виконавці з ансамблю «Билина» із міста Лутугине на Луганщині теж намагаються зберегти народні традиції. Вони вивчають спів донських козаків. Мають у своєму репертуарі й українську колядку, про один з її варіантів вони дізналися на Кубані.
