Доступність посилання

ТОП новини
01 квітня 2020, Київ 01:24

Україна більше не зможе балансувати між Сходом і Заходом? (світова преса)


Прага – У 2013 році Україна постає перед остаточним стратегічним вибором – чи кинутися в обійми Росії, чи інтегруватися до Європейського Союзу, вважають аналітики. Експерти попереджають Захід, що не можна бути пасивними спостерігачами цього вибору Києва, бо це кардинально виплине на майбутнє Європи та світу. У Києві не виключають, як інформують європейські газети, що Президент Віктор Янукович братиме участь, спільно зі своїм польським колегою Броніславом Коморовським, у відзначенні 70-річчя пам’яті жертв польсько-українського кровопролиття на Волині. А в Німеччині на 63-му відкритті щорічного конкурсу «Берлінале» відзначилися й українки, але не новими кінофільмами, зауважують європейські видання.

Відомий британський журналіст українського походження Аскольд Крушельницький опублікував на сторінках впливового американського часопису Foreign Policy велику статтю з прогнозом можливості вирішального стратегічного вибору України у 2013 році між Росією і Заходом. Автор вважає, що ера цинічного балансування влади цієї держави між Сходом і Заходом, яка триває від самого початку проголошення незалежності України у 1991 році, приходить до свого сакраментального завершення. Крушельницький попереджає тут Захід, що він «не може пасивно спостерігати за цим, бо Україна з її майже 50-мільйонним населенням і величезною територією найбільшої країни Європи, з її стратегічним вибором визначить геополітичний колір Європи на багато десятків років у майбутньому». Автор цього аналізу наводить думки експертів про складний перебіг внутрішніх подій в Україні саме щодо геополітичного вибору держави та орієнтацію у цьому низки місцевих олігархів, які визначають політику Києва. Експерти тут схильні також вважати, що нині Президент Янукович і його найближче оточення більше сподіваються вижити та врятувати свої багатства саме у рамках Митного союзу під егідою Росії.

Польська Gazeta Wyborcza інформує – з посиланнями на главу адміністрації Президента Януковича Сергія Льовочкіна – про можливість участі глави України у відзначенні спільно з польським президентом Броніславом Коморовським 70-річчя пам’яті жертв польсько-української трагедії на Волині. Йдеться, як стверджує газета з Варшави, про масову каральну акцію Української повстанської армії проти польського населення краю, яка почалася у липні 1943 року і внаслідок зіткнень з польським опором призвела до великих жертв. Газета наводить оцінки, згідно з якими тоді загинуло від 30 до 60 тисяч поляків і 10–12 тисяч українців. Gazeta Wyborcza повідомляє, що сьогодні польська делегація від канцелярії президента Броніслава Коморовського веде переговори у Києві щодо формату відзначення пам’яті 70-річчя жертв трагедії на Волині. Видання з Польщі також інформує про запланований візит Президента України до Польщі 19 лютого на запрошення свого польського колеги.

Австрійська Die Presse повідомила про відкриття у п’ятницю 63-го щорічного кінофестивалю «Берлінале» в столиці Німеччини, де серед гостей знаменита зірка кіно, американка Джейн Фонда, німецький культовий режисер Вім Вендерс та багато інших знаменитостей. Фестиваль цей розпочався показом позаконкурсного китайського фільму «Великий майстер», режисера Вонґа Кар-Вая, котрий очолює головне журі цьогорічного «Берлінале». Українські фільми в офіційну програму «Берлінале» не потрапили, але своєрідний український слід на цьому фестивалі залишили активістки з організації Femen. Традиційно оголені, як це демонструє фото газети з Відня, вони протестували у четвер увечері проти жіночого обрізання в африканських країнах. А основним їхнім гаслом було «Світ роздирає твою вагіну». У статті мовиться, що Femen планує відкрити своє бюро в Берліні і займатися боротьбою з легальною проституцією. Газета також повідомила про арешт німецькою поліцією чотирьох активісток Femen та про те, що їх можуть вислати з німецької території.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Дивитись коментарі (3)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG