Київ – Прозорість українських банків зростає – про це свідчить останній рейтинг, оприлюднений українськими дослідниками. За його результатами, до першої десятки найпрозоріших не увійшло жодне представництво західних банків. Водночас частина експертів ставить під сумнів прозорість значної кількості українських фінансових установ і оцінює подібні рейтинги як інструмент конкурентної боротьби на ринку фінансових послуг.
Найпрозоріші в Україні банки оприлюднюють три чверті необхідної клієнтам та акціонерам інформації. Найменш прозорі – заледве третину. Такі результати свого дослідження повідомила Українська кредитно-рейтингова агенція, яка оцінила, наскільки повною є інформація на сайтах 30 найбільших фінансових установ, що працюють в Україні.
Результати озвучив директор агенції Станіслав Дубко. «Структура власності та управління – це інформація, яка є найпрозорішою, найменш охоче банки оприлюднюють дані про свою звітність і про винагороди топ-менеджменту. Маємо неоднорідну картину. Зокрема, «Приватбанк» і «Перший український міжнародний банк» суттєво покращив позиції, прозорість деяких інших банків – просіла. Прозорість не відображає фінансової надійності, однак для клієнтів банків рейтинг прозорості є матеріалом для роздумів», – вважає співавтор рейтингу.
Станіслав Дубко наголошує, що Українська кредитно-рейтингова агенція не має серед своїх засновників банків, і не отримувала від них жодного фінансування для проведення досліджень.
На запитання Радіо Свобода, чим викликаний той факт, що в десятці найпрозоріших банків майже не представленні банки з західним капіталом, а лише українські та російські фінансові установи, Станіслав Дубко зробив припущення, що західні банкіри не завжди імпортують європейські підходи в Україну.
Банки, які принесли в Україну європейські підходи, записали до «непрозорих» – Лановий
Однак саме цей момент, зокрема, викликав сумнів у економістів, які не брали участі в підготовці рейтингу. Економіст і колишній депутат Володимир Лановий ставить під сумнів те, що суто українські банки стали прозорішими за європейські.
«Це дивно, що саме європейські банки принесли в Україну нову культуру прозорості та роботи з клієнтом, і є в цьому законодавцями. Оцінювати важко, бо немає єдиних методик прозорості. Окрім того, дивно, що розробляла критерії та оцінювала за ними одна структура. Різним показникам можна було надати різну вагу, і це суттєво видозмінило результат на користь того чи іншого банку. Аналізу інформації на сайті зазвичай недостатньо, бо є різні форми роботи з клієнтом», – вважає економіст.
За словами Володимира Ланового, саме якість роботи банку з конкретними клієнтами або з іншим банком показує ступінь його відкритості, тоді як формальними показниками можна маніпулювати. Самі ж представники менеджменту банків, які потрапили до рейтингу, в приватних розмовах із кореспондентом Радіо Свобода не виключають, що подібні дослідження можуть використовуватися як інструмент конкурентної боротьби на фінансовому ринку.
Керівництво Національного банку України не раз заявляло про те, що НБУ спонукає банки до більш прозорої роботи. Зокрема, за словами авторів рейтингу, всі фінансові установи оприлюднюють свій статутний капітал, обсяг кредитів та інші дані, що їх вимагає від них держава.
Проте низка фінансових експертів, серед яких Юрій Іванишин, наголошує на тому, що банки в Україні, навіть лідери цього рейтингу, тримають у таємниці свої ринкові показники. Йдеться, зокрема, і про реальну вартість їхніх акцій, про те, чи продаються вони на біржі та що з ними відбувається загалом. Змінити цю ситуацію, вважають фахівці, має навіть не державне регулювання, а зростання культури самих клієнтів.
Найпрозоріші в Україні банки оприлюднюють три чверті необхідної клієнтам та акціонерам інформації. Найменш прозорі – заледве третину. Такі результати свого дослідження повідомила Українська кредитно-рейтингова агенція, яка оцінила, наскільки повною є інформація на сайтах 30 найбільших фінансових установ, що працюють в Україні.
Результати озвучив директор агенції Станіслав Дубко. «Структура власності та управління – це інформація, яка є найпрозорішою, найменш охоче банки оприлюднюють дані про свою звітність і про винагороди топ-менеджменту. Маємо неоднорідну картину. Зокрема, «Приватбанк» і «Перший український міжнародний банк» суттєво покращив позиції, прозорість деяких інших банків – просіла. Прозорість не відображає фінансової надійності, однак для клієнтів банків рейтинг прозорості є матеріалом для роздумів», – вважає співавтор рейтингу.
Станіслав Дубко наголошує, що Українська кредитно-рейтингова агенція не має серед своїх засновників банків, і не отримувала від них жодного фінансування для проведення досліджень.
На запитання Радіо Свобода, чим викликаний той факт, що в десятці найпрозоріших банків майже не представленні банки з західним капіталом, а лише українські та російські фінансові установи, Станіслав Дубко зробив припущення, що західні банкіри не завжди імпортують європейські підходи в Україну.
Банки, які принесли в Україну європейські підходи, записали до «непрозорих» – Лановий
Однак саме цей момент, зокрема, викликав сумнів у економістів, які не брали участі в підготовці рейтингу. Економіст і колишній депутат Володимир Лановий ставить під сумнів те, що суто українські банки стали прозорішими за європейські.
«Це дивно, що саме європейські банки принесли в Україну нову культуру прозорості та роботи з клієнтом, і є в цьому законодавцями. Оцінювати важко, бо немає єдиних методик прозорості. Окрім того, дивно, що розробляла критерії та оцінювала за ними одна структура. Різним показникам можна було надати різну вагу, і це суттєво видозмінило результат на користь того чи іншого банку. Аналізу інформації на сайті зазвичай недостатньо, бо є різні форми роботи з клієнтом», – вважає економіст.
За словами Володимира Ланового, саме якість роботи банку з конкретними клієнтами або з іншим банком показує ступінь його відкритості, тоді як формальними показниками можна маніпулювати. Самі ж представники менеджменту банків, які потрапили до рейтингу, в приватних розмовах із кореспондентом Радіо Свобода не виключають, що подібні дослідження можуть використовуватися як інструмент конкурентної боротьби на фінансовому ринку.
Керівництво Національного банку України не раз заявляло про те, що НБУ спонукає банки до більш прозорої роботи. Зокрема, за словами авторів рейтингу, всі фінансові установи оприлюднюють свій статутний капітал, обсяг кредитів та інші дані, що їх вимагає від них держава.
Проте низка фінансових експертів, серед яких Юрій Іванишин, наголошує на тому, що банки в Україні, навіть лідери цього рейтингу, тримають у таємниці свої ринкові показники. Йдеться, зокрема, і про реальну вартість їхніх акцій, про те, чи продаються вони на біржі та що з ними відбувається загалом. Змінити цю ситуацію, вважають фахівці, має навіть не державне регулювання, а зростання культури самих клієнтів.
