Доступність посилання

ТОП новини
14 листопада 2019, Київ 19:05

Перешкода для марсіанської місії – не відстань, а безсоння


Проблема зі сном може стати ключовою при доправленні на Марс астронавтів. Такого висновку дійшли вчені з Пенсильванського університету, які брали участь у проекті Марс-500. Вони пильно стежили за здоров’ям учасників проекту і нині кажуть, що проблема у добовому ритмі у майбутньому може суттєво вплинути на працездатність астронавтів. Наука цього тижня обговорює також досягнення японських учених і глобальні ризики для людства.

У 2009 році шестеро дослідників (із Росії, Франції, Китаю та Італії) розпочали участь у симульованій 520-денній подорожі на спеціально обладнаному «космічному кораблі» – так їх випробовували на стійкість, а точніше – з’ясовували, як астронавти переживуть тривалу космічну мандрівку.

Кожен учасник витримав випробування по-своєму. Як пояснює The Independent, в одного з дослідників циркадний ритм змінився з 24-годинного періоду на 25-годинний. Це означало, що кожні 12 днів організм чоловіка дезорієнтувався у часі: опівдні вчений почувався так, ніби вже наступила північ і навпаки.

Для більшості учасників експерименту характерним було те, що тривалість їхнього сну збільшилася. Водночас, для ще одного з науковців все вийшло навпаки: він спав усе менше й менше, і під кінець місії фактично потерпав від безсоння.

«Із шести членів команди у нас, як виявилося, лише один був якраз того типу астронавтів, яких ми в майбутньому шукатимемо для цієї далекої подорожі. З його сном усе було гаразд: від був активним протягом дня і міцно спав уночі», – розповів Матіас Баснер із Пенсильванського університету, співробітники якого долучилися до втілення Mars500. Варто зауважити, що всі учасники експерименту перед його стартом пройшли стандартні для астронавтів випробування.

Баснер наголошує, що вирішення проблеми нормального сну є дуже важливою для майбутньої подорожі на Марс. Від того, як організм відпочиває, залежатиме й те, як він працюватиме, а вже очевидно, що від учасників затратної марсіанської місії вимагатимуть неабияких результатів.

Із раком боротимуться за допомогою перепрограмування клітин

Вчені з японського дослідницького центру RIKEN змогли отримати клітини, які в майбутньому можна використати для лікування хворих на рак. Для цього науковці перепрограмували Т-лімфоцити – вид білих кров’яних клітин, які ще називають кілерами пухлин. Організм, щоправда, виробляє їх у кількості, не достатній для зцілення від раку, окрім того, тривалість їхнього життя закоротка.

Щоб вирішити цю проблему, японські вчені модифікували Т-лімфоцити у iPS-клітини (індуковані стовбурові клітини). За роботу з цими клітинами японський вчений Сін’я Яманака у 2012 році отримав Нобелівську премію.

Отже, після створення порції iPS-клітин, колеги Яманаки перетворили їх на стійкіші Т-лімфоцити – до слова, це сталося вперше, оскільки до цього всі спроби були невдалими.

«Наступний крок – з’ясувати, чи не атакують виведені нами клітини інші, не лише ракові, клітини», – каже керівник дослідження Хіроші Кавамото. «Якщо вони можуть вибирати, якщо атакують лише ті клітини, які становлять небезпеку, їх можна вводити пацієнтові прямо під час терапії. Причому робити це можна буде вже незабаром», – додає він.

Проблема старіння і зміни клімату – у зоні ризику

Цього тижня команда Всесвітнього економічного форуму представила звіт «Глобальні ризики-2013». Автори доповіді, яка базувалася на опитуванні експертів та секторальних лідерів, традиційно торкнулися і питання науки у глобальному контексті.

Зокрема до участі в підготовці доповіді запросили і фахівців із впливового журналу Nature. Вони виокремили 5 так званих «факторів ікс», на які радять звернути увагу у новому році.



Отже, перший «фактор ікс» – стрімкі зміни клімату. «Чи може бути таке, що ми вже перетнули межу неповернення й атмосфера Землі стрімко перетворюється на негостинне середовище?» – запитують автори звіту.

Другий фактор названий у доповіді «суттєвим розширенням людських знань». Фактично мова йде про набуття навиків, які перевищують людські можливості. Аналітики зараховують сюди зокрема розробки у військовій сфері, а також етичну дилему припустимості вживання спортсменами допінгу.

Третій «фактор ікс» – неконтрольоване використання геоінженерних технологій. «Галузь, спрямовану на активну зміну кліматичних умов, якась держава чи приватна особа можуть використати в односторонньому порядку», – йдеться у доповіді.

«Геоінженерія може мати негативний вплив. Кліматична система дуже складна, людство донині не до кінця розуміє, як вона працює. Керування сонячним промінням, наприклад, може спричинити посуху у деяких регіонах. Вченим треба працювати дуже обережно у цій сфері, відбираючи до реалізації лише безпечні проекти», – зазначив на презентації звіту головний редактор журналу Nature Тім Аппензеллер.

Четвертий фактор – «вартість довгожительства». Експерти пояснюють, що, з одного боку, досягнення у медицині можуть продовжити життя людини, але, з другого боку, ці технології надзвичайно дорогі і переважно не доступні більшій частині людства.

П’ятим «фактором ікс» автори прогнозу називають відкриття позаземного життя. «Доказ існування життя за межами Землі може суттєво похитнути людську систему вірувань», – підсумовують експерти.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG