Брюссель – Після справжнього марафону дискусій у Брюсселі європейські лідери нарешті спромоглися досягти компромісного варіанту бюджету Євросоюзу на наступні сім років. Вперше ці фінансові рамки співдружності зазнали значного скорочення. Однак група партій Європейського парламенту вже зробила заяву, що цей бюджет не в інтересях людей і піде на шкоду всій співдружності, бо призведе до хронічного бюджетного дефіциту. Це означає, що нинішній результат може не отримати підтримки європарламентарів, тож все доведеться розпочинати спочатку.
Переговори навколо семирічного європейського бюджету вже велися у грудні минулого року, але завершилися нічим. Нині у Брюсселі країни розділилися на табори: тих, хто не хоче більше платити у євроказну, і тих, хто не хоче менше отримувати з цієї казни. Перші – багаті держави півночі Європи під керівництвом Великої Британії, Швеції та Німеччини. Другі – країни центру, сходу та півдня співдружності, на чолі із Францією.
І виглядає на те, що саме перша група отримала перемогу в цьому багатогодинному бюджетному марафоні.
Вперше за всю історію бюджет Європейського Союзу зазнає суттєвих скорочень. Він складатиме 908 мільярдів євро. Для порівняння: проект бюджету, складений Єврокомісією, налічував щонайменше трильйон євро. З огляду на нинішній компромісний варіант великою переможницею нішніх тривалих та виснажливих переговорів щодо розподілу грошей можна вважати Великобританію.
Тим часом від скорочення постраждають фонди, що служили розвиткові відсталих регіонів, у першу чергу країн, які нещодавно приєдналися до ЄС, а також фонди підтримки низки соціальних програм.
Та голова Європейської ради Герман Ван Ромпей каже, що це найбільше, чого можна було досягти, враховуючи розбіжності між країнами-членами.
«Можливо, цей бюджет – не ідеальний для кожного, але у ньому є багато чого для всіх. Очевидно, що ми можемо дивитися на кінцевий результат через багато призм. Але з позицій загальної європейської перспективи я наголошую: цей бюджет спрямований на майбутнє, реалістичний і створений нагальною стурбованістю», – каже голова Європейської ради, називаючи його «бюджетом стриманості».
Європарламент погрожує ветом
Однак Європарламент погрожує відкинути цей варіант, і в історії ЄС це може статися вперше, коли парламентарі накладуть вето на рішення президентів та прем’єр-міністрів держав співдружності щодо багаторічного бюджету.
Голова Європарламенту Мартін Шульц зазначає, що бюджет – це найкращий інвестиційний інструмент, тож його скорочення неприйнятне.
«Глянувши на цифри та структуру запропонованого багаторічного бюджету, я маю побоювання, що проголосувати «за» буде складно, – каже він. – Між багатими та бідними країнами Євросоюзу є великий розрив, який необхідно заповнити. Тому цей несправедливий розподіл багатства на континенті неприпустимий», – каже голова парламенту співдружності європейських країн.
Майже всі євродепутати повстали проти скорочень цих фінансових рамок. Вони, зокрема, пропонують, щоб суми, не витрачені з того чи іншого року, переносилися на наступний рік (наразі ці гроші повертають країнам-вкладникам).
Зрештою, у разі, якщо проект багаторічного бюджету відкинуть, лідери двадцяти семи держав мають переглянути свою позицію. Якщо ж з глухого кута вийти не вдасться, то бюджет 2013 року буде автоматично продовжений на наступний рік.
Переговори навколо семирічного європейського бюджету вже велися у грудні минулого року, але завершилися нічим. Нині у Брюсселі країни розділилися на табори: тих, хто не хоче більше платити у євроказну, і тих, хто не хоче менше отримувати з цієї казни. Перші – багаті держави півночі Європи під керівництвом Великої Британії, Швеції та Німеччини. Другі – країни центру, сходу та півдня співдружності, на чолі із Францією.
І виглядає на те, що саме перша група отримала перемогу в цьому багатогодинному бюджетному марафоні.
Вперше за всю історію бюджет Європейського Союзу зазнає суттєвих скорочень. Він складатиме 908 мільярдів євро. Для порівняння: проект бюджету, складений Єврокомісією, налічував щонайменше трильйон євро. З огляду на нинішній компромісний варіант великою переможницею нішніх тривалих та виснажливих переговорів щодо розподілу грошей можна вважати Великобританію.
Тим часом від скорочення постраждають фонди, що служили розвиткові відсталих регіонів, у першу чергу країн, які нещодавно приєдналися до ЄС, а також фонди підтримки низки соціальних програм.
Та голова Європейської ради Герман Ван Ромпей каже, що це найбільше, чого можна було досягти, враховуючи розбіжності між країнами-членами.
«Можливо, цей бюджет – не ідеальний для кожного, але у ньому є багато чого для всіх. Очевидно, що ми можемо дивитися на кінцевий результат через багато призм. Але з позицій загальної європейської перспективи я наголошую: цей бюджет спрямований на майбутнє, реалістичний і створений нагальною стурбованістю», – каже голова Європейської ради, називаючи його «бюджетом стриманості».
Європарламент погрожує ветом
Однак Європарламент погрожує відкинути цей варіант, і в історії ЄС це може статися вперше, коли парламентарі накладуть вето на рішення президентів та прем’єр-міністрів держав співдружності щодо багаторічного бюджету.
Голова Європарламенту Мартін Шульц зазначає, що бюджет – це найкращий інвестиційний інструмент, тож його скорочення неприйнятне.
«Глянувши на цифри та структуру запропонованого багаторічного бюджету, я маю побоювання, що проголосувати «за» буде складно, – каже він. – Між багатими та бідними країнами Євросоюзу є великий розрив, який необхідно заповнити. Тому цей несправедливий розподіл багатства на континенті неприпустимий», – каже голова парламенту співдружності європейських країн.
Майже всі євродепутати повстали проти скорочень цих фінансових рамок. Вони, зокрема, пропонують, щоб суми, не витрачені з того чи іншого року, переносилися на наступний рік (наразі ці гроші повертають країнам-вкладникам).
Зрештою, у разі, якщо проект багаторічного бюджету відкинуть, лідери двадцяти семи держав мають переглянути свою позицію. Якщо ж з глухого кута вийти не вдасться, то бюджет 2013 року буде автоматично продовжений на наступний рік.
