Доступність посилання

ТОП новини
22 листопада 2019, Київ 06:49

Прокуратура не хоче розслідувати злочини державної влади – правозахисник


Київ – На саміті Україна – ЄС 25 лютого президент Європейської ради Герман Ван Ромпей озвучив одну з головних перешкод на шляху української євроінтеграції – вибіркове правосуддя. У спільній заяві керівники Євросоюзу та України наголосили, серед іншого, на необхідності реформувати судову гілку влади, оскільки верховенство права з незалежною судовою системою – фундаментальні елементи Угоди про асоціацію України і ЄС.

Європейські політики ставлять під сумнів наявність в Україні справедливості як з боку правоохоронних органів та судів, так і з боку влади. Якщо чинна влада ув’язнює своїх політичних опонентів та перерозподіляє великий бізнес на користь своїх родин та наближених осіб, справедливість перетворюється на політичну, а не правову категорію.

Київ, у свою чергу, звітує про реформу судочинства, правоохоронних органів і обіцяє боротися з корупцією, але сьогодні говорити про успіхи у цьому напрямку ще зарано. Це визнав Президент Віктор Янукович, який на засіданні уряду 27 лютого наголосив на необхідності глибинних реформ та пообіцяв суворо карати тих, хто пробує «вихолостити зміни».

Так вважають і українські правозахисники – упорядники звіту «Права людина в Україні – 2012», який 27 лютого був представлений громадськості.

Поза межами України правники та політики дискутують, чи справедливі вироки українські суди винесли колишнім урядовцям – Юлії Тимошенко та Юрієві Луценку. Українське суспільство, окрім цього, цікавить, чи справді винні фігуранти таких злочинів, як убивства суддів у Харкові та Києві, теракти у Дніпропетровську і Макіївці та інші.

Як стверджує голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, подібні резонансні злочини Президент України бере під особистий контроль і вимагає від МВС та прокуратури якнайшвидше знайти винних. Адже справедливість має торжествувати!

За словами Захарова, оскільки правоохоронці знають, що такі накази треба виконувати, злочинців знаходять. Чи справді саме ці люди скоїли злочин? Це залишається великим запитанням, проте їх вже призначили злочинцями, зауважує Захаров.

На думку правозахисника, українське правосуддя залишається несправедливим, особливо це відчутно у резонансних справах.

«Це можна було спостерігати у політичних справах. На сьогодні Європейський суд з прав людини дав сувору оцінку цим процесам, зазначивши порушення у справі «Луценко проти України» 3 липня минулого року. Також ми спостерігаємо політичні переслідування громадських активістів та журналістів, – пояснив у розмові з Радіо Свобода свою думку Захаров. – Ще блаженний Августин у 4-му столітті нашої ери казав, що держава без незалежного і справедливого правосуддя – не держава, а зграя розбійників».

Справедливість в Україну має повернути народ

Київський історик і політолог Олександр Палій також вважає необхідним глибинне реформування судової гілки влади за участю не лише зацікавлених у цьому можновладців та суддів, але і незалежних експертів. При цьому Палій апелює до європейської практики встановлення принципів сучасного справедливого правосуддя, таких, як рівність кожного перед законом, використання презумпції невинуватості тощо.

«Європа у відносинах з Україною говорить не про правосуддя взагалі (хоч і про нього теж), а про конкретні приклади неприйнятних для європейської політичної практики випадків монополізації політичного простору. Суди в Україні дискредитовані, їм довіряють лічені відсотки населення, як стверджують соціологи. Правоохоронні органи також дискредитовані, їм довіряє маленька кількість українців. ЗМІ постійно повідомляють про факти казнокрадства», – зауважив Палій у розмові з Радіо Свобода.

На його думку, «справедливість у державі має впроваджувати сам український народ».

Саме реформи, запроваджені з ініціативи та за підтримки народу, спроможні змінити правоохоронні органи таким чином, що вони по-справжньому захищатимуть кожного громадянина України, судді виноситимуть справедливі рішення, а чиновники отримають шанс стати чесними, каже експерт.

Справедливість як морально-правова категорія в Україні не присутня

Правозахисник, дисидент Семен Глузман, міркуючи над поняттям «справедливість», аналізує досвід європейської цивілізації та практики західних – демократичних – країн у їхніх спробах створити справедливе суспільство й державу. Західні правники та філософи не вкладають справедливість у лише правову чи лише політичну площину, але надають їй можливість виконувати функцію неодмінної складової обох площин, пояснює Радіо Свобода Глузман.

«Cправедливість – це якийсь маяк, який дає змогу зрозуміти, де потрібний напрямок, куди ми повинні йти. Справедливість не може мати якусь конкретну правову одежу і бути у кодексі. Але це не скасовує справедливість як патетичну категорію, що освітлює конкретне право», – зауважує правозахисник Семен Глузман.

Виконавчий директор Української Гельсінської групи з прав людини Аркадій Бущенко вважає, що справедливість як морально-правова категорія має лежати в основі українського судочинства, роботи МВС та прокуратури. Натомість, за словами експерта, у реальному житті можна бачити абсолютно інше.

«Проблеми катування, неналежного розслідування, позбавлення життя, які вчиняють правоохоронці та представники державних органів – усе свідчить про те, що, наприклад, прокуратура не здатна, не хоче і не буде ніколи розслідувати злочини, скоєні органами державної влади», – зазначає правозахисник.

Новий КПК – перший крок до повернення справедливого правосуддя?

Тим часом у команді Президента України на закиди правозахисників та європейських політиків наводять приклад – новий Кримінальний процесуальний кодекс. Керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрій Портнов вважає його основою для гуманізації кримінального права та процесу розгляду кримінальних справ.

Чи здатне українське суспільство боротися за справедливість, а влада – проводити глибинні реформи в системі суддівства та правоохоронних органів, буде зрозуміло пізніше, коли Євросоюз аналізуватиме ситуацію в Україні перед тим, як підписувати чи не підписувати з нею угоду про асоціацію.

Від того, чи поверне громада справедливість як політико-правову та моральну категорію у життя держави, власне, і залежить, чи буде готова Україна реально інтегруватися з європейською спільнотою.

Дивитись коментарі (1)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG