Ще минулого тижня представник Слідчого комітету Росії Володимир Маркін попередив, що статус колишнього міністра оборони країни Анатолія Сердюкова, який проходить свідком у справі «Оборонсервісу», може змінитися. І ось тепер Слідчий комітет перейшов від слів до справи: в перебігу дослідчої перевірки діяльності Анатолія Сердюкова на посту міністра оборони Російської Федерації, яку проводить головне військове слідче управління (ГВСУ) СКР, порушено кримінальну справу.
Справу порушено за статтею 285 КК Росії («зловживання посадовими повноваженнями»). За даними газети «Коммерсантъ», фігурантом цієї справи повинен стати сам Сердюков. Привід при цьому настільки звичний для армії, що якби за подібним зловживанням порушувалися б справи, то у в’язниці міг би виявитися весь Генштаб і все Міністерство оборони: за даними слідства, керівники Міноборони, які поки офіційно не встановлені, відправили групу солдатів-строковиків озеленювати елітну базу відпочинку, що належить чоловікові сестри Сердюкова – Валерію Пузікову. Раніше слідчі виявили, що Міноборони за бюджетний рахунок побудувало до бази відпочинку дорогу.
Однак, навряд чи слідчих так вже цікавить озеленення – історією з солдатами Сердюкова можуть спробувати налякати і змусити свідчити по значно більшій резонансній корупційній справі – справі «Оборонсервісу». Адже Cердюков під час останнього допиту в Слідчому комітеті відмовився свідчити проти себе, але провів докладну бесіду зі слідчими, обставини якої, однак, не можуть бути використані у кримінальній справі.
«Від дачі показань колишній міністр відмовився, пославшись на 51-у статтю Конституції, яка, як відомо, дає право не свідчити проти себе чи близьких родичів. Право кожного громадянина обрати свою лінію в кримінальній справі. Сердюков обрав такий шлях. Він, безумовно, законний, але у слідства викликає, щонайменше, здивування...
«У даній ситуації позиція колишнього міністра оборони може бути розцінена як його прагнення перешкодити розслідуванню», – заявив Маркін. Ймовірно, ця відмова й викликала роздратування у представників Слідчого комітету, які попередили, що тепер вони змушені будуть збирати докази слідчо-оперативним шляхом. І під час цього розслідування може змінитися статус колишнього міністра оборони. Як бачимо, підстави для цього не забарилися з’явитися.
Але вирішувати це питання будуть аж ніяк не в Слідчому комітеті. Сердюков – перший у новітній російській історії високопоставлений чиновник такого рангу, який проходить у справі про розкрадання і шахрайство. І коли представник Слідчого комітету говорить про те, що Сердюков провів зі слідчими бесіду у вигідному для себе світлі, то не варто забувати, що це світло може виявитися вигідним не тільки для нього, але і для тодішнього прем’єр-міністра, а зараз президента країни Володимира Путіна, і тодішнього президента, а зараз прем’єр-міністра Дмитра Медведєва.
Уявити собі, що основні рішення по Міністерству оборони ухвалювали без схвалення перших осіб країни, звичайно ж, при дуже великому бажанні можна. Але на то має бути добра воля колишнього міністра оборони. Поки що ця добра воля Сердюковим проявляється. Але ніхто не знає, що станеться в разі зміни статусу.
Саме тому результат справи «Оборонсервісу» залежить не від слідчих, а від непростих кланових розкладів у російській владі, взаємин на самих верхах, готовністю пожертвувати знаковими фігурами заради зміцнення одного з угрупувань і послаблення конкурентів. Сердюков, як можна судити з подій навколо його колишнього відомства, з цих розкладів випав – але все ще може на них серйозно вплинути.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Справу порушено за статтею 285 КК Росії («зловживання посадовими повноваженнями»). За даними газети «Коммерсантъ», фігурантом цієї справи повинен стати сам Сердюков. Привід при цьому настільки звичний для армії, що якби за подібним зловживанням порушувалися б справи, то у в’язниці міг би виявитися весь Генштаб і все Міністерство оборони: за даними слідства, керівники Міноборони, які поки офіційно не встановлені, відправили групу солдатів-строковиків озеленювати елітну базу відпочинку, що належить чоловікові сестри Сердюкова – Валерію Пузікову. Раніше слідчі виявили, що Міноборони за бюджетний рахунок побудувало до бази відпочинку дорогу.
Однак, навряд чи слідчих так вже цікавить озеленення – історією з солдатами Сердюкова можуть спробувати налякати і змусити свідчити по значно більшій резонансній корупційній справі – справі «Оборонсервісу». Адже Cердюков під час останнього допиту в Слідчому комітеті відмовився свідчити проти себе, але провів докладну бесіду зі слідчими, обставини якої, однак, не можуть бути використані у кримінальній справі.
«Від дачі показань колишній міністр відмовився, пославшись на 51-у статтю Конституції, яка, як відомо, дає право не свідчити проти себе чи близьких родичів. Право кожного громадянина обрати свою лінію в кримінальній справі. Сердюков обрав такий шлях. Він, безумовно, законний, але у слідства викликає, щонайменше, здивування...
«У даній ситуації позиція колишнього міністра оборони може бути розцінена як його прагнення перешкодити розслідуванню», – заявив Маркін. Ймовірно, ця відмова й викликала роздратування у представників Слідчого комітету, які попередили, що тепер вони змушені будуть збирати докази слідчо-оперативним шляхом. І під час цього розслідування може змінитися статус колишнього міністра оборони. Як бачимо, підстави для цього не забарилися з’явитися.
Але вирішувати це питання будуть аж ніяк не в Слідчому комітеті. Сердюков – перший у новітній російській історії високопоставлений чиновник такого рангу, який проходить у справі про розкрадання і шахрайство. І коли представник Слідчого комітету говорить про те, що Сердюков провів зі слідчими бесіду у вигідному для себе світлі, то не варто забувати, що це світло може виявитися вигідним не тільки для нього, але і для тодішнього прем’єр-міністра, а зараз президента країни Володимира Путіна, і тодішнього президента, а зараз прем’єр-міністра Дмитра Медведєва.
Уявити собі, що основні рішення по Міністерству оборони ухвалювали без схвалення перших осіб країни, звичайно ж, при дуже великому бажанні можна. Але на то має бути добра воля колишнього міністра оборони. Поки що ця добра воля Сердюковим проявляється. Але ніхто не знає, що станеться в разі зміни статусу.
Саме тому результат справи «Оборонсервісу» залежить не від слідчих, а від непростих кланових розкладів у російській владі, взаємин на самих верхах, готовністю пожертвувати знаковими фігурами заради зміцнення одного з угрупувань і послаблення конкурентів. Сердюков, як можна судити з подій навколо його колишнього відомства, з цих розкладів випав – але все ще може на них серйозно вплинути.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
