Прага – Близько мільйона вірменських громадян, які живуть за межами Вірменії чи тимчасово поїхали за кордон, не зможуть взяти участь з-за меж країни у президентських виборах 18 лютого. Як це пов’язано з реалізацією демократичних засад у Вірменії? Чому так важко реалізувати виборче право діаспори та людей, які тимчасово перебувають за кордоном?
Ніхто точно не знає, скільки вірменських громадян живе за кордоном. Але майже всі вони не зможуть взяти участі в президентських виборах у Вірменії 18 лютого.
За зміненим у 2007 році виборчим кодексом, лише вірмени в посольствах за кордоном та інших урядових місіях, невелика кількість працівників кількох великих компаній та їхні члени родин зможуть проголосувати на виборах 18 лютого на закордонних дільницях. Інші ж або мусять повернутися додому для участі у виборах, або ж залишаться за кордоном без можливості проголосувати. Ще більше етнічних вірмен покинули країну на початку 20-го століття чи у радянські часи та стали громадянами інших країн і не мають права голосувати на батьківщині.
Так, 63-річний агент із продажу нерухомості в Лос-Анджелесі (США) Армен Закар’ян – громадянин США, але активний у соціальних ЗМІ в обговоренні проблеми позбавлення громадян Вірменії за кордоном права на голосування. Він зазначає: «Коли б хтось заборонив ваше право на участь у виборах, я думаю, це могло б призвести до революції у вашій країні. Те ж саме у Вірменії. Ми намагаємося будувати демократичне суспільство, але влада, цей режим, вони перешкоджають людям, котрі тимчасово за межами Вірменії, брати участь у виборах».
Влада у Єревані та експерти: перша перешкода для голосування за кордоном – кошти
Офіційний Єреван пояснює обмеження голосування за кордоном, насамперед, відсутністю коштів, бо вартість голосування одного виборця за межами країни у 5-10 разів вища, ніж вдома.
Офіційно в країні 2,5 мільйона виборців. Десь третина з них буває за кордоном у час виборів.
«Десь приблизно мільйон (ніхто навіть достеменно не знає, але десь мільйон вірмен, з вірменськими паспортами) живуть за кордоном, і це понад третина списку виборців Вірменії», – зауважує Лінда Еджуорт із міжнародної виборчої місії ОБСЄ.
Еджуорт додає, що навіть до зміни закону про вибори у 2007 році, участь вірмен із-за кордону у виборах була мінімальною. Це, на думку представника ОБСЄ, створює певні передумови для фальсифікацій. Тому Лінда Еджуорт вважає доцільною пропозицію опозиції Вірменії оприлюднювати копії виборчих списків після виборів, що дає можливість бачити, як хто проголосував і чи немає підставних підписів.
Хоча інший речник виборчої місії ОБСЄ Петер Ербен каже, що «немає якоїсь абсолютної вимоги демократії для обов’язкового включення діаспори у національне голосування». Він також вважає, що це не є обов’язковим стандартом для держави і суттєвим економічним тягарем для виконання.
Але чимало вірменських громадян за кордоном, як і опозиція в Єревані, висловлюють переконання, що й 18 лютого хтось поставить свій підпис за відсутніх удома виборців.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Robert Coalson
Ніхто точно не знає, скільки вірменських громадян живе за кордоном. Але майже всі вони не зможуть взяти участі в президентських виборах у Вірменії 18 лютого.
За зміненим у 2007 році виборчим кодексом, лише вірмени в посольствах за кордоном та інших урядових місіях, невелика кількість працівників кількох великих компаній та їхні члени родин зможуть проголосувати на виборах 18 лютого на закордонних дільницях. Інші ж або мусять повернутися додому для участі у виборах, або ж залишаться за кордоном без можливості проголосувати. Ще більше етнічних вірмен покинули країну на початку 20-го століття чи у радянські часи та стали громадянами інших країн і не мають права голосувати на батьківщині.
Так, 63-річний агент із продажу нерухомості в Лос-Анджелесі (США) Армен Закар’ян – громадянин США, але активний у соціальних ЗМІ в обговоренні проблеми позбавлення громадян Вірменії за кордоном права на голосування. Він зазначає: «Коли б хтось заборонив ваше право на участь у виборах, я думаю, це могло б призвести до революції у вашій країні. Те ж саме у Вірменії. Ми намагаємося будувати демократичне суспільство, але влада, цей режим, вони перешкоджають людям, котрі тимчасово за межами Вірменії, брати участь у виборах».
Влада у Єревані та експерти: перша перешкода для голосування за кордоном – кошти
Офіційний Єреван пояснює обмеження голосування за кордоном, насамперед, відсутністю коштів, бо вартість голосування одного виборця за межами країни у 5-10 разів вища, ніж вдома.
Офіційно в країні 2,5 мільйона виборців. Десь третина з них буває за кордоном у час виборів.
«Десь приблизно мільйон (ніхто навіть достеменно не знає, але десь мільйон вірмен, з вірменськими паспортами) живуть за кордоном, і це понад третина списку виборців Вірменії», – зауважує Лінда Еджуорт із міжнародної виборчої місії ОБСЄ.
Еджуорт додає, що навіть до зміни закону про вибори у 2007 році, участь вірмен із-за кордону у виборах була мінімальною. Це, на думку представника ОБСЄ, створює певні передумови для фальсифікацій. Тому Лінда Еджуорт вважає доцільною пропозицію опозиції Вірменії оприлюднювати копії виборчих списків після виборів, що дає можливість бачити, як хто проголосував і чи немає підставних підписів.
Хоча інший речник виборчої місії ОБСЄ Петер Ербен каже, що «немає якоїсь абсолютної вимоги демократії для обов’язкового включення діаспори у національне голосування». Він також вважає, що це не є обов’язковим стандартом для держави і суттєвим економічним тягарем для виконання.
Але чимало вірменських громадян за кордоном, як і опозиція в Єревані, висловлюють переконання, що й 18 лютого хтось поставить свій підпис за відсутніх удома виборців.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Robert Coalson
