Доступність посилання

ТОП новини
31 березня 2020, Київ 01:59

Мені взагалі нецікаво, хто буде в другому турі виборів Президента – Колесніченко


Мені взагалі нецікаво, хто буде в другому турі виборів Президента – Колесніченко
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:22:05 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ
Депутату-регіоналу Вадиму Колесніченку не подобається твердження, що у значній мірі саме завдяки його зусиллям у парламенті з’явилася фракція партії «Свобода». Відповіді на запитання – чи розігруватиметься мовне питання напередодні президентських виборів з метою вивести в другий тур Януковича і Тягнибока? – він наполегливо уникає, а натомість переводить розмову на європейські мовні норми.

– Ви працюєте у парламентському комітеті з питань правосуддя, очолюєте підкомітет з питань звільнення суддів. Вищий адміністративний суд ухвалив рішення про те, щоб визнати недійсними вибори в двох округах, і депутатів Павла Балогу і Олександра Домбровського фактично позбавити депутатських повноважень. Це рішення викликало дуже неоднозначну реакцію, і серед депутатів виникла ідея звільнити суддів Вищого адміністративного суду за порушення присяги. Як Вам така ініціатива?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:20:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ


Після судової реформи було звільнено близько 400 суддів, які порушили присягу
– Я вже третє скликання займаюся питаннями звільнення суддів, то можу сказати, що до судової реформи нам вдалося за порушення присяги звільнити десь близько семи суддів і три, здається, з них потім відновилися через рішення судів. Після судової реформи було звільнено близько 400 суддів, які порушили присягу. Але під час судової реформи ми ж внесли зміни і до регламенту роботи комітету з питань правосуддя. І сьогодні від питання звільнення чи призначення суддів комітет і парламент дистанційовані, відповідно до вимог Європарламенту і спеціальних комісій. Тому ми виконуємо тут ритуальну послугу. Просто вносимо документ чи виносимо.

– Все-таки Ви руку на цьому набили, можна сказати. Як Вам така ініціатива опозиціонерів?

– Складне рішення, яке ухвалив Вищий адміністративний суд, треба ще аналізувати. Тут перетин конституційного права, виборчого права, загального права. Для мене це було дуже таким неочікуваним рішенням, тому треба проаналізувати, безумовно, матеріали справи – це одне.

А друге – ми можемо вносити які-завгодно подання, але парламент не має сьогодні такого права і не має такої процедури, щоб ми могли звільнити суддю за своїм бажанням, за своїм політичним уподобаннями. Це питання Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Але на сьогодні я не бачу підстав.

– Але багато хто каже, що рішення суперечить Конституції. Як вважаєте – рішення політичне чи юридичне?
Оце і є політичні переслідування – комусь не сподобалося рішення суду, давайте, ми суддю звільнимо

– Я ж кажу, ще треба проаналізувати саме рішення, воно дуже складне. І для мене, наприклад, воно було неочікуване. Треба дивитися щодо прецеденту в цьому питанні. Але оце і є політичні переслідування – комусь не сподобалося рішення суду, давайте, ми суддю звільнимо. В суддів є спеціальні органи, які в переважній більшості складаються з суддівського апарату.

– Так, власне, депутати і звернулися до цих органів. Сказали: зверніть увагу, що відбувається.

– Будь-ласка! Я регулярно по дві чи три скарги щодня відправляю цим органам, тому що люди звертаються, вважаючи, що судді порушили їхні права. Щодо суддівської влади в нас безумовно є дуже велика кількість проблем, але я можу сказати, що останнім часом кількість скарг вже зменшилася. Тому що суддівська влада почала трохи виправлятися. На жаль, не скрізь, на жаль, не так, як цього хотілося б, але ми бачимо, що зрушення почалися – тільки за два роки 400 суддів було звільнено чи за 5 років всього 10 суддів звільнили за порушення присяги.

– А як Вам ситуація з суддею Верховного суду Олександром Волковим? Європейський суд з прав людини визнав, що його незаконно звільнили з посади судді. До цього причетний парламент, до цього причетний комітет, в якому Ви працюєте. Як Ви вважаєте, які висновки треба зробити? Може, треба щодо голови комітету зробити висновки?

– Там ще є питання – апелювання до великого журі. Можна ще оскаржити це рішення і держава, мені здається, це право використає – це одне. А друге – рішення ж приймаються колегіально Верховною Радою.

– Але хтось же ініціював?
Я ініціював велику кількість суддів щодо звільнення. Їх звільняли, а після цього рішеннями судів, частково, їх відновлювали на роботі. То що, я маю нести відповідальність?

– А це не має значення. Я ініціював дуже велику кількість суддів щодо звільнення. Їх звільняли, а після цього рішеннями судів, частково, їх відновлювали на роботі. То що, тепер я маю нести відповідальність? Я оцінюю ті документи, які є. Я пропоную Верховній Раді. Вона погоджується з тими аргументами, вона ухвалює рішення. Це нормальна практика.

– Парламентській більшості і опозиції не вдалося домовитися про розблокування парламенту. На Вашу думку, чим закінчиться блокування? І яке Ваше ставлення до вимоги, щоб депутати голосували особисто? До речі, Вас підловили кілька разів, що Ви за когось голосуєте.
Це не парламентська криза, це криза меншості

– Жодного разу мене ніхто не підловив – це перше. Друге – а ніхто й не намагався до чогось домовлятися. Третє – це не є парламентська криза, це криза меншості. Чому? Тому що на сьогодні представники меншості, які блокують роботу державної установи, порушують кримінальне законодавство. Це є захоплення державної установи, недопущення державного службовця до робочого місця і виконання покладених на нього обов’язків, тому тут є кримінальний злочин, склад злочину по двох статях.

Відповідно до Закону України «Про регламент», блокувати трибуну і заважати працювати депутатам заборонено. Тому від людей, які цинічно порушують чинне законодавство як кримінальне, так і власний регламент, дуже важко слухати про якісь її високі матерії. Щоб голосувати чи не голосувати – для цього треба, щоб парламент працював. А ми не можемо розглядати ті пропозиції – а там п’ять законів і дві постанови, – не розпочавши роботу. Тому що спочатку проект закону реєструється, потім, відповідно до регламенту, дається 30 днів для опрацювання в комітетах, потім обговорення в парламенті й ухвалення рішення. А сьогодні, коли примушують Голову Верховної Ради підписати якесь розпорядження...

– Власне, тут не потрібне голосування – опозиція каже, що достатньо рішення одного спікера.

– Доповідаю: не має повноважень у спікера парламенту писати якісь розпорядження щодо чогось. Тут інша справа криється. Тут приховується намагання пана Яценюка…

– Взагалі-то УДАР більше блокує, якщо Ви помітили.

– Та це – молоді хлопці, спортивна партія, які втрапили в халепу, прийшли в парламент, не розуміючи, що вони мають робити.

– То як виходити з ситуації з блокуванням парламенту?
Ми не збираємося давати можливість представникам меншості, які порушують кримінальне законодавство і регламент, щоб вони зберегли своє обличчя

– А ніяк! Як залізли, так і злізуть. Ми не збираємося давати можливість представникам меншості, які порушують кримінальне законодавство і регламент, щоб вони зберегли своє обличчя. Як туди залізали, так хай і злізають. Тому що порушуючи закон і регламент, вимагати від нас чогось неможливо.

– Іти на поступки в питанні персонального голосування у вас немає наміру?

– Ви не підмінюйте, як і вони, поняття. Я ще раз кажу: ми голосуємо персонально.

– Ви бачите, які є заголовки: «Шуфрич і Колесніченко голосують за двох, прикриваючись газетами».

– А далі почитайте.

– А далі написано, що Нестор Шуфрич і Вадим Колесніченко накрили сусідні з ними осередки для голосування газетами…

– І це що, підтверджує, що я десь голосував за іншу колегу?

– Ось далі йде: Шуфрич і Колесніченко голосують за своїх сусідів, прикриваючись газетами.

– Ви знаєте, в інтернеті про мене дуже багато написано. Я з цього приводу навіть проголосив намагання виділити 10 тисяч гривень тому, хто підтвердить ту дурню, яку розповсюджують в інтернеті… Те, що зливається в інтернет, на жаль, не завжди є правдою. Я все ж хочу повернутися. Бачите, і Ви в своєму питанні підмінюєте поняття. Наприклад, можна перевірити по особистих підписах, що весь цей тиждень фракція Партії регіонів та депутати від більшості, приблизно десь 240 осіб, були присутні, але нам не дають голосувати. Виникає питання – чому? Тому що не в цьому питання. Питання – сховати Яценюка від кримінальної відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів у 2008 році – тут собака зарита, а не в тому, що хтось намагається когось до чогось примушувати.

– «Форбс Україна» написав про те, що була розділена фракція Партії регіонів на групи на чолі з керівниками і через це виникли серйозні непорозуміння у фракції. Хто керівник Вашої групи і як у Вас з ним?
Після нашого рішення Чечетов піднімав руку, щоб нагадати, що від імені груп кожен представник вже висловив свою точку зору

– Якщо охочий подивиться регламент Верховної Ради, він прочитає, що фракція, в якій більше, ніж 30 осіб, в неї вводяться офіційно заступники. В нас 6 чи 7 груп, здається, зараз не пригадаю. В нас 7 заступників голови фракції. Чому? Тому що, уявіть собі, а яким чином зібрати 200 осіб, щоб опрацьовувати законопроекти, які є? Ця робота була в нас і в минулому скликанні. І я був заступником голови фракції, відповідав за законодавчу роботу і ми збиралися, представники груп, на засідання ради фракції в понеділок, ми погоджували парламентський порядок денний, що ми голосуємо, що ми не голосуємо. І після нашого рішення Чечетов тоді піднімав руку, щоб нагадати, що від імені груп кожен представник вже висловив свою точку зору. І сьогодні точно така ж справа. Я в групі Тігіпка. Він заступник голови фракції, представник нашої групи депутатів – близько 40 осіб. Ми маємо свій експертний центр. Нам краще зібратися 30 осіб чи 200 осіб, щоб обговорити всі законопроекти порядку денного, висловити свою думку? Потім на раді фракції обговорюють представники кожної групи і знаходять спільну точку зору. Якщо не знаходять, повертаємося ще раз до обговорення, знаходимо ті чи інші аргументи. Представники Кабінету Міністрів, доповідаючи, якщо не можуть змінити точку зору, цей законопроект просто знімається з порядку денного. Все! Тому ті, хто не розуміються в парламентській роботі і пишуть отакі дурниці.

– До речі, Ви кажете, що не збираєтесь, якимось чином допомагати опозиції розблоковувати парламент. Але перший заступник голови фракції Михайло Чечетов сказав: якщо це триватиме, то ми розблокуємо парламент, щоб ухвалити зміни до закону про вибори і йти на вибори по мажоритарці. Наскільки це реальна перспектива?
Ми ж оцінюємо ситуацію в Україні – люди не задоволені тим, що парламент не працює

– Розблокування – це ж не є проблема. У нас достатньо сил і можливості в одну-дві хвилини зробити зачистку і працювати. Але навіщо нам це робити? Ми пропонуємо працювати в межах регламенту. Тому представники меншості роблять посміховиськом наш парламент не тільки для країни, а й світової спільноти. Ми цього не хочемо, тому що ми розуміємо, що ми – праві. І найголовніше, ми ж оцінюємо ситуацію в Україні – люди не задоволені тим, що парламент не працює…

– Люди взагалі парламентом не задоволені. Якось вони обирають парламент, якому стабільно не довіряють, якщо подивитися на соціологію...

– Але при цьому вони ситуацію теж оцінюють. Вони не можуть зрозуміти: заради чого блокується робота парламенту? Ну немає мети, яка б могла об’єднати. Чому люди мали б підтримати тих, хто цей парламент блокує, до речі, порушуючи кримінальне законодавство?

– Ви – депутат відомий, зокрема, тим, що дуже часто педалюєте мовну тему в парламенті – тему російської мови.

– Ні. Захисту прав людини на використання рідної мови – так буде вірно.

– Мовне питання в попередньому парламенті часто порушувалося, причому ближче до виборів – частіше.

– Не можу з Вами погодитися. Проект, який ми готували, був до моменту голосування за півтора року підготовлений і пройшов експертизу в європейських інституціях.

– Але розгляд його, ухвалення, всі ці бійки відбулися вже, коли парламентська кампанія була на старті.

– Тому що профільний комітет Яворівського блокував внесення в порядок денний. І я вже кілька разів наводив приклад: упродовж півроку, в нас є така домовленість і регламентна норма, якщо на погоджувальній раді фракції не находять спільної думки, то в порядок денний цей проект не вноситься. І проект закону «Про засади державної мовної політики» в травні, коли вносили – я був присутній на цьому засіданні – жоден з представників так званих опозиційних партій не виступив проти того, щоб цей законопроект був внесений у порядок денний. І тільки після цього його внесли в залу і проголосували. Тому тут не до нас взагалі питання.

– Тобто, Ви вважаєте, що те, що це під вибори виникло – це збіг обставин?

– Це – до представників опозиції. Чому вони півроку блокували, а потім дозволили внести в порядок денний?

– Ви, очевидно, чули, що Президент казав про те, що в закон про засади державної мовної політики треба внести якісь зміни?

– Так.

– І взагалі, не лише він – охочих багато це зробити. На Вашу думку, наскільки часто мовна тема буде обговорюватися в парламенті?
Ми маємо закон про мовну політику ухвалювати таким чином, щоб різні мовні спільноти інтегрувалися в українське суспільство, а не асимілювалися

– Справа в тому, що я і пан Ківалов зверталися ще в серпні місяці до Президента з тим, що закон треба доопрацювати. Тому що нам же не дали можливості в другому читанні внести ті поправки, які були з нами узгоджені з ОБСЄ, Радою Європи і Венеціанською комісією. І ми їх зараз внесли, вони знов зареєстровані – це перше. По-друге, Президент головну думку висловив: що ми маємо закон про мовну політику ухвалювати таким чином і погоджувати його, щоб різні мовні спільноти інтегрувалися в українське суспільство, а не асимілювалися. Це різні речі. І це дуже вірно і дуже правильно. Це відповідає європейським намаганням і європейському виміру. Люди мають інтегруватися, тобто зберігаючи ідентичність, вони мають собою представляти одну спільну націю – український народ.

– Як Ви дивитеся на таку перспективу, що активізація дискусій довкола мови буде посилюватися ближче до президентських виборів, і це буде спрямоване не на те, щоб хтось кудись інтегрувався, а навпаки, щоб поляризувати суспільство? Вам не здається, що закон призвів до поляризації суспільства, а не до того, що хтось з кимось вдало інтегрувався?
В мене є вже два звернення до Генпрокуратури щодо бездіяльності Кабінету Міністрів

– Я з Вами не можу погодитися. Ви можете передивитися той же інтернет, до якого Ви постійно звертаєтеся: в серпні казали, що держава буде розвалена, країна зупиниться, будуть масові заворушення. Вже півроку працює закон – в нас що, в бюджеті надмірні видатки пішли, в нас що, якісь заворушення? Так, в мене є вже два звернення до Генпрокуратури щодо бездіяльності Кабінету Міністрів, який не виконує норми законодавства і не привів у відповідність близько півтори тисячі відповідних норм.

– Я думаю, велика заслуга Вадима Колесніченка в тому, що така велика є фракція партії «Свобода» в парламенті. Бо Ви так педалювали цю тему, що у багатьох це викликало таке велике несприйняття, що вони голосували і обрали ваших антагоністів.

– Дуже небезпечно таким чином казати. Ви таким чином підкреслюєте, що в нас дуже велика кількість людей, які є антисемітами, які є ксенофобами, які є не толерантними, які усвідомлюють пріоритет однієї нації над іншою. Це дуже небезпечні речі.

– Представники партії «Свобода» заперечують подібні закиди – про це краще Вам з ними дискутувати. Я просто проектую ситуацію на 2015 рік. Чи не розігрується сценарій, коли знову буде мовна тема педалюватися, знову поглиблюватиметься антагонізм, і все робиться для того, щоб в другий тур Віктор Янукович вийшов із Олегом Тягнибоком? На мовному протистоянні – як у Кучми був вихід з комуністами в другий тур – Януковичу буде зручно вийти в другий тур із Тягнибоком.
Для мене не є визначальним чинником точка зору когось зі «Свободи», БЮТу, УДАРу. Для мене є визначальним чинником доповідь Комітету міністрів Ради Європи, яка оцінює мовну ситуацію в Україні

– Мені взагалі дуже цікаво чути про це. Чому? Тому що постійно так звані українофіли розповідають, що мовна тема взагалі нікому нецікава, вона нікому не потрібна і не треба її педалювати, тому що все дуже добре. Але, подивіться кількість законопроектів щодо мовної політики, які внесені представниками меншості – їх там близько десяти. Це що означає? Що вони казали неправду? Тобто мовне питання, дійсно, дуже важливе? Якщо так, визнаємо, що 20 років в країні нічого не відбувалося з точки зору захисту прав людини. Для мене не є визначальним чинником точка зору когось зі «Свободи» чи з БЮТу, чи з УДАРу. Для мене є визначальним чинником періодична доповідь Комітету міністрів Ради Європи, яка оцінює мовну ситуацію в Україні. Я вже кілька разів у вашій студії про це казав.

– Так, але про 2015 рік – ще не казали. Чи не розігрується сценарій аналогічний тому, коли Кучма з Симоненком вийшов у тур?

– Тоді Кабінет міністрів Ради Європи цю ситуацію і розігрує на користь пана Януковича. Тобто, Європа визнає євроінтеграційні спрямування пана Януковича і його уряду.

– Тобто, вихід Януковича з Тягнибоком в другий тур – це сценарій Європи, а не Партії регіонів?

– Якщо Ви так зрозуміли, то, мабуть, я з Вами буду погоджуватися. Тому що питання мовного закону стало можливим виключно в зв’язку з тим, що Комітет міністрів Ради Європи визнав, що Україна порушує права людини у використанні рідної мови. І щодо законопроекту, про який йдеться, він отримав підтримку Венеціанської комісії.

– Ви все-таки наполегливо не хочете говорити про Тягнибока та Януковича в другому турі.
Мені взагалі нецікаво, хто буде в другому турі

– Мені взагалі нецікаво, хто буде в другому турі. Ви мені ставите питання: мовний закон є підґрунтям…

– Для розпалювання антагонізму – щоб зі зручним опонентом вийти в другий тур!

– А я Вам нагадую, що мого авторитету б не вистачило, щоб примусити пана Януковича підписати…

– Я не кажу, що це – лише Ваша ініціатива.

– Якщо б не було європейської спільноти, яка б підтримала цей проект закону, то Янукович ніколи б не підписав цього закону. Тоді, якщо це таким чином Європа ставиться до мовного питання, то Європа підтримує те, що «Свобода» і Віктор Янукович вийде в другий тур голосування на президентських перегонах.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

Дивитись коментарі (11)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG