Доступність посилання

ТОП новини
15 листопада 2019, Київ 14:43

Чи відмежовує націоналізм українців від Європи?


Варшава – Чи загрожує європейським прагненням України посилення націоналістичних настроїв серед українського суспільства? Павел Залевський, польський депутат Європейського парламенту, співголова Польсько-українського форуму, переконаний, що загрожує. Політик опублікував у впливовому польському виданні Gazeta Wyborcza статтю «Націоналізм відтинає Україну від Європи». Залевський із занепокоєнням говорить про зміцнення позицій націоналістичної партії «Свобода» та позитивне ставлення частини українців до ОУН і УПА. На його думку, з таким ідеологічним багажем українців до обєднаної Європи не приймуть, тож вони можуть залишитися наодинці з експансивним Кремлем. Радіо Свобода запитало кількох польських інтелектуалів, які займаються українською проблематикою, про те, чи поділяють вони погляди Павла Залевського.

Марія Пшеломец, авторка й ведуча телепрограми Studio Wschód («Студія Схід»), автор польської біографії екс-прем’єра Юлії Тимошенко, згідна з Павлом Залевським. Вона каже, що в 2013-му, коли минає 70 років від трагічних подій на Волині, питання націоналізму в Україні особливо дратує поляків. На думку Пшеломец, «українська сторона» повинна попросити в поляків пробачення за те, що діялося на Волині, й визнати, що ОУН і УПА вчинили злочин проти цивільного польського населення.

Степан Бандера справді боровся за незалежну українську державу, та боровся за неї методами, з якими неможливо погодитися
Марія Пшеломец
«Я розумію українське прагнення свободи, – говорить Пшеломец, – я стараюся зрозуміти українських політиків, які, так, як Віктор Ющенко, попередній Президент України, намагалися будувати незалежну українську державу на міфові Степана Бандери. Але ж нічого не вдасться збудувати на неправді. Гаразд, Степан Бандера справді боровся за незалежну українську державу, та боровся за неї методами, з якими неможливо погодитися».

На думку Пшеломец, будування української ідентичності на культі Бандери й ОУН та УПА не сприяє європейським перспективам України. «Це погана дорога, поганий вибір, зокрема, й у європейському контексті», – сказала вона.
За всі помилки української влади платять також поляки, тобто ті, хто найбільш прихильний до вступу України в європейські структури
Марія Пшеломец

«Чому поляків це дуже хвилює? Не тільки тому, що питання «волинської різанини» – це питання польсько-українських відносин, але й тому, що Польща – це головний адвокат України в Європейському Союзі, – зауважує Пшеломец. – За всі помилки української влади платять також поляки, тобто ті, хто найбільш прихильний до вступу України в європейські структури. Бо саме поляків запитають: «А кого ви нам сюди привели?»

Пшеломец ввважає, що українці й поляки повинні розмовляти про складне історичне минуле двох народів. Вона не розуміє, чому Олег Тягнибок, голова партії «Свобода», не захотів взяти участь в її телепередачі, щоб подискутувати з євродепутатом Павлом Залевським.

Треба зрозуміти українців, бо йдеться про виживання – Таляґа

У свою чергу Анджей Таляґа, редактор щоденної аналітичної газети Rzeczpospolita, вважає, що український націоналізм може бути проблемою лише в стосунках із Польщею, а не з цілою Європою. Він говорить, що брак належної оцінки трагічних подій на Волині з боку української еліти, а також сучасний ренесанс українського націоналізму непокоїть поляків.

«Очікування поляків, що українські еліти проситимуть пробачення за події на Волині, не має якогось особливого геополітичного значення, – зазначає Анджей Таляґа . – Це має сентиментальне значення, історичне. Сучасна українська владна та інтелектуальна еліти не мають жодного зв’язку з бандерівцями. З польського боку повинні бути очікування наукового та статистичного характеру. Щоб українська еліта та дослідники чесно займалися проблемою вбивств поляків на Волині, щоб ми говорили про факти, а не про ідеї. Тобто про те, що щось було, а якщо було, то не можна цього заперечувати». На думку Таляґи, це мінімум, який мала б виконати українська сторона.

«А з польського боку, – каже він, – дуже добре було б, якби ці вимоги та очікування не мали політичного характеру, тобто ми не повинні пов’язувати злочину проти поляків із сучасною політичною ситуацією, або з прагненнями України, це була б помилка».

У розмові з Радіо Свобода Таляґа розвинув думки, викладені ним нещодавно у статті «Націоналізм – це дрібниця: Україна бореться за незалежність».

Україні потрібен націоналізм, національне відродження, щоб вона просто вижила як держава
Анджей Таляґа
«Мені здається, що Україні потрібен націоналізм, національне відродження, щоб вона просто вижила як держава, – зауважує він. – Бо за настільки «розмитої» національної свідомості, за таких великих відмінностей між сходом та заходом цієї країни може бути проблематичним збереження цієї країни в умовах великої кризи. Натомість, якби ця країна національно відродилася, то для неї ж краще. Питання, чи націоналізм у такому значенні небезпечний? На мою думку, ні».

В Україні, вважає Таляґа, нема потенціалу для того, щоб «необандерівський націоналізм», як він називає те, що робить партія «Свобода», став ідеологією чи точкою зору більшості українців. Польща, повторює редактор газети Rzeczpospolita, очікує від України визнання, що в минулому частина українського суспільства вчинила злочини щодо поляків. Але це не повинно впливати на європейські переспективи України, переконаний він.

«Польська сторона не повинна вимагати від української еліти, щоб та займалася тільки питаннями минулого й узалежнювати симпатію чи антипатію до України від ставлення українців до історії», – підсумував редактор Таляґа.

Націоналізм – протиотрута проти совка Шептицький

Із думками Павла Залевського також полемізує Анджей Шептицький, політолог із Варшавського університету, член Польсько-українського форуму. Він вважає, що Україна сьогодні проходить той етап розвитку, який центральноєвропейські держави пройшли значно раніше – формування національної тотожності та побудови національної держави. На цьому складному шляху, каже Шептицький, українці намагаються позбутися радянської тотожності.
Націоналізм в Україні – це до певної міри природня протиотрута проти радянської ідеологічної спадщини
Анджей Шептицький

«Націоналізм в Україні – це до певної міри природня протиотрута проти радянської ідеологічної спадщини. Тим більше, а депутат Залевський про це не говорить, європейська перспектива для України, яку він представляє як альтернативу націоналізмові, дуже імлиста», – зазначає Анджей Шептицький.

Частина українців не хоче пострадянської спадщини, наголошує він, але європейські перспективи України досить невиразні. Тому, говорить політолог, сьогодні українці обирають те, що поляки, чехи, угорці обирали 100 років тому, а балканські народи упродовж останніх 20 років – ідею національної держави.

«Тож, на моє переконання, націоналізм – це досить популярна дорога для формування сучасної держави і народу», – каже Шептицький. На думку політолога, якщо за допомогою цієї ідеї українцям вдасться збудувати ефективнішу й монолітнішу державу, то згодом їм буде легше розв’язувати проблеми з Кремлем, а також інтегруватися в західні структури.

Дивитись коментарі (21)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG