Доступність посилання

ТОП новини
17 листопада 2019, Київ 14:17

Хто каже правду: слідчі чи Тимошенко? (Європейська преса)


Прага – Західні оглядачі аналізують ситуацію з висуненням, як вони зауважують, «разючого» обвинувачення у замовленні та організації вбивства колишньому Прем’єр-міністрові України Юлії Тимошенко. Преса в Європі також звертає увагу на резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи з вимогами до низки держав, включно з Україною, припинити порушення прав людини та виконувати рішення Європейського суду з прав людини. Впливові західні газети вже порівнюють фінал президентських виборів в Чехії з ситуацією в Україні.

Польські оглядачі з газети Rzeczpospolita, Пйотр Косцінський і Тетяна Серветник, запитують у середу, «хто бреше: слідчі чи Юлія?», маючи на увазі нове обвинувачення з боку Генпрокуратури України на адресу ув’язненої на 7 років українським судом Юлії Тимошенко, котра, як стверджують прокурори в Києві, «узгодила з бандитами жорстоке вбивство свого конкурента». Якщо документи обвинувачення Тимошенко, які оприлюднені у пресі, правдиві, то це, на думку польських оглядачів, «разючі матеріали». Йдеться, як коментують в газеті з Варшави, про деталі формування газового ринку в Україні і роль у цьому різних кланів, включно з кланом Лазаренка-Тимошенко. Газета публікує думки різних експертів. Одні з них твердять, що всі процеси формування внутрішніх ринків у 90-і контролював Президент Леонід Кучма, тому незрозуміло, «для чого Лазаренкові і Тимошенко потрібно було вбивати Євгена Щербаня». Хоча інші експерти з Києва, цитовані газетою, не виключають частки правди у новому обвинуваченні Генпрокуратури на адресу Юлії Тимошенко. Хоча більшість українських експертів, яких цитує Rzeczpospolita, вважають, що головна мета нового звинувачення проти Тимошенко – «дискредитувати» її та «залишити за ґратами» на час президентської виборчої кампанії 2015 року.

Парламентська асамблея Ради Європи, як інформує швейцарська Neue Zürcher Zeitung, ухвалила у вівторок резолюцію «з гострою критикою влади у Болгарії, Греції, Італії, Польщі, Румунії, Росії, Молдові, Туреччині та Україні», які, на думку ПАРЄ, не дотримуються прав людини і не виконують багатьох рішень Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Резолюція вимагає від урядів названих країн домогтися виконання рішень Страсбурзького суду щодо скарг громадян цих країн та створення у цих країнах, включно з Україною, незалежних інстанцій для контролю виконання рішень Європейського суду з прав людини. В резолюції також сказано, що особливо багато скарг про незаконні попередні затримання підозрюваних, а також застосування тортур щодо громадян, «надходить з України, Туреччини і Росії».

Впливова німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung оприлюднила матеріал про перебіг фінальних президентських передвиборчих баталій в Чехії, де у фіналі зійшлися консервативний міністр закордонних справ країни Карел Шварценберґ та харизматичний колишній прем’єр-міністр Чехії Мілош Земан. Особливу увагу німецької газети викликала гостра суперечка у передвиборчих дебатах з приводу так званих «декретів президента Чехословаччини Едуарда Бенеша», які стали підставою для виселення із чеських Судет майже трьох мільйонів німців наприкінці 1940-х років. Карел Шварценберґ називає ці декрети «злочинними», а президента Едуарда Бенеша прирівняв до «воєнного злочинця». Особливо критикують Шварценберґа за це з оточення нинішнього президента Чехії Вацлава Клауса, бо відстоюють, як чимало чехів, пише тут німецьке видання, – «народний міф та основи віри у справедливість вигнання судетських німців після Другої світової війни».

Вацлав Клаус, як пише німецька газета, проголосив, що «ми ніколи не допустимо» зазіхання на «декрети Бенеша», та пообіцяв «перешкодити» приходові до Граду (резиденції президента в Празі) такого президента, як Карел Шварценберґ. Frankfurter Allgemeine Zeitung дивується: «Людина протирає очі, що насправді діється в Празі? Чи не відбувається це, швидше, в Україні?» «Битва за те, хто стане наступним главою держави, вже немає нічого спільного з «оксамитом», яким чехи були так горді»,– резюмує впливове видання з Німеччини.

Газета також вважає, що Карел Шварценберґ є загрозою «колу політичної касти» з людей Клауса і Земана, яка звикла до безперешкодного перерозподілу влади в країні. «Вже Вацлав Гавел, – як робить висновок Frankfurter Allgemeine Zeitung, – був у тій системі, яка охопила всі політичні течії, тим, хто сюди не належить, і був їй чужим».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Дивитись коментарі (4)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG