Можливо, є щось символічне в тому, що останнім містом, в якому побувала труна з тілом російського кримінального авторитета Діда Хасана, був Донецьк. Саме тут довелося саджати для дозаправки літак із труною та майже всіма російськими «злодіями в законі» після того, як в Грузії відмовилися приймати його. Батьківщина багатьох відомих українських авторитетів гостинно прийняла російських – і літак повернувся до Москви, де, врешті, й відбувся похорон.
Ця дивна подорож – як, втім, і сама смерть Діда Хасана – стала однією з головних політичних новин у Росії. Лікарня, в якій лежало тіло «злодія в законі», ретельно охоронялася, з помпою пройшла і процедура прощання з Асланом Усояном. Приблизно так було і під час невдалого замаху на життя Усояна кілька років тому: Боткінську лікарню, в якій його оперували (і в якій він тепер помер), оточили щільними загонами поліції.
Коли Діда Хасана не пустили в Київ – це було вже після перемоги на президентських виборах в Україні Віктора Януковича – новина ця стала мало не найважливішою з точки зору розуміння того, що відбувається в російсько-українському діалозі. Але, між тим, ніхто з тих, хто коментуював смерть Усояна, не може сказати вам, чим він насправді володів, чим займався, яким був рівень його впливу.
Кримінальне життя в Росії прихованe від сторонніх очей чи не більш вдало, ніж політичне – і це не дивно, тому що за рівнем свого справжнього впливу на фінансові потоки, підприємництво та велику політику «злодії в законі» можуть змагатися з міністрами і депутатами. А Усоян – якщо не до своєї загибелі, то вже принаймні до свого поранення – вважався мало не головою всього російського злодійського співтовариства. І не просто главою, а справжнім революціонером – людиною, яка однією з перших зрозуміла, що бандити повинні захоплювати контроль над підприємствами і банками, корумпувати політиків і суддів, створити з російською владою і правоохоронними органами міцний симбіоз для управління та розграбування країни.
Цей дивний союз став складатися ще в 90-і, з легкої руки Бориса Єльцина – але склався тільки в епоху Володимира Путіна і Аслана Усояна. Усоян, можливо, і був «злодійським Путіним» – і його авторитарність, і прагнення контролювати колег стали дратувати кримінальне співтовариство, яке спочатку позбулося його соратника (і, може бути, що й попередника) В’ячеслава Іванькова – знаменитого Япончика, а потім вже і самого Діда Хасана.
Тепер спостерігачі пророкують перерозподіл сфер впливу в злодійському світі, який неминуче позначиться і на ситуації в російській владі, і на тому, хто буде визначати майбутнє багатьох стратегічних галузей російської економіки.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Ця дивна подорож – як, втім, і сама смерть Діда Хасана – стала однією з головних політичних новин у Росії. Лікарня, в якій лежало тіло «злодія в законі», ретельно охоронялася, з помпою пройшла і процедура прощання з Асланом Усояном. Приблизно так було і під час невдалого замаху на життя Усояна кілька років тому: Боткінську лікарню, в якій його оперували (і в якій він тепер помер), оточили щільними загонами поліції.
Коли Діда Хасана не пустили в Київ – це було вже після перемоги на президентських виборах в Україні Віктора Януковича – новина ця стала мало не найважливішою з точки зору розуміння того, що відбувається в російсько-українському діалозі. Але, між тим, ніхто з тих, хто коментуював смерть Усояна, не може сказати вам, чим він насправді володів, чим займався, яким був рівень його впливу.
Кримінальне життя в Росії прихованe від сторонніх очей чи не більш вдало, ніж політичне – і це не дивно, тому що за рівнем свого справжнього впливу на фінансові потоки, підприємництво та велику політику «злодії в законі» можуть змагатися з міністрами і депутатами. А Усоян – якщо не до своєї загибелі, то вже принаймні до свого поранення – вважався мало не головою всього російського злодійського співтовариства. І не просто главою, а справжнім революціонером – людиною, яка однією з перших зрозуміла, що бандити повинні захоплювати контроль над підприємствами і банками, корумпувати політиків і суддів, створити з російською владою і правоохоронними органами міцний симбіоз для управління та розграбування країни.
Цей дивний союз став складатися ще в 90-і, з легкої руки Бориса Єльцина – але склався тільки в епоху Володимира Путіна і Аслана Усояна. Усоян, можливо, і був «злодійським Путіним» – і його авторитарність, і прагнення контролювати колег стали дратувати кримінальне співтовариство, яке спочатку позбулося його соратника (і, може бути, що й попередника) В’ячеслава Іванькова – знаменитого Япончика, а потім вже і самого Діда Хасана.
Тепер спостерігачі пророкують перерозподіл сфер впливу в злодійському світі, який неминуче позначиться і на ситуації в російській владі, і на тому, хто буде визначати майбутнє багатьох стратегічних галузей російської економіки.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
