Президент Обама запропонував кандидатуру Джека Лью в час протистояння між Білим домом та республіканською більшістю у Конгресі щодо лімітів на федеральні запозичення, пов’язані з ними скорочення державних витрат та інші питання фіскальної політики.
Призначення Джека Лью – вже четверте оновлення у команді Обами після його переобрання на другий термін.
Раніше Обама висунув кандидатом на посаду голови Центрального розвідувального управління свого радника з питань боротьби з тероризмом Джона Бреннана, запропонував колишнього сенатора-республіканця Чака Гейґела на посаду міністра оборони, а на посаду державного секретаря сенатора-демократа Джона Керрі.
Ким є Джек Лью та яких змін у фінансовій політиці США можна очікувати з приходом нового міністра?
У 1973 році Джек Лью почав свою кар’єру помічником конгресмена. Згодом працював в адміністративно-бюджетному управлінні адміністрацій Клінтона та Обами.
Лью також має досвід інвестиційного банкіра. Його характеризують як непоступливого професіонала, який досконально знає державну бюджетну систему.
Ці якості Лью будуть випробувані вже у найближчі місяці, коли Білий дім та Конгрес, більшість у якому складають республіканці, вирішуватимуть питання федерального бюджету та державного боргу, який стрімко зростає.
Чотири роки тому, коли на посаду міністра фінансів було призначено Тіма Ґайтнера, безробіття в країні стрімко зростало, а фондовий ринок та ринок житла знаходились на межі краху.
Ґайтнер допоміг адміністрації Буша, яка відходила від влади, а пізніше і Обами – підтримати фінансові фірми, що опинилися на межі краху, і відновити довіру інвесторів, бізнесу та громадян. Це коштувало бюджету 700 мільярдів доларів.
На долю Ґайтнера випало чимало критики, втім економіст Десмонд Лечмен з Інституту американського підприємництва каже, що робота Ґайтнера принесла результати. «Країна знаходилась на межі кризи. Йшлося про скочування у депресію. Ґайтнеру ж вдалось стабілізувати ситуацію».
А от із налагодженням роботи економіки у посткризовий період Ґайтнер не впорався, вважають економісти.
«Він багато разів підтримував банкірів Вол-стріту коштом простих людей», – продовжує Лечмен.
Сара Андерсон з Інституту політичних досліджень сподівається, що оновлене Міністерство фінансів працюватиме інакше. «До нового міністра є три питання: Чи зможе міністерство приборкати апетити Вол-стріту? Чи допоможе міністерство домовласникам, які більше не можуть сплачувати по кредитах та опинились перед загрозою втратити житло? Чи будуть вони трястись за кожну копійку в бюджеті, чи все ж зосередять увагу на відновленні економіки?»
Найскладнішими для Лью стануть наступні 2 місяці – саме на цей час припадуть бюджетні битви у Конгресі. Незважаючи на стабілізацію фондових ринків, ринків житла та банківської сфери, економіка США все ще лишається вразливою. Без порозуміння між Білим домом та Конгресом відновлення американської економіки опиниться під питанням.
(Передрук з «Голосу Америки»)
Призначення Джека Лью – вже четверте оновлення у команді Обами після його переобрання на другий термін.
Раніше Обама висунув кандидатом на посаду голови Центрального розвідувального управління свого радника з питань боротьби з тероризмом Джона Бреннана, запропонував колишнього сенатора-республіканця Чака Гейґела на посаду міністра оборони, а на посаду державного секретаря сенатора-демократа Джона Керрі.
Ким є Джек Лью та яких змін у фінансовій політиці США можна очікувати з приходом нового міністра?
У 1973 році Джек Лью почав свою кар’єру помічником конгресмена. Згодом працював в адміністративно-бюджетному управлінні адміністрацій Клінтона та Обами.
Лью також має досвід інвестиційного банкіра. Його характеризують як непоступливого професіонала, який досконально знає державну бюджетну систему.
Ці якості Лью будуть випробувані вже у найближчі місяці, коли Білий дім та Конгрес, більшість у якому складають республіканці, вирішуватимуть питання федерального бюджету та державного боргу, який стрімко зростає.
Чотири роки тому, коли на посаду міністра фінансів було призначено Тіма Ґайтнера, безробіття в країні стрімко зростало, а фондовий ринок та ринок житла знаходились на межі краху.
Ґайтнер допоміг адміністрації Буша, яка відходила від влади, а пізніше і Обами – підтримати фінансові фірми, що опинилися на межі краху, і відновити довіру інвесторів, бізнесу та громадян. Це коштувало бюджету 700 мільярдів доларів.
На долю Ґайтнера випало чимало критики, втім економіст Десмонд Лечмен з Інституту американського підприємництва каже, що робота Ґайтнера принесла результати. «Країна знаходилась на межі кризи. Йшлося про скочування у депресію. Ґайтнеру ж вдалось стабілізувати ситуацію».
А от із налагодженням роботи економіки у посткризовий період Ґайтнер не впорався, вважають економісти.
«Він багато разів підтримував банкірів Вол-стріту коштом простих людей», – продовжує Лечмен.
Сара Андерсон з Інституту політичних досліджень сподівається, що оновлене Міністерство фінансів працюватиме інакше. «До нового міністра є три питання: Чи зможе міністерство приборкати апетити Вол-стріту? Чи допоможе міністерство домовласникам, які більше не можуть сплачувати по кредитах та опинились перед загрозою втратити житло? Чи будуть вони трястись за кожну копійку в бюджеті, чи все ж зосередять увагу на відновленні економіки?»
Найскладнішими для Лью стануть наступні 2 місяці – саме на цей час припадуть бюджетні битви у Конгресі. Незважаючи на стабілізацію фондових ринків, ринків житла та банківської сфери, економіка США все ще лишається вразливою. Без порозуміння між Білим домом та Конгресом відновлення американської економіки опиниться під питанням.
(Передрук з «Голосу Америки»)
