В Україні різко погіршилася ситуація зі свободою слова, вважають в організації «Репортери без кордонів». Автори міжнародного звіту поставили Україну на 126-е місце у списку зі 179 країн, знизивши її рейтинг за рік відразу на 10 пунктів. Свою оцінку вони пояснюють безкарними нападами на журналістів, які почастішали в Україні протягом останнього року, переслідуванням критичних видань і телеканалів та спробами ухвалення репресивного законодавства, зокрема про запровадження кримінальної відповідальності за наклеп. Докладніше про те, як на ці події дивляться з паризької штаб-квартири організації «Репортери без кордонів», Радіо Свобода розпитувало в керівника відділу Східної Європи та Центральної Азії Йоганна Біра. На початку розмови його запитали про те, як «Репортери без кордонів» ставляться до рішення українського суду засудити до довічного ув’язнення вже колишнього генерала Олексія Пукача за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.
– Це – добрий знак, що було визнано, що він дійсно організував цей злочин. Разом з тим, потрібно зауважити, що люди, які підбурювали його на цей злочин залишаються на волі, і всі спроби виявити їх та притягнути до відповідальності не увінчалися успіхом.
– Чи Ви думаєте, що цей випадок вплине на умови, в яких працюють українські журналісти?
– Падіння України в останньому рейтингу свободи слова пояснюється тим, що цей рік був жахливий, якщо ми подивимося на такий аспект, як фізичні напади на журналістів. Минулого року кількість таких випадків зросла до 80, включно з нападами, які були по-справжньому жорстокими. Незважаючи на те, що журналісти отримали серйозні ушкодження, такі злочини залишаються непокараними. Покарання отримує лише кожен 20-й нападник. Це – наше головне занепокоєння щодо України: високий рівень насильства щодо журналістів та безкарність нападників.
– А які ще негативні тенденції викликають Ваше занепокоєння?
– Нас також непокоїть зростання кількості випадків цензури та самоцензури. Та випадки переслідування опозиційних та незалежних засобів масової інформації, зокрема телевізійного каналу «ТВі».
Також викликає занепокоєння готовність, з якою український парламент був готовий запровадити закон, що наслідував російське законодавство, яке відновлювало кримінальну відповідальність за наклеп. Це був би значний удар по свободі слова в Україні. Але завдяки різкій реакції та солідарності, яку продемонстрували українські журналісти, його вдалося відвернути. А це вселяє певну надію на те, що ситуацію в Україні можна змінити, якщо журналісти об’єднаються у боротьбі за свої права.
Читайте більше тут:
– Це – добрий знак, що було визнано, що він дійсно організував цей злочин. Разом з тим, потрібно зауважити, що люди, які підбурювали його на цей злочин залишаються на волі, і всі спроби виявити їх та притягнути до відповідальності не увінчалися успіхом.
– Чи Ви думаєте, що цей випадок вплине на умови, в яких працюють українські журналісти?
Головне занепокоєння щодо України: високий рівень насильства щодо журналістів та безкарність нападників
– Падіння України в останньому рейтингу свободи слова пояснюється тим, що цей рік був жахливий, якщо ми подивимося на такий аспект, як фізичні напади на журналістів. Минулого року кількість таких випадків зросла до 80, включно з нападами, які були по-справжньому жорстокими. Незважаючи на те, що журналісти отримали серйозні ушкодження, такі злочини залишаються непокараними. Покарання отримує лише кожен 20-й нападник. Це – наше головне занепокоєння щодо України: високий рівень насильства щодо журналістів та безкарність нападників.
– А які ще негативні тенденції викликають Ваше занепокоєння?
– Нас також непокоїть зростання кількості випадків цензури та самоцензури. Та випадки переслідування опозиційних та незалежних засобів масової інформації, зокрема телевізійного каналу «ТВі».
Також викликає занепокоєння готовність, з якою український парламент був готовий запровадити закон, що наслідував російське законодавство, яке відновлювало кримінальну відповідальність за наклеп. Це був би значний удар по свободі слова в Україні. Але завдяки різкій реакції та солідарності, яку продемонстрували українські журналісти, його вдалося відвернути. А це вселяє певну надію на те, що ситуацію в Україні можна змінити, якщо журналісти об’єднаються у боротьбі за свої права.
Читайте більше тут:
