Страсбург – Екс-президент Польщі Александр Квасневський та колишній голова Європарламенту Пат Кокс продовжать свою «надзвичайно складну» й «виснажливу» місію в Україні. Саме такими термінами характеризує роботу двох поважних представників ЄС голова Європейського парламенту Мартін Шульц після позачергової зустрічі у Страсбурзі, яка мала на меті підбиття підсумків та визначення подальших кроків.
Місія Європарламенту під керівництвом колишнього президента Польщі Александра Квасневського та екс-президента Європарламенту Пата Кокса розпочала з’ясування всіх деталей справ Юлії Тимошенко та Юрія Луценка у червні минулого року. При цьому початкова мета місії Європарламенту до України була пов’язана із справами, які у ЄС розцінюють як «політично мотивоване судочинство».
У середу в Страсбурзі було ухвалене рішення про продовження їхньої місії. Однак, із огляду на коротку й лаконічну заяву Мартіна Шульца та вперте мовчання обох «місіонерів» – і в Україні, і у Страсбурзі, – вочевидь, їхня робота продовжуватиметься й надалі, так би мовити, «за зачиненими дверима», без коментарів.
Однак голова Європарламенту все ж робить особливий акцент на таку основну мету цієї місії: «якомога більше полегшити долю тих людей, для яких можна щось зробити».
«Ми домовилися, що місія повинна продовжуватися. Це рішення ухвалили одноголосно на конференції президентів. Обидва посланці мають робити все необхідне для покращення правової ситуації та щоденного побуту, особливо Юлії Тимошенко, але й всіх інших людей, для яких ми можемо щось зробити. Водночас ми продовжимо контакти із урядом, парламентарями та правовими установами для підтримки діалогу», – каже голова Європейського парламенту.
Невдоволення непрозорістю та безрезультатністю
Тим часом дехто з євродепутатів відкрито заявляє, що невдоволений роботою місії спостерігачів за судовими справами Юлії Тимошенко та інших українських політиків. Зокрема, співголова групи «зелених» Ребекка Гармс вважає, що «час минає, а місія досі не досягла поставленої мети». Тож для продовження цієї роботи слід визначити чіткі умови, зауважує член Європарламенту від Німеччини.
При цьому вона різко критикує надто непублічні методи роботи цієї місії. «Доповідь Пата Кокса та Александра Квасневського мала б бути оприлюднена, бо якщо вона обговорюється лише за зачиненими дверима, то в Україні нічого не змінюється», – переконана Ребекка Гармс.
У свою чергу, віце-президент Європарламенту, поляк Яцек Протасевич зауважує, що місію слід продовжувати, навіть незважаючи на брак результатів, адже це – ще один засіб комунікації між владою України та Євросоюзом.
Проте, як зазначає голова Європарламенту Мартін Шульц, «місіонери» мають працювати далі, не втручаючись у політичні дебати й технічні роздуми з одного чи іншого боку українського політикуму. Робота Пата Кокса та Александра Квасневського, за його словами, покликана «принести трішки надії тим, хто страждає у дуже складних умовах».
Місія Європарламенту під керівництвом колишнього президента Польщі Александра Квасневського та екс-президента Європарламенту Пата Кокса розпочала з’ясування всіх деталей справ Юлії Тимошенко та Юрія Луценка у червні минулого року. При цьому початкова мета місії Європарламенту до України була пов’язана із справами, які у ЄС розцінюють як «політично мотивоване судочинство».
У середу в Страсбурзі було ухвалене рішення про продовження їхньої місії. Однак, із огляду на коротку й лаконічну заяву Мартіна Шульца та вперте мовчання обох «місіонерів» – і в Україні, і у Страсбурзі, – вочевидь, їхня робота продовжуватиметься й надалі, так би мовити, «за зачиненими дверима», без коментарів.
Однак голова Європарламенту все ж робить особливий акцент на таку основну мету цієї місії: «якомога більше полегшити долю тих людей, для яких можна щось зробити».
«Ми домовилися, що місія повинна продовжуватися. Це рішення ухвалили одноголосно на конференції президентів. Обидва посланці мають робити все необхідне для покращення правової ситуації та щоденного побуту, особливо Юлії Тимошенко, але й всіх інших людей, для яких ми можемо щось зробити. Водночас ми продовжимо контакти із урядом, парламентарями та правовими установами для підтримки діалогу», – каже голова Європейського парламенту.
Невдоволення непрозорістю та безрезультатністю
Тим часом дехто з євродепутатів відкрито заявляє, що невдоволений роботою місії спостерігачів за судовими справами Юлії Тимошенко та інших українських політиків. Зокрема, співголова групи «зелених» Ребекка Гармс вважає, що «час минає, а місія досі не досягла поставленої мети». Тож для продовження цієї роботи слід визначити чіткі умови, зауважує член Європарламенту від Німеччини.
При цьому вона різко критикує надто непублічні методи роботи цієї місії. «Доповідь Пата Кокса та Александра Квасневського мала б бути оприлюднена, бо якщо вона обговорюється лише за зачиненими дверима, то в Україні нічого не змінюється», – переконана Ребекка Гармс.
У свою чергу, віце-президент Європарламенту, поляк Яцек Протасевич зауважує, що місію слід продовжувати, навіть незважаючи на брак результатів, адже це – ще один засіб комунікації між владою України та Євросоюзом.
Проте, як зазначає голова Європарламенту Мартін Шульц, «місіонери» мають працювати далі, не втручаючись у політичні дебати й технічні роздуми з одного чи іншого боку українського політикуму. Робота Пата Кокса та Александра Квасневського, за його словами, покликана «принести трішки надії тим, хто страждає у дуже складних умовах».
