Доступність посилання

ТОП новини
17 листопада 2019, Київ 09:40

На Дніпропетровщині «швидку» пришвидшили, але проблема з кадрами залишилась


«Швидка» у Дніпропетровську
Дніпропетровськ – За новим законом «Про екстрену медичну допомогу», що набув чинності з нового року, медики «швидкої» мають доїжджати до хворих за 10 хвилин у містах і за 20 – у сільській місцевості. На Дніпропетровщині ця норма у більшості випадків виконується, стверджують і лікарі, і пацієнти. Цього вдалося досягти завдяки кардинальному оновленню парку «швидких», у що вклали мільйони гривень, і реформуванню самої системи викликів за територіальним принципом. Утім, проблеми вирішені не всі, стверджують фахівці. Зокрема, на «швидких» бракує кваліфікованих лікарів.

Останній резонансний випадок смерті людини через невчасне реагування швидкої допомоги на Дніпропетровщині стався два роки тому: в селі Єлизаветівка помер молодий чоловік, якого можна було врятувати. Родичі кажуть: у хворого був напад епілепсії і вони п’ять разів викликали швидку, але лікарі не їхали – нібито через відсутність бензину.

З того часу в регіоні всерйоз замислились над реформуванням служби невідкладної допомоги. За два роки в удосконалення вклали десятки мільйонів гривень, тільки торік служба отримала 89 нових сучасних авто. До того ж майже у 8 разів збільшили фінансування одного виїзду. Тепер воно складає 25 гривень. Ліками карети швидкої наразі забезпечені повністю, заявляють в департаменті охорони здоров’я облдержадміністрації. В арсеналі лікарів тепер є навіть дорогі препарати, що рятують від клінічної смерті.

«Є у нас тепер такий різновид допомоги, як догоспітальний тромболіз: вводиться дорогий лікувальний препарат пацієнтові, який страждає від ішемічної хвороби серця і перебуває в стані інфаркту, щоб попередити сам інфаркт і такий стан, як клінічна смерть», – розказує заступник начальника профільного департаменту облдержадміністрації Олена Лугова.

Бригадам бракує лікарів

Карети «швидкої» тепер доїжджають до дніпропетровців набагато швидше, визнають і медики, і пацієнти. Однак у межі 10 і 20 хвилин вкладаються не завжди, не приховує керівник обласного центру екстреної медичної допомоги Радій Шевченко. Він пояснює: за новими законодавчими нормами, виклики розподіляють на екстрені й неекстрені, нормативи приїзду стосуються тільки екстрених випадків, тобто таких, де є пряма загроза життю людини. На неекстрений виклик бригада може приїхати упродовж години. Медики спізнюються до пацієнтів переважно через об’єктивні фактори – погані дороги, корки, плутанину з назвами вулиць. Але бувають спізнення і через «людський фактор», каже Радій Шевченко.

«Кожен випадок, коли є скарга або ми самі бачимо, що не вклались у норматив доїзду, розглядається на медичних нарадах, виносяться догани, ухвалюються управлінські рішення. Якщо настане випадок, який призвів до втрати здоров’я або, не дай Боже, смерті, то можлива відповідальність і адміністративна, і кримінальна. Поки не було таких випадків, і ми сподіваємось, не буде. Наявність нового транспорту, тренувального центру для лікарів і фельдшерів цьому сприятиме. 25 гривень на виїзд в середньому – цього достатньо», – розказав Радіо Свобода Радій Шевченко.

В обласному центрі екстреної медичної допомоги зазначають: зі швидкістю проблему майже вирішили, а от з кадрами – ні. Адже тільки в 60% бригад «швидкої» на Дніпропетровщині наразі входять лікарі, у решті – працюють фельдшери. Привабити фахівців, особливо молодих, на роботу в службу складно: зарплата працівника швидкої допомоги з усіма надбавками ледь перевищує 2 тисячі гривень. На стадії створення поки і єдина диспетчерська служба регіону, куди надходитимуть усі виклики.

«10 хвилин – це мало, це ідеал»

Громадська організація «Регіональна асоціація пацієнтів» фіксує скарги хворих на лікарів й допомагає пацієнтам відстоювати свої права на якісне обслуговування. Керівник асоціації Лариса Бабич каже: часові рамки, визначені законом, – це європейський стандарт, але для України він поки мало реальний.

«Навіть в місті скаржаться, що швидка прибуває не за 10 хвилин, не за 20, а за півгодини. Враховуючи якість доріг, корки, мабуть, складно розраховувати на норматив. Чесно кажучи, норматив не дуже реальний. 10 хвилин – це мало, але це ідеал, до якого треба прагнути. Я не знаю випадків, щоб через спізнення пацієнти судились, таких не було, але з юридичної точки зору це можливо. У більш легких випадках, коли затримка складає 10 хвилин, чи варто судитись? Сенсу немає, якщо швидка приїхала і надала допомогу», – сказала Радіо Свобода Лариса Бабич.

Зі «швидкою» можна судитись

Водночас юристи радять пацієнтам не приховувати випадків недбалого ставлення медиків швидкої до своїх обов’язків. Як зазначає адвокат Світлана Торопчина-Агалакова, якщо людина постраждала, треба звертатися за правовою консультацією і писати заяву в органи охорони здоров’я. До кримінальної відповідальності, вважає юрист, може бути притягнута не конкретна особа, а установа, тобто лікарня.

Довідка:
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1119 від 21 листопада 2012 року, норматив прибуття бригад швидкої медичної допомоги на місце події за зверненнями, які належать до категорії екстрених, становить 10 хвилин в містах, за межею міста – 20 хвилин, з моменту надходження повідомлення диспетчера.

Згідно зі статтею 15 Закону «Про екстрену медичну допомогу», відповідальність настає за ненадання медичної допомоги без поважних причин.

Дивитись коментарі (1)

XS
SM
MD
LG