Доступність посилання

ТОП новини
09 квітня 2020, Київ 23:51

Чи голодують в’язні Холодногірської колонії? (ВІДЕО)


Чим годують в’язнів Холодногірської колонії у Харкові
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:23 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ
Засуджені харківської Холодногірської колонії твердять, що адміністрація виправного закладу морить їх голодом. «Ми перебуваємо у жахливому стані», – це цитата з листа, який отримало Радіо Свобода від засуджених. У зверненні англійською мовою колонійці звертаються по допомогу. На запит Радіо Свобода стосовно ситуації, що склалася в колонії з харчуванням, тюремне керівництво відповіло: «харчування – збалансоване». На якість їжі не скаржаться при спілкуванні й самі ув’язнені у присутності адміністрації. Щоправда, люди, які вийшли з-за ґрат, воліють не згадувати про тамтешній раціон – не м’ясо, а кістки, від квашеної капусти тхне. До правозахисників не надходило повідомлень про скрутне становище з їжею у цій буцегарні. Вони розглядають лист від засуджених як спробу тиску на нове колонійське керівництво.

«Ми, в’язні Холодногірської тюрми, що розташована по вулиці Полтавський шлях, 99, місто Харків, Україна, просимо вас про допомогу. Адміністрація в’язниці утримує нас в умовах голоду. Ми перебуваємо у жахливому становищі». Це повний текст листа у перекладі з англійської, який надійшов кореспондентові Радіо Свобода у Вашингтоні від людей, які назвали себе засудженими Харківської виправної чоловічої колонії №18.

Щоб дізнатися, як насправді годують в’язнів, журналісти Радіо Свобода вирушили до Холодногірської колонії.

У харчоблоці вісімнадцятої колонії з ранку до ночі варять, ріжуть і консервують. Тут щодня готують сніданки, обіди та вечері для більш, ніж однієї тисячі чотирьохсот засуджених.

Для приготування їжі керівництво колонії залучає людей, які на волі працювали кухарями, або засуджених, яких спеціально навчали місити тісто чи різати овочі на салати.

Печуть хліб самі. Без хімії та ГМО. Прошу, скуштуйте
полковник Марк Маркін
Полковник внутрішньої служби, начальник вісімнадцятої виправної колонії Марк Маркін передусім веде кореспондентів Радіо Свобода до пекарні. Печі тут на дровах. Перейшли на дідівський спосіб опалення, щоб заощадити на газі.

«Печуть хліб самі, – каже Марк Маркін, – Без хімії та ГМО. Прошу, скуштуйте. Я вважаю, що найблагородніша професія у колонії – це випікання хліба».

На кухонній плитці – величезні каструлі. На першу страву варять борщ, на другу – кашу з м’ясом та салатом. Приготуванням страв керує начальник їдальні Сергій Киданов.

«У нас триразове харчування. На сніданок, як правило, каша, м’ясо, соус, хліб та чай. Соус теж нашого приготування. На обід у нас обов’язкова перша страва, на друге – макарони, можуть бути каші, картопля чи рагу. Обов’язково м’ясо – курятина на сніданок та обід. На вечерю – це переважно овочеві страви. Рагу чи картопляне пюре і риба. Поки що риба – це кілька, ми її смажимо чи тушкуємо з овочами», – розповідає господар тюремного харчоблоку.

На тюремній кухні твердять: кожна порція – це хороша миска борщу чи каші. Якщо схалтурити з грамами, наприклад, покласти менше тридцяти двох з половиною грамів риби чи м’яса, або ж недокласти хліба (а добова норма – більше п’ятисот грамів), це буде вже порушення відомчого наказу, за що передбачається покарання.

«Ці норми однакові для засуджених усіх пенітенціарних установ України. Ми не можемо десь більше, а десь менше дати. Порушення норм карається. Нас щомісяця перевіряють прокурори, медичні фахівці,тобто все перебуває під жорстким контролем», – запевняє Марк Маркін.

«Розмаїття страв! Постійно є м’ясо, є і риба»

Начальник їдальні широко відчиняє двері холодильників, показує, як зберігається борошно, крупи та картопля.

«Тут у нас зберігаються в бочках соління: морква, буряк. А у банках законсервовані огірки, помідори, капуста, тушонка куряча», – Сергій Киданов хвалиться запасами, каже: вистачить до нового вражаю, запаси круп на чотири місяці, а картоплі – на вісім місяців.

Більшість продуктів для українських колоній та слідчих ізоляторів постачається централізовано. Тому в Харківській вісімнадцятій колонії керівництво посміхається, коли дізнається про зміст листа від в’язнів. Старожил колонійської кухні Сергій Киданов згадує по-справжньому скрутні для його господарства роки.

«У нас давно були перебої. Зараз скажу… у 2001 році. А тепер все відмінно».

Появу ж листа зі скаргою на голодування Марк Маркін називає провокацією або невдалим жартом.

«Це, м’яко кажучи, неправда. Виправдовуватися я не збираюся. Я вам показав реальну картину на складах установи. На сьогоднішній день пенітенціарна установа на сто відсотків забезпечена продуктами і також на сто відсотків профінансована закупівля харчів», – висловив офіційну позицію керівник холодногірської колонії.

Слова свого начальства підтримує і один із засуджених – Валерій.

Нам дають різні салати, з помідор, огірків, капусти. У нас різні каші. Я вам так скажу, великих нарікань немає. Все нормально
засуджений
«Розмаїття страв! Постійно є м’ясо, є і риба. Нам дають різні салати, з помідор, огірків, капусти. У нас різні каші. Я вам так скажу, великих нарікань немає. Все нормально», – стверджує засуджений.

Валерій тут перебуває вже півтора роки. Коли чує про причину нашого приїзду, то впевнено каже.

«За півтора роки, які я провів тут, жодного разу не чув нарікань. Ніхто не голодував. Можливо, людина, яка щойно сюди прибула, вона звикла до домашньої їжі, то тут, безумовно, у харчуванні відмінності є».

Із засудженим Валерієм, старшим музикантом клубу колонії, нам дозволили поспілкуватися в присутності керівництва. Припускаючи, що співрозмовник міг бути не настільки відвертим в таких умовах, Радіо Свобода почало розшук людей, які нещодавно вийшли з-за ґрат Холодногірської колонії, сподіваючись, що вони прояснять реальну картину із харчуванням засуджених.

«У дисциплінарних ізоляторах годують краще»

«Чесно кажучи, у таборі годували краще, ніж у тюрмі», – тюремним сленгом відгукується про харчування наш співрозмовник. На прохання колишнього засудженого ми змушені не оприлюднювати його справжнє ім’я, назвемо двадцятивосьмирічного хлопця Сергієм. Табором він називає колонію. А тюрмою – слідчий ізолятор. У слідчому ізоляторі Сергію довелося сидіти три з половиною роки тому.

«В одному чані варили, як свиням, кашу. Одну й ту саму крупу давали двічі на день, у будь-якому разі», – розповів тепер уже вільний чоловік.

Я був у бабусі в селі, там ми тримали господарство. Так свиней ми краще годували, ніж часом нас у таборі, тобто в колонії
колишній засуджений
У холодногірській колонії наш інтерв’юєр просидів два з половиною роки. Звільнився у вересні минулого року. Хлопець неохоче говорить про своє життя за ґратами. Сергій вірить написаному у листі від засуджених до редакції.

«Безумовно, можу повірити. Я був у бабусі в селі, там ми тримали господарство. Так свиней ми краще годували, ніж часом нас у таборі, тобто в колонії. Таке наші свині точно не їли б», - вважає екс-ув’язнений колонії №18.

За спогадами Сергія тюремне меню виглядає так: на сніданок завжди каша – суха. М’ясна страва – це курячі кістки, покриті шкіркою. Підлива до каші – кому пощастить. На обід смачнішим був суп, ніж борщ із квашеною капустою. Найкраще годують в холодногірській колонії восени, коли є новий урожай.

«От у серпні, перед моїм звільненням, було щось страшне. Інколи їси один хліб, а решту боїшся їсти, бо може печінка вилетіти через місяць. Найкраще з харчуванням, коли комісія приїжджає. Тоді у них так смачно все виходить», – згадує Сергій.

Як не дивно, за словами Сергія, у дисциплінарних ізоляторах (це місце в колоніях для порушників порядку) годують краще.

«Там пайка козирна, а чай солодкий», – згадує він. Цей факт він пояснює тим, що за порціями у ДІЗО особисто стежить черговий помічник начальника колонії.

«Вони, безумовно, не виглядають як люди в циліндрах і краватках, але у них нормальний вигляд»

Хто міг просити про допомогу? Відповідь на це запитання ми шукали і серед правозахисників. До приймальні харківської правозахисної групи подібних скарг про голод не надходило. Не чув про «жахливе становище» і харківський правозахисник Григорій Мар’яновський. Він є заступником голови обласної спостережної комісії при обласній державній адміністрації, а також координатором проектів «Міжнародного товариства з прав людини – Українська секція». За його словами, засуджені скаржаться на забезпечення ліками, на конфлікти з начальниками відділень або ж на побиття співробітниками. Скаржаться на зволікання із поданнями щодо дострокового звільнення. Проте жодних заяв про проблеми із їжею.

«З приводу їжі? За двадцять років жодного разу. Коли я потрапив ще в дев’яносто першому році до двадцять п’ятої колонії, то коли зайшов – жахнувся. Вони були всі виснажені, чорні. А тепер, коли ви йдете по колонії… Вони, безумовно, не виглядають як люди в циліндрах і краватках, але у них нормальний вигляд. Раніше в колоніях були двадцять п’ять відсотків, як тоді вони ніжно називалися, з дефіцитом ваги, тобто дистрофіків. Зараз жодного такого», – зауважив експерт.

Поява такого листа могла бути спричинена тиском засуджених на нового начальника колонії
правозахисник Григорій Мар’яновський
Григорій Мар’яновський припускає, що поява такого листа могла бути спричинена тиском засуджених на нового начальника колонії. Попередній, Сергій Іванов, вважався суворим керівником буцегарні. А теперішнього начальника вісімнадцятої колонії Марка Маркіна наш експерт Григорій Мар’яновський характеризує як ліберальну людину, що намагається дійти згоди шляхом перемовин. Тобто, припускає експерт, через заяви про голод засуджені хочуть показати, хто за ґратами господар.

Тим часом у Холодногірській колонії була призначена спеціальна перевірка за фактами, наведеними у листі до Радіо Свобода.

Холодногірська колонія – це кримінально-виконавча установа середнього рівня безпеки. Тут перебувають засуджені-чоловіки, що скоїли злочин вперше.
XS
SM
MD
LG