Оточення Януковича робить його «голим королем»?

Гості «Вашої Свободи»: Олена Громницька, генеральний директор Українського інституту розвитку медіа (UMDI), та Костянтин Матвієнко, політичний експерт.

Інна Кузнецова: В «Українському домі» проходить підсумкова прес-конференція Президента, як назвала її Адміністрація Президента. Це перша за останні 15 місяців прес-конференція глави держави, і журналісти багато чекали від неї. Щоправда, триває прес-конференція вже півгодини, однак відповідей на запитання журналістів ще не прозвучало, Президент виступає зі вступним словом.

Те, що побачили сьогодні кияни на вулицях Києва в центрі, – це велике оточення «Українського дому», величезні кордони і пікетувальники. Костянтине, я знаю, що Ви були там. Ваше враження від антуражу?

Костянтин Матвієнко: Ви знаєте, тривають такі постановочні театральні дійства. Ми споглядали спілкування Президента з країною в прямому ефірі Першого національного. Те ж саме зараз. Це постановочна абсолютно акція. Ми бачили, що Партія регіонів вивела своїх прихильників під своїми прапорами, партія «Батьківщина» і партія «Свобода» вивели своїх прихильників, партія УДАР не присутня на цій театральній постановці. Але цілком доброзичлива атмосфера. Єдине, що мене неприємно вразило, що в натовпі палять, хоча політичні партії, байдуже провладні чи опозиційні, мали б пам’ятати про закон, який забороняє палити у громадських місцях. Міліція поводиться доволі коректно, я сказав би навіть іронічно. Самі міліціонери, особливо молодший і рядовий склад міліціонерів, чудово розуміють, кого вони охороняють. І можна говорити про цілком толерантну атмосферу, незважаючи на вигуки, на гасла, на такі ритуальні крики, але тим не менше атмосфера доволі спокійна. Єдине, що кортеж, звичайно, коли перекрили вулиці, це було неприємно, коли центральні вулиці Києва на певний час були перекриті.

– Прес-конференція вже почалася, можна вже говорити і про антураж всередині «Українського дому». Олено, Вам доводилося самій організовувати такі прес-конференції. Наскільки це збігається з європейським, американським досвідом та й нашим українським?

Олена Громницька: Дійсно, три роки працювала прес-секретарем другого Президента України Леоніда Кучми. І, насамперед, важливо знати, що прес-конференція і інформаційна політика в державі – це не гра, а це система. І щоб вона могла бути системою, голова держави чи його представники мають зустрічатися з громадським суспільством, яким є в тому числі і ми, його представники, щонайменше раз на місяць. Якщо 15 місяців був уже інформаційний вакуум, то, вибачте, весь антураж має абсолютно інші прояви. Коли я була прес-секретарем, ми вводили тоді практику щомісячного спілкування голови держави, але це не ноу-хау, не є абсолютно такою твердою установою, що це має бути саме так.

– За наступного Президента велися щоквартальні спілкування.

Олена Громницька: Так, це можуть бути щоквартальні. Це може бути й інше, але його представники мають тримати постійний зв'язок зі ЗМІ, незважаючи на хорошу погоду, на те, де перебуває зараз Президент, цей діалог має бути завжди, інакше ми матимемо те, що ми маємо зараз.

– Ви говорите про відсутність системної інформаційної політики?

Олена Громницька:Дуже важко і неетично критикувати своїх колег, але я просто визначаю той погляд, який зараз домінує в усіх європейських країнах. Діалог має існувати завжди, щомісяця, щотижня. І якщо репрезентантом цього діалогу не є Президент, це має бути його представник – чи це прес-секретар, чи це є постійні брифінги для широкого кола журналістів. Так, є невеличке коло – пул, який завжди існував в усіх країнах світу. Але є широке коло українських журналістів. Потрібно слухати одне одного. Інакше, якщо діалог відсутній, ми матимемо те, що зараз маємо. Ми маємо величезну прірву, яка існує між істеблішментом і соціальними пластами людей, які просто намагаються чути відповіді на звичайні запитання. Я хочу навіть сказати стосовно цієї прес-конференції. Не так давно було спілкування Президента з народом – понад 4 години говорилося про здобутки і, напевно, проблеми. Зараз критикувати чи давати оцінку цьому я не буду, але сьогодні було б бажано послухати і відповісти тим, хто вже чекав цього 15 місяців. А півгодини ми тільки слухаємо звіт про здобутки. Я не знаю, можливо, журналістам це цікаво?

– Мушу сказати, що зараз одне зі ЗМІ повідомляє, що журналісти – активісти руху «Стоп цензурі» на прес-конференції Президента вдягли маски з його обличчям.

Костянтин Матвієнко: Я чесно кажучи, абсолютно не толерую рух «Стоп цензурі». Мені здається, що вони займаються утилізацією грантів.

Олена Громницька: Погоджуюсь з цим.

Костянтин Матвієнко: І жодним чином не сприяють якомусь поліпшенню ситуації з цензурою в Україні. Але що стосується змісту. Півгодини ми мали з вами змогу послухати те, про що говорить Президент. У мене, чесно кажучи, величезні питання і претензії до його спічрайтерів, тобто ми маємо дуже еклектичну, несистемну промову, коли він перескакує з проблем економіки на соціальну сферу, а потім на зовнішню політику, а потім знову в економіку. Президент сказав, як на мене, кілька дивних речей, суперечливих. З одного боку, він говорить про розвиток перинатальних центрів, а з іншого боку, говорить про розвиток фельдшерсько-акушерських пунктів на селі, але це два взаємовиключні процеси. Далі ми чули про те, що він говорить про поліпшення інвестиційного клімату в Україні, але вчора я був на круглому столі економістів, де констатації діаметрально протилежні. Президент згадав бюрократичний опір, згадав проблеми чиновництва, але Україна визнана однією з найбільш корумпованих, якщо не найбільш корумпованою країною Європи. Він говорить про розвиток економіки, про зростання ВВП, але одночасно у нас зростає безробіття. Давайте так: або в нас виробництво розвивається, або зростає безробіття. Тобто, ці процеси взаємовиключні. Ті, хто писав йому цю промову, насправді, мені здається, не дали собі праці проаналізувати бодай не реальний стан в країні, а хоча б самі макропоказники, суто в цифрах. Тому, звичайно, Президент виглядає зараз, як людина, яка говорить про речі, яких насправді немає. А якщо його співробітники виставляють його не зовсім адекватною людиною щодо цього суспільства, то це вже величезне питання до якості того апарату, який його обслуговує.

Олена Громницька: Ви знаєте, я спілкувалася з Президентом Януковичем, коли в Україні проходив Всесвітній газетний конгрес минулого року під час його спілкування з головними редакторами, які приїхали з різних країн світу. Ви знаєте, він абсолютно спокійно, абсолютно жваво, цікаво і без решти зайвих висловів, які ми сьогодні почули, говорив з людьми відкрито, принаймні, як він міг. Я що хочу цим наголосити, що, напевно, форма, яка обирається, не є затребуваною в журналістському середовищі. Близькість до журналістів не визначається тим, що вони почують все це з трибуни чи з екрану телевізора. Близькість ця визначається знанням. Чому ми робимо припущення? Тому що ми не маємо коментів і ніхто їх не дає, цих коментів. Так от, у цьому є і найголовніша проблема – відсутність бажання чи, я не знаю, можливо, це є системою (я не хочу зараз критикувати з етичних міркувань своїх колег) а, можливо, ціле, я не знаю, визначення – ми не маємо зараз можливості звичайного базового діалогу, отого діалогу, на який він здатний. Я це чула, я можу про це говорити, це дійсно так.

– З мережі «Фейсбук» нам пише Євген: Зараз прес-конференція виглядає, як прес-конференція прем’єра, міністра чи губернатора. Про питання розвитку держави та інші моменти, щодо яких Президент є гарантом, – лише загальні фрази. Хотілося б почути від глави держави аналіз саміту Україна-ЄС, власних прорахунків та необхідних дій, а там лише фрази про позитивні сигнали. Президент без самоаналізу і без самокритики, визнання помилок – це як поганий цар.

Костянтин Матвієнко: Абсолютно можна погодитися з дописувачем «Фейсбуку». До речі, коли Олена працювала прес-секретарем Леоніда Кучми ще не були та поширені соціальні мережі, а зараз з’являється ще один інструмент спілкування з суспільством, який абсолютно не використовується владою. Він використовується журналістами, він використовується великими корпораціями, але не використовується владою. Що стосується того, що ми зараз чуємо, то, справді, немає аналізу реального стану речей і того, чого мені не вистачає так само, як і Євгену, – це стратегічного бачення, а де, власне, Україна. Відбувся саміт Україна-ЄС. Ми розуміємо, що Україну беруть у Європу майже проти волі України, тому що просто Європі потрібні додаткові ресурси, очевидно, в тій «холодній війні», яку Росія розв’язала проти всього світу. Але де тут Україна? Які взагалі перспективи України з точки зору світового розподілу ринку праці? Президент правильно говорить про позитивну динаміку в сільському господарстві, переважно це виробництво збіжжя, абсолютно правильно, тільки треба нагадати, що це всупереч колосальним бюрократичним і корупційним перепонам, які зустрічаються на шляху у виробників зерна. Що стосується металургії, що стосується хімії, що стосується інших наших експортних потужностей – вони падають. Саме звідси безробіття, звідси відсутність грошей у країні і, як правильно сказав пан Євген, ми не чуємо аналізу, чому так сталося і найголовніше – Президент не пропонує шляхів виходу, крім загальних фраз.

– Прес-конференція триває. Поки ми тут критикуємо і аналізуємо, нам підготували невеликий фрагмент з відповіді Президента на запитання стосовно того, де візьмуться гроші на реформи?

Президент України Віктор Янукович: «Я Вам скажу трошки пізніше, де наші кошти з вами. Я дуже добре розумію це питання, дуже добре розумію, як працює економіка, я вам розкажу всі баланси, які в нас складалися всі ці три роки, все до копійки, до цента розповім. Одні заробляють кошти, а другі неефективно їх використовують, крадуть, треті взагалі роблять шкоду країні, умисно чи неумисно, хай люди роблять висновки і правоохоронні органи. Так що у нас всього вистачає».

Олена Громницька: Я повернуся до технологій. Насправді, коли готується прес-конференція, люди, які її готують, проводять з першою особою держави достатньо довгий час для того, щоб підготувати до тих питань, які будуть стовідсотково ставитися, тим більше, якщо інформаційний вакуум тривав так довго. Голова держави, я абсолютно переконана, має своє бачення щодо абсолютно всіх цих питань, найголовніше – його підготувати. Так от, прес-конференція є такою, що відбулася, коли щонайменше 5-10 месиджів, 5-10 повідомлень просто вирують у суспільстві і на кшталт найяскравіших тез розходяться по інформаційному простору за одну хвилину, причому не тільки в Україні, а й у світі. Я, чесно кажучи, хочу поставити запитання тим, хто готували цю прес-конференцію: а де меседжі?

– Поки що не чули, можливо, почуємо пізніше, хоча це вже помилка.

Олена Громницька: Це мій комент на відповідь. Тому що відповідь на абсолютно конкретне запитання звучить: я відповім вам завтра. А навіщо тоді прес-конференція?

– Мені здалося, що цим запитанням Президента трохи і роздратували, тому що нотка в його голосі відчувається.

Костянтин Матвієнко: Ось тут ми почули щирі емоції. Те, про що говорила Олена, що він здатний на безпосередню комунікацію. Але, знову таки, мушу погодитися з Оленою. Чому ви завтра розповісте про баланси? Ми чудово розуміємо, на кого він натякає – на попередників.

– Даруйте, прес-конференція підсумкова за трьома роками.

Костянтин Матвієнко: Правильно, але пан Президент у вступному слові сказав про попередників, зокрема, йшлося про газові угоди, нібито в Харкові газові угоди підписувалися не цим Президентом. Отже, справді, йому поставили дуже конкретне запитання про джерело коштів, і, на жаль, на це відповіді нема. Так само, очевидно, не прозвучать конкретні відповіді і на інші питання.

Слухач: Я слухала й попередній PR Президента з народом. І коли одна жінка змогла додзвонитися і сказати про свою пенсію 900 гривень, я подумала: а скільки людей не змогли додзвонитися? І невже Президент не знає, яка в народу пенсія? Чи може він думає, що в нас така пенсія як у нього? І чому не піднімається питання про те, щоб обмежити пенсійне забезпечення Президента, Кабміну, всіх його наближених? Чому наша країна перетворюється на міліцейську країну?

– Ви, очевидно, хочете поставити запитання Президенту, але тут його немає.

Слухач: Я думаю, мені це не вдасться, тому що я дзвонила, туди додзвонитися практично неможливою. Тільки вибіркові люди туди зможуть додзвонитися.

Олена Громницька: По-перше це є технологія, ми теж з вами це розуміємо. Я думаю, що своєю відповіддю на перше запитання Президент дав зрозуміти, чому 15 місяців прес-конференцій у цій державі не проходило.

– Але Ви почали говорити про те, як готується прес-конференція. Очевидно, коли прес-конференція готується, то відповідні служби повинні були Президентові дати список запитань, які можуть бути поставлені йому.

Олена Громницька: Обов’язково.

– І це мають бути питання усі абсолютно, які йому неприємні і яких би він не хотів чути, але ці запитання йому мають бути покладені на стіл.

Олена Громницька: Це є також проблемою оточення. Я переконана, що частина оточення, а може, і все оточення дає Президенту цей перелік питань, я абсолютно переконана. Але ж частина цього оточення сама не дуже хоче, щоб відповіді на 5 чи 10 запитань із цього переліку взагалі сталися, щоб вони відбулися, ці відповіді. Тому і створюється цей інформаційний вакуум, адже запитання є, а цих відповідей немає. Але абсолютно погоджуюся з колегою, немає стратегії, як далі вирішувати, в тому числі, питання зовнішньої політики і решту. Тому що ми з кожним днем ставимо собі запитання – де ми далі, в тому числі, і в інформаційному просторі також? Тому я думаю, що проблема не стільки в комунікації Президента, а проблема у вибірковості тих запитань, на які відповіді мають бути.

– Досить складно говорити, тому що ЗМІ практично нічого не повідомляють, я гортаю весь час сторінки різних ЗМІ.

Олена Громницька: А вже минула практично година.

– І з того, що я знайшла: Почалася прес-конференція; Президент говорить про модернізацію країни; про те, що 20 журналістів перед початком склали список і хотіли поставити ці запитання, була бійка – не бійка. Вже з’явилися повідомлення про те, що Президент констатував зменшення газової залежності України, передає «Інтерфакс».

Костянтин Матвієнко: Бачите, тобто фактично справді ситуація вкрай дивна. Вже стільки часу Президент говорить, а фактично предмету для аналізу нам ніхто не дає. Чому така проблема виникає? В Україні збудована самодержавна модель влади. І довкола всякого самодержця виникає двір, який абсолютно залежний, з точки зору свого добробуту, від самодержців. Відповідно, інтереси двору – це забезпечити максимальний комфорт самодержця, і чим більше цей комфорт забезпечується, тим більше голим королем виглядає самодержець в очах усього суспільства. Таким чином надається ця ведмежа послуга. А позаяк ми розуміємо, що технологічно Президент обмежений у можливості отримання інформації, пам’ятаєте, він нам згадував, що інтернет – це для розваг, то відповідно він, справді, не може оцінити реальне ставлення суспільства до себе. Тому що придворні соціологічні служби, які дають йому інформацію щодо рейтингу чи щодо популярності, чи виводять людей партійні організації всілякі з прапорами Партії регіонів на підтримку Президента – у нього складається така цілком позитивна картинка. Очевидно, що далеко не про все те, що відбувається в країні, він є добре поінформованим, і тому він виходить на прямий ефір чи то спілкування з народом, чи спілкування з журналістами. До речі, з експертним середовищем, по-моєму, ніколи не спілкувався, такої потреби не виникало. І виглядає таким чином, як виглядає. Мені, чесно кажучи, з цього абсолютно не радісно, навпаки, я вважаю, що треба просто подивитися в очі тим людям, які Президента виставляють у такому світлі. Нехай спочатку він їм подивиться в очі, а потім подивляться їм в очі і журналісти, і експерти.

– До речі вчора журналісти Радіо Свобода опитували експертів про те, що буде на прес-конференції, яка мета ставиться цієї прес-конференції? Бо в Адміністрації Президента сказали, що це є підсумкова прес-конференція, після великого переліку таких активностей, тому що минуло тижневе спілкування з країною, далі саміт ЄС і ця прес-конференція – такий підсумок. І один з політологів сказав, мовляв, ця прес-конференція – це можливість заміряти популярність Президента перед наступною виборчою кампанією. Наскільки це може бути таким кроком, дивним, але є такі думки?

Олена Громницька: А мені здається, що це є можливість заміряти той обсяг прірви, яка існує зараз між українським істеблішментом, про що я говорила раніше, та українським соціумом. Ви знаєте, я погоджуюся з колегою, що, напевно, на дуже багато питань відповідей просто на сьогоднішній момент немає. І ми абсолютно з вами розуміємо, що тим більше ці питання накопичуються в геометричній прогресії, їх стає усе більше і більше. І коли не відповідають на одне, а потім з’являється 10 додаткових, то ми маємо на виході 20 питань, на які ми не можемо отримати відповіді. Мені здається, що просто треба частіше спілкуватися з різними експертами. Але в нашій державі, за умов підходу до основних важелів держави і за умов того, як збудована сама ієрархія ухвалення рішень, мені здається, що зараз прес-конференція – це є галочка, що він зустрівся з народом, він поспілкувався, тепер він зустрівся з журналістами!

– До речі, Ольга з мережі «Фейсбук» пише: О! Янукович через телевізор з Ахметовим вирішив поговорити. Переконує Рената Леонідовича провести реконструкцію заводів – мартени на конвектори поміняти, обіцяє дати на це грошей з бюджету.

Костянтин Матвієнко: Я не знаю, де він візьме на це гроші з бюджету. А взагалі така обіцянка, що стосується в даному разі конкретних проблем охорони довкілля на Донбасі – це чистої води свідчення того, що ми маємо виборчу кампанію. Отже, Президент почав виборчу кампанію, почалася вона цим телевізійним спілкуванням з народом, як на мене це був фальстарт. Зараз продовжується цією галочкою спілкуванням з пресою. Припускаю, що наступним таким технологічним кроком у виборчій кампанії Президента 2015 буде послання Президента до Верховної Ради. Нагадаю,що Президент жодного разу не виступав з цим посланням у Верховній Раді. Мабуть, це буде знов така велика товста книжка, де, даруйте, на слові «много букв». Але, при цьому, якщо ми проаналізуємо попередні послання Президента (а це я вже повідомляю опозицію, що їй треба робити за цих обставин), то нічого з того, що там декларувалося, виконане не було. Отже, тоді, коли опозиція буде ставити, я сподіваюся, предметні, конкретні і компетентні питання до цього послання, просто проаналізуйте попередні послання і з’ясуйте, а що було здійснене з того, що було обіцяно в них.

– Вже роблять на «Фейсбуці» ставки стосовно того, чи буде можливість поставити хоча б одне непогоджене запитання? І кажуть, що Дарка не дозволить, а хтось питає: невже це від Дарки залежить?

Олена Громницька: У цьому вся проблема. І мені абсолютно здається, що Президент не боїться питань гострих. Йому можуть поставити велику кількість гострих питань. Питання в іншому, якщо є бажання, щоб ці питання були поставлені. Але це буде найвеличезнішою помилкою, якщо зараз буде обрізаний перелік питань. Тому що це буде зайвим підтвердженням старту виборчої кампанії. Інакше який взагалі в цьому сенс? Мені здається, що перші питання мали б бути відомі нам, інформаційному суспільству, факти, пов’язані із родиною, пов’язані із бізнесами тощо. І мені здається, що ці питання повинні бути поставлені.