Президент Радіо Свобода розповів про завдання радіостанції

Із нагоди 60-річчя російської редакції Радіо Свобода, яке минає 1 березня, кореспондент Володимир Дубинський розмовляв у вашингтонській студії Радіо Свобода/Вільна Європа з Кевіном Клоузом, якого нещодавно знову призначили президентом радіостанції. Він розповів про своє бачення майбутнього російської редакції і виклики, які перед нею стоять.

– Пане Клоуз, Радіо Свобода зараз відзначає 60-річчя початку мовлення російською мовою. Це величезний термін. Що Ви відчуваєте, коли думаєте про історію Радіо і його значення?

– Березень 1953-го був дивовижним місяцем в історії Радіо Свобода. Незабаром після 1 березня, коли почалося мовлення російською, відкрилися служби іншими мовами: грузинською, вірменською, азербайджанською, а потім мовами Середньої Азії та інших радянських республік. До кінця березня 1953-го з нашої штаб-квартири вже велося мовлення на понад десяти мовах, і це мовлення триває і зараз.

Радіо Свобода – дивовижний і важливий проект, який підтримує народ США. Чому взагалі ми це робимо зі Сполучених Штатів? Та тому, що Сполучені Штати – це країна іммігрантів. У кожного з нас своя унікальна історія, коріння якої йде в різні точки земної кулі, звідки в Америку приїхали наші предки. Одні потрапили сюди силою і в ланцюгах, інші – за своєю волею. Ми всі в боргу перед нашою історією, і нам небайдужі долі і сподівання людей, що живуть за межами США, людей, які знають, чого зуміли домогтися їхні співвітчизники, які переселилися в Америку. Ми перед ними в боргу.

– Ви нещодавно знову, після більш ніж десятирічної перерви, очолили корпорацію Радіо Свобода/Вільна Європа. За цей час змінилася і сама радіостанція, і країни, на які вона мовить, і засоби інформації. Які завдання в цьому новому контексті Ви перед собою ставите?

– По-перше, хочу відзначити, що не змінилися принципи нашої журналістської роботи – донесення достовірної інформації, яка базується на фактах. Головне завдання зараз у тому, як донести цю інформацію до наших слухачів і читачів. Люди зараз більше не слухають годинні радіопередачі, як це було в минулому. Вони зайняті справами, бізнесом. Вони хочуть швидшої інформації. Ми повинні доставляти нашу інформацію на їхні смартфони, комп’ютери. Необхідно також розвивати відеомовлення – і в короткому, і довгому форматах, що ми зараз уже робимо. Ось наші цілі.

– Радіо Свобода було змушене піти у Москві з середніх хвиль у зв’язку з російськими законами. Раніше з ефіру пішли «Голос Америки», Бі-Бі-Сі та інші іноземні радіостанції. Тим часом Росія розширює своє мовлення у Сполучених Штатах. «Голос Росії» безперешкодно веде мовлення на хвилях місцевих радіостанцій. Телеканал Russia Today передає свої програми по кабельних каналах англійською та іспанською мовами. Чи не здається Вам, що порушений якийсь паритет у масштабах іноземного мовлення і, як дехто вважає, пропаганди. Чи можуть Сполучені Штати відповісти на розширення російського мовлення за кордоном і чи є сенс взагалі це робити?

– По-перше, ми не займаємося пропагандою. Так що ні про який паритет у цій галузі не може бути й мови. Ми займаємося журналістською діяльністю, що базується на фактах, прагнемо доносити правдиву інформацію, у тому числі і в таких ділянках, як права людини і свобода слова. Звичайно, нам хотілося б мати доступ до радіохвиль і телемовлення в Росії. У цьому сенсі ми сподіваємося, що уряд Росії виявить готовність до пошуку шляхів встановлення якоїсь рівноваги. Це особливо важливо в контексті майбутньої зустрічі між президентом США Обамою і президентом Росії Путіним восени цього року. На мій погляд, це буде найбільша зустріч двох важливих міжнародних лідерів. Більше того, швидко наближається зимова Олімпіада в Сочі. З боку Росії було б позитивним жестом, і дуже підходящим до моменту, коли б нам надали доступ до радіохвиль і телевізійних каналів, дали можливість стати частиною вибору, якого російські слухачі та глядачі, безумовно, заслуговують.

– Останніми роками в Росії помітно посилився контроль влади над засобами інформації, зокрема над телебаченням. Чи робить це, на Ваш погляд, місію Радіо Свобода важливішою?

– Я б так відповів на ваше запитання: я займаюся журналістикою майже 60 років, як тут, у Сполучених Штатах, так і в багатьох інших країнах світу. На мій погляд, найважливіше, чого потребують люди, це достовірна інформація про суспільство, в якому вони живуть. І це те, що пропонує і робить російська редакція Радіо Свобода, причому робить це дуже добре. Це дуже важливо. Люди звертаються до російської служби саме за такою інформацією, і, звичайно, нам хотілося б, щоб наша аудиторія слухачів, глядачів та відвідувачів інтернет-сайту була за можливості більшою.

– Минулого року в російській службі Радіо Свобода відбулися зміни. Реакція на них у Росії була неоднозначною, а деколи просто негативною. Деякі говорять навіть, що Радіо Свобода втратило свою привабливість у Росії. Як бути в такій ситуації?

– Перетворення, які відбулися минулого року, ознаменували зрушення в акцентах і намірах радіо. Але я хотів би поговорити про майбутнє. У нас величезна кількість чудових, талановитих журналістів, режисерів і редакторів, які є частиною спільноти справжніх професіоналів, майстрів своєї справи, які пропонують громадянам Росії те, що вони найкраще вміють робити, а саме: журналістику високого класу. Причому робити це вони можуть у будь-якому форматі і на будь-якій платформі, яку в сучасному світі, в XXI столітті, люди використовують для отримання інформації. Моє ж особисте завдання полягає в тому, щоб забезпечити, щоб ми всі працювали спільно. Ось у чому наше майбутнє. На мій погляд, воно багатообіцяюче. Я готовий докласти до цього всіх зусиль, і я знаю, що до цього ж готові сотні інших наших співробітників. Ми знаємо, чого можемо домогтися, чого хочемо, і ми разом цього доможемося.

– У російському суспільстві, як і будь-якому іншому, відбувається зміна поколінь. Ціле покоління, а то й два, російських громадян, які жили в Радянському Союзі, знали, що таке Радіо Свобода і покладалися на нього, як на джерело інформації. Але молоді люди, які народилися або виросли після розпаду СРСР і ніколи не жили в умовах тотального контролю держави над засобами інформації, деколи навіть не знають про Радіо Свобода та його традиції. Як залучити цю нову аудиторію?

– Ви знаєте, я був у Москві лише тиждень тому, побував у нашому новому бюро, познайомився з новими співробітниками і зустрівся з тими, хто виявляє до нас інтерес, і з тими, хто цікавить нас. І ось на що я звернув увагу у Москві: росіяни у віці від 20 до 40 років повністю занурені в мобільну інтерактивність. Усюди, в ресторанах, наприклад, люди одночасно розмовляють один з одним і зайняті своїми мобільними пристроями. Вони посилають смс-повідомлення, щось слухають, щось коментують. Ми повинні знайти собі місце в цьому електронному просторі. Немає ніяких причин для того, щоб ми не були в цьому просторі. Чим більше ми будемо наповнювати цей простір нашими матеріалами, тим краще люди почнуть розуміти наші цінності, нашу місію і нашу відданість чесній журналістиці як основі, на якій базується розуміння суспільства, в якому ми живемо.

– Крім російської редакції, Ви тепер знову очолюєте журналістську організацію, яка мовить і на інші країни. Як змінилися інші редакції Радіо Свобода/Вільна Європа за час вашої відсутності?

– Ми працюємо на 28 мовах. Менші за розмірами і кількістю персоналу, ніж Російська служба, відділи розповідають про свої країни і суспільства. На мій погляд, вони роблять чудову роботу. Я бачив деякі зі створених ними відеорепортажі, і вони справляють сильне враження, дають можливість дізнатися нові речі про суспільства, в яких журналісти цих служб працюють. Робота цих служб дуже важлива для держав, які тільки шукають свої шляхи розвитку і своє місце у світі. Я ставлюся до цих служб з великою повагою. Я готовий працювати для того, щоб забезпечити успіх та стабільність цих служб із не меншою старанністю, ніж для успіху російської редакції.

(ПРИМІТКА: Перша передача Української редакції Радіо Свобода (Радіо Визволення) вийшла в ефір 16 серпня 1954 року)