Львів – Американська компанія Сhevron наразі не переконала мешканців Львівщини у безпечності й вигоді видобування сланцевого газу на території області. Представники Сhevron провели семінари про видобування природного газу зі сланцевих порід, але сільські й міські громади залишились при власній думці. Чого ж бояться місцеві громади, які мають зауваги і запитання?
Інформаційно-роз’яснювальні семінари пройшли для представників громад дев’яти районів Львівщини, на території яких компанія Сhevron планує видобувати сланцевий газ. Людей переконували в тому, що видобування природного газу зі сланцевих порід не несе ніякої небезпеки для екології.
Після семінарів вже на місцях – у селах і містах – люди обговорюють це питання. Відбулось засідання Асоціації місцевих рад, де разом з екологами, юристами, економістами говорили про позитиви і негативи видобування газу зі сланцевих порід, а також люди організовують сільські сходини.
Люди бояться, що не матимуть питної води
На Жовківщині в Олеську площу, де залягають породи сланцевого газу, входить 26 населених пунктів. У цьому районі є сто свердловин із артезіанською водою, що подається у Львів і у Жовкву, відтак найбільше стурбовані люди тим, що залишаться без води, озвучив думку громади району голова Жовківської райради, член «Фронту змін» Тадей Швай.
«У нас ще угоди немає по Олеській площі, ми не знаємо, що там буде прописано. Ми порадилися з головами місцевих рад. У Польщі пробурили дві свердловини, і газу немає, чому нам не почекати, коли там газ піде, яка буде економічна складова. Нам ніхто не відповів про економічну складову, чи це буде вигідно. Може, через 5 років, як побачимо, що у Польщі пішов газ, що це вигідно, тоді можна у нас щось робити. На сьогодні територіальна громада не надає дозволу на видобування сланцевого газу на Жовківщині», – каже Тадей Швай.
Тим часом поруч, у Буському районі, кілька десятиліть добувають мінеральну воду на глибині 1,5–2 кілометри, і представники громади чекають на відповідь, чи не зміниться хімічний склад води після видобування сланцевого газу, також люди не знають, що станеться з їхніми земельними паями, які вилучать для суспільних потреб. У Буському районі провели громадські слухання, збори сіл і вирішено не дозволяти компанії розпочинати роботи з видобування сланцевого газу, повідомив заступник голови Буської райради Богдан Гринишин.
«Нас запевнили представники Сhevron, що ще приїдуть до нас, але так, як була зустріч, ці семінари, вже не буде. Ми запросимо різних експертів, спеціалістів, щоб чути думку інших наших фахівців. Турбує одне: 80% води залишається всередині, а де вона вийде назовні, ніхто не знає. Якщо на моєму паї видобуватимуть, я від цього нічого не матиму», – говорить заступник голови райради.
Громади очікують на відповіді
У Миколаївському і Золочівському районах теж люди не мають однозначної думки щодо видобування сланцевого газу, не знають, чи призведе це до енергетичної незалежності України, чи до екологічного лиха, не впевнені, чи їхні діти залишаться з питною водою і землею. Також громади цікавляться, скільки газ коштуватиме, які відшкодування отримають від компанії, яка загальна економічна вигода для району чи села, чи будуть створені робочі місця. Для буріння пошукових свердловин Сhevron обіцяє залучити іноземних працівників, а місцеве населення працюватиме на підсобних роботах.
«Поки не вирішиться ситуація, де ми чітко матимемо картину, що це не загрожує навколишньому середовищу, питання про погодження не може бути», – наголосив голова Золочівської райради Володимир Недзельський.
Однак влада фактично усунула місцеві громади від ухвалення рішень щодо видобування природного газу зі сланцевих порід, уряд самостійно надає дозволи на розробку надр. І це найбільше обурює місцеві органи влади, це питання набрало й політичного забарвлення.
Угоду з компанією Сhevron, яка виграла конкурс на Олеське родовище в Західній Україні, уряд ще не підписав. Цей документ також мають затвердити Львівська та Івано-Франківська обласні адміністрації. Однак на сьогодні фахівці лише теоретично припускають, що на Олеській площі є поклади газу, але скільки – стане відомо лише під час пошукових і бурильних робіт.
Громади не кажуть категоричне «ні» видобування альтернативного палива, але хочуть мати певність в екологічній безпеці для себе і своїх дітей.
Інформаційно-роз’яснювальні семінари пройшли для представників громад дев’яти районів Львівщини, на території яких компанія Сhevron планує видобувати сланцевий газ. Людей переконували в тому, що видобування природного газу зі сланцевих порід не несе ніякої небезпеки для екології.
Після семінарів вже на місцях – у селах і містах – люди обговорюють це питання. Відбулось засідання Асоціації місцевих рад, де разом з екологами, юристами, економістами говорили про позитиви і негативи видобування газу зі сланцевих порід, а також люди організовують сільські сходини.
Люди бояться, що не матимуть питної води
На Жовківщині в Олеську площу, де залягають породи сланцевого газу, входить 26 населених пунктів. У цьому районі є сто свердловин із артезіанською водою, що подається у Львів і у Жовкву, відтак найбільше стурбовані люди тим, що залишаться без води, озвучив думку громади району голова Жовківської райради, член «Фронту змін» Тадей Швай.
На сьогодні територіальна громада не надає дозволу на видобування сланцевого газу на ЖовківщиніТадей Швай
«У нас ще угоди немає по Олеській площі, ми не знаємо, що там буде прописано. Ми порадилися з головами місцевих рад. У Польщі пробурили дві свердловини, і газу немає, чому нам не почекати, коли там газ піде, яка буде економічна складова. Нам ніхто не відповів про економічну складову, чи це буде вигідно. Може, через 5 років, як побачимо, що у Польщі пішов газ, що це вигідно, тоді можна у нас щось робити. На сьогодні територіальна громада не надає дозволу на видобування сланцевого газу на Жовківщині», – каже Тадей Швай.
Тим часом поруч, у Буському районі, кілька десятиліть добувають мінеральну воду на глибині 1,5–2 кілометри, і представники громади чекають на відповідь, чи не зміниться хімічний склад води після видобування сланцевого газу, також люди не знають, що станеться з їхніми земельними паями, які вилучать для суспільних потреб. У Буському районі провели громадські слухання, збори сіл і вирішено не дозволяти компанії розпочинати роботи з видобування сланцевого газу, повідомив заступник голови Буської райради Богдан Гринишин.
«Нас запевнили представники Сhevron, що ще приїдуть до нас, але так, як була зустріч, ці семінари, вже не буде. Ми запросимо різних експертів, спеціалістів, щоб чути думку інших наших фахівців. Турбує одне: 80% води залишається всередині, а де вона вийде назовні, ніхто не знає. Якщо на моєму паї видобуватимуть, я від цього нічого не матиму», – говорить заступник голови райради.
Громади очікують на відповіді
У Миколаївському і Золочівському районах теж люди не мають однозначної думки щодо видобування сланцевого газу, не знають, чи призведе це до енергетичної незалежності України, чи до екологічного лиха, не впевнені, чи їхні діти залишаться з питною водою і землею. Також громади цікавляться, скільки газ коштуватиме, які відшкодування отримають від компанії, яка загальна економічна вигода для району чи села, чи будуть створені робочі місця. Для буріння пошукових свердловин Сhevron обіцяє залучити іноземних працівників, а місцеве населення працюватиме на підсобних роботах.
«Поки не вирішиться ситуація, де ми чітко матимемо картину, що це не загрожує навколишньому середовищу, питання про погодження не може бути», – наголосив голова Золочівської райради Володимир Недзельський.
Однак влада фактично усунула місцеві громади від ухвалення рішень щодо видобування природного газу зі сланцевих порід, уряд самостійно надає дозволи на розробку надр. І це найбільше обурює місцеві органи влади, це питання набрало й політичного забарвлення.
Угоду з компанією Сhevron, яка виграла конкурс на Олеське родовище в Західній Україні, уряд ще не підписав. Цей документ також мають затвердити Львівська та Івано-Франківська обласні адміністрації. Однак на сьогодні фахівці лише теоретично припускають, що на Олеській площі є поклади газу, але скільки – стане відомо лише під час пошукових і бурильних робіт.
Громади не кажуть категоричне «ні» видобування альтернативного палива, але хочуть мати певність в екологічній безпеці для себе і своїх дітей.
